АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/987/16  Справа № 205/5423/16-к   Слідчий суддя -  ОСОБА_1   Суддя-доповідач -               ОСОБА_2  

Категорія: ст. КПК України 

У Х В А Л А 

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 

22 серпня 2016 року                                                 м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді  доповідача                 ОСОБА_2 ,

суддів                         ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: 

секретаря судового засідання         ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів                     ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

скаржника                     ОСОБА_9 ,

адвоката                     ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою скарги директора ТОВ «ТД ЮСОН» ОСОБА_9 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Ленінського ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області та в рамках кримінального провадження № 12016040680001387 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ТД ЮСОН», що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 ( українська гривня ), № НОМЕР_2 ( російський рубль ), № НОМЕР_3 ( українська гривня ), які відкрито в ПАТ АКБ «Індустріалбанк» МФО 313849, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 39 Д.

З вказаною ухвалою не погодилася директор ТОВ «ТД ЮСОН» ОСОБА_11 , яка подала апеляційну скаргу і просить скасувати ухвалу слідчого судді, а в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на рахунки підприємства відмовити.

В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_11 вказала на те, що слідчий суддя під час накладення арешту на майно не керувався вимогами КПК України, а керувався вимогою слідчого та прокурора, що на думку скаржниці є неприпустимим, оскільки слідчим та прокурором не встановлено наявних підстав вважати, що майно на яке наклали арешт відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Разом з тим в апеляції вказано, що суддя не перевірив того факту, що фактично ст. 212 КК України є банкетною і відсилає до податкового законодавства, оскільки саме Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків під час здійснення податкового контролю і тільки наявність чи відсутність акта перевірки контролюючого органу може свідчити про наявність чи відсутність встановленого факту порушення податкового законодавства і розміру несплачених податків. 

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення директора ТОВ «ТД ЮСОН» ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який вважав рішення суду законним та обґрунтованим, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів за клопотанням вбачається, що 15 липня 2016 року слідчий звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із клопотанням про накладення арешту на майно. У клопотанні слідчий вказує на те, що в провадженні слідчого знаходяться матеріали кримінального провадження № 12016040680001387 від 26.04.2016 року про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України. 

У клопотанні слідчий також вказує на те, що службові особи ТОВ «Експотранс  Д», задіяли своє підприємство в незаконній схемі по імпорту товарів на підприємства за заниженими цінами, задля подальшої реалізації через фіктивні підприємства за завищеною ціною, щоб уникнути сплати митних платежів, у тому числі і на підприємство ТОВ «ТД ЮСОН». Вказує, що існують підстави вважати, що зазначене підприємство реальної фінансово-господарської діяльності не веде, а формально створене і використовується з метою несплати податків на прибуток підприємства, що призвело до ненадходження до бюджету грошових коштів в особливо великих розмірах. З метою відшкодування спричинених державі збитків, забезпечення можливих у майбутньому цивільних позовів, виникла необхідність у накладенні арешту на рахунки підприємства ТОВ «ТД ЮСОН» в ПАТ АКБ «Індустріалбанк» МФО (313849).

В ухвалі слідчого судді вказується на те, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, накладення арешту на зазначене майно є необхідним.

З вказаним висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки суд не звернув увагу, що в порушення вимог ст. 214 КПК України, ніякі відомості стосовно посадових осіб підприємства ТОВ «ТД ЮСОН» до ЄРДР не внесено, ніякої попередньої кваліфікації їх діям не дано.

Згідно ч. 2 ст. 214 КПК України, - досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 170 КПК України, - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. 

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. 

Арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Перевіривши матеріали за клопотанням слідчого, а також надані апеляційному суду матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що як слідчим, так і слідчим суддею не були дотримані вказані вимоги ст. ст. 170, 171, 173, 214 КПК України при його внесенні та розгляді.

Такяк слідчим, так і слідчим суддею не враховано, що у кримінальному провадженні, яке 26.04.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040680001387 про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 366 КК України, але посадові особи підприємства ТОВ «ТД ЮСОН» не є підозрюваними, обвинуваченими або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відомості про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення відносно посадових осіб підприємства ТОВ «ТД ЮСОН» відсутні. 

Перевіркою наявних матеріалів встановлено, що накладення арешту на грошові кошти із мотивів викладених як у клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді не ґрунтується на положеннях вказаних вище норм Кримінального процесуального кодексу України. Як в матеріалах за клопотанням, так і у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про те, що кримінальним правопорушенням кому-небудь завдана якась шкода, а також дані про те, що по справі заявлявся цивільний позов. Директор ТОВ «ТД ЮСОН» ОСОБА_11 в апеляційному суді, що жодних стосунків чи укладення договорів з ТОВ «Експотранс Д» - товариством не здійснювалось.

Погоджуючи клопотання слідчого, прокурор не врахував те, що у ньому не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; не міститься посилання на докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди саме підприємством ТОВ «ТД ЮСОН», що свідчить про не дотримання слідчим і прокурором вимог ст. 171 КПК України.

Необґрунтованим, таким, що не відповідає матеріалам як судового, так і кримінального провадження є і висновок слідчого судді про те, що дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, накладення арешту на зазначене майно є необхідним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість ухвали слідчого судді від 15 липня 2016 року, остільки слідчим суддею не були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про накладення арешту на грошові кошти.

Відповідно до ст. ст. 409 - 410 КПК України, - неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тягнуть скасування судового рішення, а з урахуванням вимог ст. 407 цього Кодексу зі скасуванням ухвали слідчого судді й постановленням нової ухвали.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, яку подала директор підприємства ТОВ «ТД ЮСОН» ОСОБА_11 підлягає задоволенню, оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не може бути визнане законним та обґрунтованим, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали, якою у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти підприємства ТОВ «ТД ЮСОН» слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ТД ЮСОН» ОСОБА_9  задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2016 року про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ТД ЮСОН»  скасувати, та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому СВ Ленінського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ТД ЮСОН», що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 ( українська гривня ), № НОМЕР_2 ( російський рубль ), № НОМЕР_3 ( українська гривня ), які відкрито в ПАТ АКБ «Індустріалбанк» МФО 313849, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 39 Д.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду:

ОСОБА_2             ОСОБА_3             ОСОБА_4