Справа № 569/7173/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2016 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.

з секретарем Слободенюк В.М.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач) просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 (надалі відповідач) мотивуючи тим, що відносини в сім'ї не склалися, сторони припинили спільне проживання, сім'я фактично розпалася. Позивач переконана в неможливості примирення із відповідачем. Також, враховуючи перебування неповнолітніх спільних дітей сторін на утриманні позивача просить залишити їх проживати з нею та стягнути з відповідача на свою користь аліменти у розмірі 1/2 частини заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з моменту подачі заяви до суду та до досягнення дітьми повноліття.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги в частині розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши, що примирення між нею та відповідачем неможливе. Щодо стягнення аліментів вказала, що відповідач регулярної матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, однак так як він не працює просить стягнути з нього аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав повністю.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 27 серпня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне, актовий запис № 928, що підтверджується виданим свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 27 серпня 1999 року (а.с.10).

Під час перебування у шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 22 лютого 2000 року (а.с.7) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 10 лютого 2003 року (а.с.7)

З пояснень сторін вбачається, що сторони спільним побутом на даний час не пов'язані, проживають окремо, їхні шлюбні стосунки фактично припинилися, примирення між ними неможливе.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Встановлені судом обставини життя позивача та відповідача свідчать, що між сторонами шлюбні стосунки фактично припинились і перебування їх у шлюбі носить формальний характер, примирення між подружжям не можливе і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам.

За таких обставин суд приходить до висновку, що шлюб, укладений між позивачем та відповідачем, необхідно розірвати, відповідно позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

В силу ст. 161 СК України, якщо батько та мати, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до п.6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року зазначено, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Враховуючи думку сторін, а також те, що на час розгляду справи діти сторін проживають разом з позивачем, відповідно до статті 160 СК України суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити спільних дітей сторін проживати разом з позивачем.

Стосовно позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Оскільки відповідач на даний час проживає окремо від позивача та своїх дітей, домовленість між ним та позивачем про сплату аліментів на утримання дітей відсутня, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути аліменти на утримання їхніх дітей.

Згідно частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В силу ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають значення.

Як встановлено в судовому засіданні відповідач на даний час ніде не працює.

Проте, незалежно від працевлаштування, наявності постійного заробітку чи розміру доходів батьки зобов'язані утримувати дітей. Відповідач не надав суду доказів того, що він, являючись працездатним, не працює з поважної причини.

Таким чином, суд приходить до висновку про можливість стягнення аліментів із відповідача у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісяця на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття.

При цьому, на підставі частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів необхідно присудити від дня пред'явлення позову, тобто з 06 червня 2016 року.

Зважаючи на викладене позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оскільки з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання їхніх дітей, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 06 червня 2016 року по 05 липня 2016 року.

На підставі частини першої статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати за подання позовної заяви в частині позовних вимог про розірвання шлюбу, у розмірі 551 грн. 21 коп.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору за розгляд позовної вимоги про стягнення аліментів, суд враховує, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи те, що позов у частині стягнення аліментів підлягає задоволенню повністю, за відповідача на користь держави, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», необхідно стягнути судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Керуючись статтями 105, 110-112, 160, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, статтями 2, 10, 11, 60, 80, 88, 209, 212-215, 218, 294, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 27 серпня 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне, актовий запис № 928, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Рівне, зареєстрованого в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, в розмірі по 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно, починаючи з 06 червня 2016 року і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, за період з 06 червня 2016 року по 05 липня 2016 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 21 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26 серпня 2016 року.

Суддя О.О. Першко