Справа № 2-а-780/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2010 року Рівненський міський суд

під головуванням судді - Ковальова І.М. при секретарі - Гоменюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне під час попереднього розгляду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної Автомобільної Інспекції УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

В Рівненський міський суд з позовом до Відділу Державної Автомобільної Інспекції УМВС України в Рівненській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення звернувся ОСОБА_1

В судовому завданні позивач, заявлені позовні вимоги повністю підтримав. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК N8066570 від 11 січня 2010 року, винесену командиром взводу ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 450 грн., посилаючись на ті обставини, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Вважає, що він ніяким чином не порушив закону, а протокол та постанова про накладення адміністративного стягнення на нього складено не правомірно. Крім того, при накладенні адміністративного стягнення мають враховуватися обставини, що пом'якшують відповідальність ст. 33 КУпАП.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав. Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача винесена законно, відповідно до вимог чинного законодавства у зв'язку з порушенням водієм правил дорожнього руху. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши учасників судового процесу, свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до ст.107 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає що порушено і) права у сфері публічно-правових відносин.

Судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВК №066570 від 11 січня 2010 року, винесеної командиром взводу ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2В,, 11 січня 2010 року о 12 год. 20 хв. в м.Рівне по вул.Соборна-Коцюбинського водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушив правила проїзду перехресть. Повертаючи праворуч не дав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину дороги на яку він повертав. Ураховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП та керуючись положенням статті 14-1, частин п»ятої, шостої статті 258 та статті 283 КУпАП, постановив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 450,00 грн.

Як вбачається з пояснень позивача, свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення він не визнав та пояснив, що 11 січня 2010 року о 12 год. 20 хв. він керував транспортним засобом марки “Ауді-80” номерний знак НОМЕР_2, слідував по вул.Соборній в м.Рівне і повинен був робити поворот праворуч на вул.Коцюбинського. При здійсненні даного маневру для нього на світлофорі горіла зелена стрілка, а на світлофорі для прямого руху горіло червоне світло. Перед поворотом він побачив, як дівчина намагалась перейти дорогу на червоне світло світлофора і знаходилась в цей момент на проїзній частині. При повороті ним на вул.Коцюбинського дівчина повернулась на тротуар. В той момент, коли він виїхав на вул.Коцюбинського проїзна частина дороги для його проїзду була вільна.

Вважає що з його сторони порушення правил дорожнього руху не було. Пішохід допустив порушення правил дорожнього руху при виході на проїзну частину на червоне світло.

Дані пояснення він надавав інспектору ДАІ, однак вони ним до уваги взяті не були. Крім того, його пояснення міг підтвердити свідок, який в той час перебував в салоні його автомобіля, однак інспектор ДАІ відмовився його вислуховувати.

Вважає, що ним не було допущено порушень правил дорожнього руху, тому його і не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Суд вважає, що дії позивача були невірно кваліфіковані працівником ДАІ, а саме ним не було допущено порушень вимог ст.122 ч.2 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування. Проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз’їзду, безпечної дистанції або інтервалу. Розташування транспортних засобів на проїзній частині порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п.16.2 Правил Дорожнього Руху України, на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Тобто, у даному випадку позивач діяв у відповідності до вимог Правил Дорожнього Руху України.

З наведених фактів випливає, що уповноваженою особою командиром взводу ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2 всупереч положенням ст.ст.245,251 КУпАП не було з’ясовано повно і об'єктивно обставин справи, а відтак чи винен він у вчиненні даного правопорушення, чи є в його діях склад адміністративного правопорушення, чи підлягає він притягненню до адміністративної відповідальності.

Крим того, слід зазначити, що командиром взводу ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2 було проігноровано вимоги чинного законодавства щодо складання постанеш по справі про адміністративне правопорушення, а саме: не відібрано пояснень у свідків, які були іншими учасниками дорожнього руху, не відібрано пояснень безпосередньо у пасажира який перебував в салоні автомобіля позивача, не відібрано пояснень у пішохода, яка намагалась перейти пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофора, інспектором не було відібрано письмових пояснень і зауважень щодо змісту постанови, не роз’яснено процесуальні права.

Також суд вважає, що у відповідності до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення повинно враховуватись уповноваженою особою характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність порушника.

Однак, як вбачається з вищезазначеної постанови по справі про адміністративне правопорушення, командиром взводу ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2 при накладенні на позивача адміністративного стягнення не була з’ясована жодна з вищезазначених обставин і як наслідок постанова винесена не об’єктивно та упереджено.

Судом постановлено, що постанова є незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки відповідно до ст.245 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення страви. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.268 КУпАП справа розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є достатні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.247 п.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.5 ст.287 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно- правові справи: про накладення адміністративних стягнень, тобто ці справи підлягають розгляду у судах загальної юрисдикції у порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, зазначені положення Конституції України, а також положення чинного законодавства, норми Кодексу України про Адміністративні Правопорушення, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ* від 06 березня 2008 року №2, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження, є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,19,21,22,48 Конституції України, ст.ст.2,17,100,102, 104,105,106 КАС України, ст.ст.245,251,254,256,268,280,285,287-289 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.

Скасувати постанову серії ВК №066570 по справі про адміністративне правопорушення, складену командиром взводу ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2 від 11 січня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450,00 грн. за ч.2 ст.122 КУпАП.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 відповідно до постанови серії ВК №066570 по справі про адміністративне правопорушення, складену інспектором командиром взводу ДПС ВДАІ м.Рівне ОСОБА_2 від 11 січня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450,00 гри. за ч.2 ст.122 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова також може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, але у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: