Справа № 2-а-1624/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 року Рівненський міський суд

під головуванням судді,- ОСОБА_1

при секретарі - Мізера А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне під час попереднього розгляду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора ДПС взводу ДПС МРНГ УС м.Донецьк ОСОБА_3 Обласне Управління ДАІУМВС України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

В Рівненський міський суд з позовом до інспектора ДПС взводу ДПС МРНГ УС м.Донецьк ОСОБА_3 Обласне Управління ДАІ УМВС України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення звернувся ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали. Просять суд їх задоволити та поновити строк на звернення до суду, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АН N0039162 від 24 липня 2009 року, винесену інспектором ДПС взводу ДПС МРНГ УС м.Донецьк ОСОБА_3 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., посилаючись на ті обставини, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Вважає, що він ніяким чином не порушив закону, а протокол та постанова про накладення адміністративного стягнення на нього складено не правомірно. Крім того, при накладенні адміністративного стягнення мають враховуватися обставини, що пом'якшують відповідальність ст. 33 КУпАП.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно. Причин своєї неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст.107 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АН №039162 від 24 липня 2009 року, винесеної інспектором ДПС взводу ДПС МРНГ УС м.Донецьк ОСОБА_3, 24 липня 2009 року о 11 годині 45 хвилин на ад Одеса-Новоазовськ 620 км автодороги водій ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «Тойота» д.н.з. НЗ 08075 РВ на перехресті рухався по другорядній дорогі, не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрестя по головній дорозі, чим порушив п.16.11. ПДР України. Ураховуючи, що ОСОБА_4 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та керуючись положенням статті 14-1, частин п”ятої, шостої статті 258 та статті 283 КУпАП, постановив, притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 425,00 грн.

Як вбачається з пояснень позивача, свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення він не визнав та пояснив, що під час винесення постанови не дотримано вимог статей 245, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне всебічне, повне й об»активне з»ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з»ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог чинного законодавства, належними доказами можуть бути показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак, в постанові про притягнення мене до адмінвідповідальності не названо жодного доказу, на підставі якого, зроблено висновок про порушення ним правил дорожнього руху, не названо того транспортного засобу (чи тих засобів), якому він повинен був надати, але не надав дороги при його під»їзді до перехрестя по головній дорозі, не названо жодного свідка, який це підтвердив чи може підтвердити.

Вважає, що ним не було допущено порушень правил дорожнього руху, тому його і не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Суд вважає, що дії позивача були невірно кваліфіковані працівником ДАІ, а саме ним не було допущено порушень вимог ч,1 ст.122 КУпАП.

В судовому засіданні не знайшло своє підтвердження викладене в постанові в справі про адміністративне правопорушення допущене позивачем порушення правил дорожнього руху, зокрема відсутні будь-які докази, які б підтверджували дані обставини.

Зокрема, в матеріалах справи відсутні пояснення інших учасників дорожнього руху, безпосередньо водія транспортного засобу, якому позивач не надав переваги у русі, фото чи кінозйомка до постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, інспектором долучені не були.

Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС взводу ДПС МРНГ УС м.Донецьк ОСОБА_3 зазначено, що позивачем допущено порушення ч.2 ст.122 КУпАП, однак постановою в справі про адміністративне правопорушення, інспектор притягує позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Що є грубим порушенням вимог чинного законодавства.

Тому суд вважає, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП.

З наведених фактів випливає, що уповноваженою особою інспектором ДПС взводу ДПС МРНГ УС м.Донецьк ОСОБА_3 всупереч положенням ст.ст.245, 251 КУпАП не було з'ясовано повно і об”єктивно обставин справи, а відтак чи винен він у вчиненні даного правопорушення, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності.

Крім того, слід зазначити, що інспектором ДПС взводу ДПС МРНГ УС м.Донецьк ОСОБА_3 було проігноровано вимоги чинного законодавства щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме: не відібрано пояснень у свідків, які були іншими учасниками дорожнього руху, інспектором не було відібрано письмових пояснень і зауважень щодо змісту постанови, не роз”яснено процесуальні права.

Також суд вважає, що у відповідності до ст.ЗЗ КУпАП при накладенні адміністративного стягнення повинно враховуватись уповноваженою особою характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом”якшують і обтяжують відповідальність порушника.

Однак, як вбачається з вищезазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС взводу ДПС МРНГ УС м.Донецьк ОСОБА_3 при накладенні на позивача адміністративного стягнення не була з”ясована жодна з вищезазначених обставин і як наслідок постанова винесена не об”єктивно та упереджено.

Судом постановлено, що постанова є незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є достатні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.247 п.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення. '

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.5 ст.287 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно- правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, зазначені положення Конституції України, а також положення чинного законодавства, норми Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, п.З Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06 березня 2008 року №2, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,19,21,22,48 Конституції України, ст.ст.2,17,100,102, 104,105,106 КАС України, ст.ст.245,251,254,256,268,280,285,287-289 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_4 строк на звернення до суду.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволити.

Скасувати постанову серії АН №039162 по справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором ДПС взводу ДПС МРНГ УС м.Донецьк ОСОБА_3 від 24 липня 2009 року про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_4 відповідно до постанови серії АК №039162 по справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором ДПС взводу ДПС МРНГ УС м.Донецьк ОСОБА_3 від 24 липня 2009 року про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за ч,1 ст.122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне хкарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова також може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: