Справа № 2-а-1763/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2010 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Мізера А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне під час попереднього розгляду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної Автомобільної Інспекції УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

В Рівненський міський суд з позовом до Управління Державної Автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення звернувся ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав. Просить суд їх задоволити, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК №077715 від 23 березня 2010 року, винесену старшим інспектором ДПС УДАІ взводу супроводу ОСОБА_2Б, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 430 грн., посилаючись на ті обставини, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Вважає, що він ніяким чином не порушив закону, а протокол та постанова про накладення адміністративного стягнення на нього складено не правомірно. Крім того, при накладенні адміністративного стягнення мають враховуватися обставини, що пом’якшують відповідальність ст. 33 КУпАП.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно. Причин своєї неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст.107 КАС України до адміністративного суду

має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови по справі про адміністративне

правопорушення серії ВК №077715 від 23 березня 2010 року, винесеної старшим інспектором ДПС УДАІ взводу супроводу ОСОБА_2, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем в м.Рівне по вул.Соборна - Лубенська порушив правила проїзду регульованого перехрестя. Ураховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та керуючись положенням статті 14-1, частин гї’ятої, шостої статті 258 та статті 283 КУпАП, постановив, притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 430,00 грн.

Як вбачається з пояснень позивача, свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення він не визнав та пояснив, що 23 березня 2010 року він на автомобілі БАЗ А 079 04 він рухався по вул.Соборній. На перехресті доріг Соборна - Лубенська йому необхідно було повернути ліворуч при появі зеленого світла світлофора, однак пропустивши при цьому всі транспортні засоби, які рухались по вулиці Соборній прямо або направо. Він пропустив два автомобілі і бачачи, що немає більше ніяких транспортних засобів, він здійснив лівий поворот на вулицю Дубенську. Відразу ж на вулиці Лубенській на відстані біля 200 метрів стояли працівники ДАІ і зупинили його. Зі слів працівників ДАІ, він не надав переваги в русі автомобілю, який рухався в зустрічному напрямку. Він на це зауважив, що транспортні засоби в кількості двох одиниць, які дійсно рухались в зустрічному напрямку він пропустив і всі звинувачення працівників ДАІ не відповідають дійсності, що і зазначив в протоколі про адміністративне правопорушення. Однак, інспектор ДАІ на дані пояснення не зауважив та

склав протокол про адміністративне правопорушення.

Вважає, що ним не було вчинено адміністративного правопорушення, а постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена неправомірно.

Суд вважає, що дії позивача були невірно кваліфіковані працівником ДАІ, а саме ним не було допущено порушень вимог ч.2 ст.122 КУпАП.

В судовому засіданні не знайшло своє підтвердження викладене в постанові в справі про адміністративне правопорушення допущене позивачем порушення правил дорожнього руху, зокрема відсутні будь-які докази, які б підтверджували дані обставини.

Відповідно до п.1.5. Правил дорожнього руху України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров»ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач, надавши дорогу усім транспортним засобам, здійснив рух, а саме поворот на вулицю Лубенську в м.Рівне, тобто він діяв виключно у відповідності до вимог ПДР України, а саме п.2.3. ПДР України де зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.122 КУпАП.

З наведених фактів випливає, що уповноваженою особою старшим інспектором ДПС УДАІ взводу супроводу ОСОБА_2 всупереч положенням ст.ст.245, 251 КУпАП не було з’ясовано повно і об’єктивно обставин справи, а відтак чи винен він у вчиненні даного правопорушення, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності.

Крім того, слід зазначити, що старшим інспектором ДПС УДАІ взводу супроводу ОСОБА_2 було проігноровано вимоги чинного законодавства щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме: не відібрано пояснень у свідків, які були іншими учасниками дорожнього руху, інспектором не було відібрано письмових пояснень і зауважень щодо змісту постанови, не роз'яснено процесуальні права.

Також суд вважає, що у відповідності до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення повинно враховуватись уповноваженою особою характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність порушника.

Однак, як вбачається з вищезазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, старшим інспектором ДПС УДАІ взводу супроводу ОСОБА_2 при накладенні на позивача адміністративного стягнення не була з’ясована жодна з вищезазначених обставин і як наслідок постанова винесена не об’єктивно та упереджено.

Судом постановлено, що постанова є незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є достатні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.247 п.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, І винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність,

Відповідно до ч.5 ст.287 КУпАП особа, яка оскаржиш постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно- правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, зазначені положення Конституції України, а також положення чинного законодавства, норми Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06 березня 2008 року №2, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,19,21,22,48 Конституції України, ст.ст.2,17,100,102, 104,105,106 КАС України, ст.ст.245,251,254,256,268,280,285,287-289 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову серії ВК №077715 по справі про адміністративне правопорушення, складену старшим інспектором ДПС УДАІ взводу супроводу ОСОБА_2 від 23 березня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 відповідно до

постанови серії ВК №077715 по справі про адміністративне правопорушення, складену

старшим інспектором ДПС УДАІ взводу супроводу ОСОБА_2 від 23 березня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова також може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановленні для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: