ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.06 Справа № 6/230/06
Суддя Місюра Л.С.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Болгарія” м. Київ
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “МаСів” м. Запоріжжя
Про стягнення 9 558 грн. 33 коп.
Суддя Місюра Л.С.
Представники:
Від позивача: не з’явився
Від відповідача: не з’явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Болгарія” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “МаСів” м. Запоріжжя про стягнення 9 558 грн. 33 коп., суддя ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача вартість товару в сумі 7782 грн. 12 коп., інфляцію в сумі 477 грн. 84 коп., 3% річних в сумі 194 грн. 45 коп., пеню в сумі 946 грн. 31 коп.
До судового засідання від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача вартість товару в сумі 7782 грн. 12 коп., інфляцію в сумі 519 грн. 14 коп., 3% річних в сумі 214 грн. 27 коп., пеню в сумі 1042 грн. 80 коп.
Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Позивач та відповідач, повідомлені про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали, відповідач проти позову не заперечив, в зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суддя вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
22.04.2005р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 80 (далі –договір).
Згідно з вказаним договором, представник відповідача, діючий на підставі довіреності № 393566 від 26.04.2005р., одержав у позивача товар на суму 7 782 грн. 12 коп., що підтверджується видаткової накладної № РН –0000177 від 26.04.2005р.
Відповідно до п. п. 3.2 п. 3 договору відповідач зобов’язаний був оплатити товар на протязі 60 банківських днів.
Відповідач товар до цього часу не оплатив.
Згідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 7 782 грн. 12 коп.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 25.07.2005р. до 25.05.2006р. в сумі 8 301 грн. 26 коп. та 3% річних , за той же період, в сумі 214 грн. 27 коп.
Згідно з п. п. 3.3 п. 3 договору покупець, що не оплатив товар в строк, вказаний у п. п. 3.2 п. 3 договору, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04 % від сумі затриманої оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 25.07.2005р. до 25.05.2006р. в сумі 1 042 грн. 80 коп.
Однак, відповідно до статті 175 Господарського Кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 223 Господарського Кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Статтею 258 ЦК України встановлені спеціальні строки позовної давності в один рік в частині стягнення неустойки (штрафу, пені).
Однак, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Таким чином, стаття 232 Господарського Кодексу України передбачає, за який період може бути нарахована пеня, а стаття 258 ЦК України передбачає, що з позовом про стягнення цей неустойки (штрафу, пені) можливо звернутися в суд протягом року.
За таких обставин, у позивача виникає право для нарахування пені після закінчення 60 банківських днів з дати передачі товару та припиняється нарахування пені через шість місяців від дня , коли зобов’язання мало бути виконано.
Як вже було вказано вище, згідно з п. п. 3.3 п. 3 договору покупець, не що не оплатив товар в строк, вказаний у п. п. 3.2 п. 3 договору сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04 % від суми затриманої оплати, але не більш подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
0,04 % від суми затриманої оплати за шість місяців складає 566 грн. 53 коп., що не більш подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 566 грн. 53 коп.
В іншій частині позову позивачу слід відмовити, відповідно до вищевикладеного.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 75, 82 –85 ГПК України, суддя
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “МаСів” м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, 3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Болгарія” м. Київ, вул. Маршала Рибалки, 3 оф. 1 основній борг с урахуванням індексу інфляції 8 301 грн. 26 коп., 3% річних в сумі 214 грн. 27 коп., пеню в сумі 566 грн. 53 коп., витрати по держмиту в сумі 96 грн. 91 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 112 грн. 11 коп., видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Суддя Л.С. Місюра
Рішення підписано та передано на відправку: 24.07.2006р.