Справа № 477/154/16-к

Провадження № 1-кп/488/236/16 р.

УХВАЛА

18.08.2016 року Корабельний районний суд м.Миколаєва в складі колегії суддів:

головуючого судді Головіної Т.М.,

суддів: Кутурланової О.В., Короткова Т.В.,

при секретарях Спільної Ю.В., Коваль А.А.,

за участю прокурора Бороденка С.А.,

захисників обвинуваченого адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілого ТОВ "Бриз-ЛТД" ОСОБА_3,

представника потерпілого СГВК "Родіна 1" адвоката Михайлів Є.В.,

потерпілих:

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєві матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом відносно,-

ОСОБА_22 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_22 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду; думку прокурора підтримали потерпілі та представник СГВК "Родіна 1"; представник потерпілого ТОВ "Бриз-ЛТД" залишила вирішення цього питання на розсуд суду; обвинувачений ОСОБА_22 та його захисники вважали за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, не містить формулювання обвинувачення та прокурором не усунуто недоліки, які були виявлені судом при першочерговому розгляді справи, про що заявили відповідне клопотання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, ознайомившись з обвинувальним актом та долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, колегія суддів дійшла висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам закону, не містить чіткого і конкретного формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_22 відповідно до положень закону та норм міжнародного права, у зв'язку із чим підлягає поверненню прокурору.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення.

Виклад фактичних обставин справи - це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено) та які мають кримінально-правове значення й у системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину.

Виходячи з вимог п.1 ч.1 ст. 91 КПК України, в обвинувальному акті мають бути чітко і конкретно сформульовані час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, тощо…

Недотримання цих вимог закону свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення, що порушує право обвинуваченого на захист.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню обвинувачення особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явлення особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду, а право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту (рішення у справі «Абрамян проти Росії», «Камасінскі проти Австрії», «Матточіа проти Італії», «Даллос проти Угорщини»).

Судом встановлено, що:

13.04.2016 року Корабельним районним судом м.Миколаєва за результатами розгляду у підготовчому судовому засіданні матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_22 за ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України приймалося рішення, з яким погодився Апеляційний суд Миколаївської області (ухвала від 19.05.2016 року) про повернення прокурору обвинувального акту.

Однією з підстав повернення справи прокурору була істотна неконкретність обвинувачення та невідповідність нормам КПК України.

Так, судом було зазначено на те, що в остаточно сформульованому обвинуваченні за ч. 2 ст. 366 КК України ОСОБА_22 інкриміноване завдання такими діями тяжких наслідків, що є єдиною і обов'язковою підставою для кваліфікації дій за вказаною нормою права. Однак викладені фактичні обставини обвинувачення за вказаним кримінальним правопорушенням не містять посилань та обгрунтування заподіяних тяжких наслідків СГВК "Родіна 1".

При цьому суд звертав увагу, що тяжкі наслідки за змістом ч. 2 ст. 366 КК України відповідно до висновків, викладних у постанові судової палати у кримiнальних справах Верховного Суду України вiд 21 березня 2013 року (справа № 2кс13) повинні перебувати у прямому (безпосередньому) причинному зв'язку (зв'язку взаємозалежності) саме із службовим підробленням.

Окрім того, в обвинувальному акті в якості потерпілого вказано ТОВ «Бриз-ЛТД», хоча фактичних обставин, встановлених прокурором з приводу наявності та розміру майнової шкоди завданої злочином вказаному товариству не зазначено, що є необхідною умовою згідно вимог ст. 55 КПК України для визнання юридичної особи потерпілим.

Відомості, викладені в реєстрі до обвинувального акту не відповідають вимогам КПК України також і в тій частині, що відповідно до реєстру, датою порушення кримінальної справи та притягнення ОСОБА_22 у якості обвинуваченого є 27.10.2010 року (а.с.102). При цьому, строк досудового розслідування було продовжено прокурором п'ять раз та на час внесення відомостей до ЄРДР - тобто на 8.11.2013 рік строк досудового розслідування, у порушення вимог КПК України, тривав близько півтора роки. Також незрозумілими та у порушення вимог КПК України, є процесуальні дії слідчого органу щодо внесення відомостей до ЄРДР відносно інкримінованих ОСОБА_22 злочинів майже через рік з часу набуття чинності новим КПК України 2012 року - 08.11.2013 року (а.с.104), враховуючи вимоги перехідних положень КПК України 2012 року та відновлення досудового розслідування слідчим 20.06.2012 року.

Суд також зауважував, що в ході підготовчого судового засідання було встановлено, що на час інкримінованих подій ОСОБА_22 був депутатом місцевої ради, що підтверджено архівною довідкою державного архіву Миколаївської області від 17.06.2016 року, тобто мав статус особи щодо якої повинен здійснюватися особливий порядок кримінального провадження, у зв'язку із чим кримінальна справа 27.10.2010 року за вимогами діючого на той час КПК України 1960 року була порушена відносно ОСОБА_22 прокурором Миколаївської області. Разом із тим, повідомлено про підозру ОСОБА_22 01.07.2015 року за нормами діючого на той час КПК України 2012 року, було здійснено слідчим СУ УМВСУ у Миколаївській області, що є грубим порушенням ст.481 КПК України, бо до ОСОБА_22 повинен бути застосований особливий порядок, як до особи, яка на час скоєння злочину мала статус депутату, та підозра повідомлена прокурором області.

З огляду на викладене, прокурором не було усунуто недоліки, про які зазначав суд в попередній ухвалі від 13.04.2016 року, повертаючи акт.

Окрім того, фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, який надійшов до суду після повернення прокурору первісного, суттєво відрізняються від фактичних обставин, викладених у первісному обвинувальному акті, однак обвинуваченому ОСОБА_22, не дивлячись на зауваження суду, викладені в ухвалі від 13.04.2016 року щодо грубого порушення ст.481 КПК України, органом досудового розслідування нова підозра чи зміна раніше пред'явленої повідомлена не була.

Також маються розбіжності та протиріччя щодо викладу фактичних обставин в частині суб'єкта заподіяння шкоди, реструктуризації та правонаступництва. Так, в обвинувальному акті зазначено щодо виникнення у ОСОБА_22 злочинного умислу на заволодіння майном СГВК "Родіна". За результатами зборів його членів 12.10.2002 року прийнято рішення про реструктуризацію СГВК "Родіна" шляхом перетворення у ПСП "Родіна", яке створено не було. Разом із тим, резюмуючи інкриміноване ОСОБА_22 службове підроблення та заволодіння чужим майном, слідчий посилається на завдання матеріальних збитків СГВК "Родіна-1" в особі його членів. Виникнення чи утворення СГВК "Родіна-1 ", звідки, коли та з яких підстав в тексті обвинувального акту не викладено, тому є незрозумілим. Надалі, слідчий, описуючи етапи заволодіння ОСОБА_22 майном підприємства, посилається про передання на баланс СГС "Родіна" меншості майна СГВК "Родіна". При цьому, знову ж таки, в обвинувальному акті не викладено, та, як слід, незрозуміло звідки та коли виникло і це підприємство.

Поміж іншого, в обвинувальному акті обвинуваченому ОСОБА_22 інкриміноване заволодіння майном СГВК "Родіна-1" в особі його членів у сумі 8 945 149 грн. В переліку потерпілих, як засновників СГВК "Родіна-1" зазначено 87 фізичних осіб. Таким чином, у порушення вимог п.1 ч.1 ст. 91 КПК України слідчим не викладено та не зазначено виду та розміру завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди кожному потерпілому окремо.

Зазначене вказує на істотну неконкретність обвинувачення та невідповідність нормам КПК України, що позбавляє суд визначити межі судового розгляду стосовно обвинуваченого та прийняти об'єктивне рішення по справі з огляду на п. 13 ч. 1 ст. 3 та ч. 1 ст. 377 КПК України, відповідно до яких судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Неконкретність обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, порушує забезпечення права обвинуваченого ОСОБА_22 на захист.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України даний обвинувальний акт необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, у зв'язку із чим клопотання захисників обвинуваченого підлягає задоволенню.

У зв'язку із висновком суду щодо необхідності повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_22 прокурору, цивільні позови потерпілих: СГВК "Родіна-1", ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_49, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_50, ОСОБА_23, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_18, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_20, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_21, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73 необхідно повернути потерпілим.

Керуючись ст.ст. 314, 315, 316, 331, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_22, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366 КК України повернути прокурору прокуратури Миколаївської області, задовольнивши клопотання обвинуваченого ОСОБА_22 та його захисників.

Цивільні позови потерпілих: СГВК "Родіна-1", ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_49, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_50, ОСОБА_23, ОСОБА_10, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_18, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_20, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_21, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73 - повернути потерпілим.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Т.М. Головіна

Судді: О.В. Кутурланова

Т.В. Коротков