Справа № 2-а-1199/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2010 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М. при секретарі - Гоменюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне під час попереднього розгляду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної Автомобільної Інспекції УМВС України в Рівненській області, інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

В Рівненський міський суд з позовом до Управління Державної Автомобільної Інспекції УМВС України в Рівненській області, інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності звернувся ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримав. Просить суд визнати незаконними дії інспектора ДАІ та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2010 року винесену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ОСОБА_2Є, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., посилаючись на ті обставини, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Вважає, що він ніяким чином не порушив закону, а постанова про накладення адміністративного стягнення на нього складено не правомірно. Крім того, при накладенні адміністративного стягнення мають враховуватися обставини, що пом'якшують відповідальність ст. 33 КУпАП.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно. Причин своєї неявки суду не повідомив. Заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст.107 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВК №073484 від 03 лютого 2010 року, винесеної інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ОСОБА_2, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_2, 03 лютого 2010 року на автодорозі Устилуг-Луцьк-Рівне, 136 км смт.Клевань о 21 год. 02 хв. керуючи автомобілем марки «Тойота Авенсіс» д.н. НОМЕР_1 перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45. д.1, рухався зі швидкістю 90 кмгод., швидкість вимірювалась приладом «Візир» №0711242, чим порушив п.12.4. ПДР. Ураховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП та керуючись положенням статті 14-1, частин п’ятої, шостої етапі 258 та статті 283 КУпАП, постановив, притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 300,00 грн.

Як вбачається з пояснень позивача, свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення він не визнав та пояснив, що перебуваючи у службовому відрядженні та рухаючись автомобілем «Тойота Авенсіс» д.н.з. НОМЕР_1 із м.Луцьк до м.Рівне ви виїзді в смт.Клевань, перед мостом через річку Стубла 03 лютого 2010 року близько 21 год. 10 хв. він був зупинений працівниками ДАІ і один з інспекторів повідомив, що швидкість його автомобіля в населеному пункті ніби-то склала 90 кмгод, в підтвердження цього представив мені спеціальний прилад «Візир», на моніторі якого було зображено три пари фар автомобілів, які рухались в темряві.

Без жодних зволікань, інспектор склав та пред’явив для ознайомлення та підпису протокол по справі про адміністративне правопорушення, де він пояснив, що швидкість його автомобіля не відповідає заявленій інспектором та складала близько 75 кмгод.

Не зважаючи на пояснення та відсутність належних доказів, його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн.

Вважає, що ним не було допущено порушень правил дорожнього руху, тому його і не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Суд вважає, що дії позивача були невірно кваліфіковані працівником ДАІ, а саме ним не було допущено порушень вимог ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш, як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішоходних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішоходних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники транспортних засобів.

Відповідно до вимог п.2.13 «Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху», затвердженої Наказом МВС України №1217 від 22 жовтня 2003 року, до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото, відео та інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів.

У даному випадку, до протоколу про адміністративне правопорушення, вищезазначені матеріали не долучались і будь-які вказівки на це в протоколі відсутні.

Тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.122 КУпАП.

З наведених фактів випливає, що уповноваженою особою інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ОСОБА_2 всупереч положенням ст.ст.245, 251 КУпАП не було з’ясовано повно і об’єктивно обставин справи, а відтак чи винен він у вчиненні даного правопорушення, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності.

Крім того, слід зазначити, що інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ОСОБА_2 було проігноровано вимоги чинного законодавства щодо складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, а саме: не відібрано пояснень у свідків, які були іншими учасниками дорожнього руху, інспектором не було відібрано письмових пояснень і зауважень щодо змісту постанови, не роз’яснено процесуальні права.

Також суд вважає, що у відповідності до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення повинно враховуватись уповноваженою особою характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність порушника.

Однак, як вбачається з вищезазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ОСОБА_2 при накладенні на позивача адміністративного стягнення не була з'ясована жодна з вищезазначених обставин і як наслідок постанова винесена не об’єктивно та упереджено.

Судом постановлено, що постанова є незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є достатні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.247 п.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.5 ст.287 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно- правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, зазначені положення Конституції України, а також положення чинного законодавства, норми Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06 березня 2008 року №2, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,19,21,22,48 Конституції України, ст.ст.2,17,100,102, 104,105,106 КАС України, ст.ст.245,251,254,256,268,280,285,287-289 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимого ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову серії ВК №073484 по справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ОСОБА_2 від 03 лютого 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 відповідно до постанови серії ВК №073484 по справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ ОСОБА_2 від 03 лютого 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300,00 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сипи після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова також може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: