Справа № 350/1432/15-ц

Номер провадження 2/350/46/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2016 року смт.Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Семків Л.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Рожнятів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Європейський Газовий  Банк» про визнання правочину недійсним, суд -

В С Т А Н О В И В:

У своїй позовній заяві від ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким визнати недійсними договори банківського вкладу, відновити становище, яке існувало до порушення його права зобов'язавши позачергово передати йому банківські метали - золото 999,9 проби загальною масою 200 грамів / 6,44 троїцьких унцій вартістю станом на 15 вересня 2015 року по курсу НБУ - 156191 гривня 49 копійок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зіслався на те, що 05 листопад 2013 року між ним та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №326567 у відповідності до умов якого він передав для зарахування відповідачем на вкладний (депозитний) рахунок банківські метали (золото) 999,9 проби загальною масою 100 грамів / 3,22 тройських унцій. Строк вкладу становив 371 день, тобто з 05.11.2013 по 10.11.2014 року. Відсоткова ставка становила 3.5 % річних.

03 січня 2014 року між ним та відповідачем було укладено договір банківського вкладу №329524 у відповідності до умов якого він передав для зарахування відповідачем на вкладний (депозитний) рахунок банківські метали (золото) 999,9 проби загальною масою 100 грамів/3,22 тройських унцій. Строк вкладу становив 371 день, тобто з 03.01.2014 по 08.01.2015 року. Відсоткова ставка становила 3,5 % річних.

Після настання строку повернення вкладу відповідачем його не було повернуто.

Для відшкодування коштів він звертався до відповідача з відповідними вимогами, однак отримав відповідь, що банк перебуває на стадії банкрутства, а повернення вкладу в банківських металах віднесено до сьомої черги задоволення вимог кредиторів.

Відповідач під час укладення з ним оспорюваних договорів вів нечесну підприємницьку діяльність та порушив його права як споживача банківських послуг. Так, на момент укладення договорів вкладу діяла норма, що зобов'язувала банк у разі залучення вкладу, на відшкодування коштів за яким не поширюються гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ознайомити про це під підпис фізичну особу, яка має намір розмістити такий вклад у банку, до укладення такого договору.

При укладанні оспорюваних договорів він правомірно розраховував на те, що оскільки відповідачем його не було проінформовано про наявність будь-яких застережень чи особливостей відшкодування вкладів у банківських металах, перед звичайними вкладами у грошах, згідно із існуючою системою гарантування вкладів повернення вкладу буде повністю гарантуватися державною. Тобто, він не розраховував на наявність будь-яких додаткових ризиків розміщаючи, свій вклад у відповідача.

Враховуючи вищенаведені обставини він прийняв рішення розмістити свій вклад у відповідача, уклавши із відповідачем договори банківського вкладу у банківських металах.

Однак, після визнання відповідача неплатоспроможним і відмови у відшкодуванні вкладу стало зрозумілим, що відповідачем під час укладання оспорюваних договорів було навмисно введено його в оману. На відміну від депозитів у грошових коштах, виплата вкладів у банківських металах залучених населення Фондом не здійснюється. Тобто, вклади у банківських металах для споживача є більш ризиковими і менш вигідними, з точки зору гарантованості їх повернення. Працівники банку мали ознайомити його під підпис із ризиками розміщення вкладів у банківських металах до укладання договору.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що на момент звернення з вимогою до банку про включення його в число кредиторів не знав про наявність обов'язкового повідомлення банків про відсутність гарантування вкладу Фондом. Тому, він вважає, що з вини працівників банку, котрі не проінформували його належним чином про наявні ризики, він здійснив такий вклад, тобто його введено в оману щодо умови договору яка мала для нього істотне значення, чим було завдано прямих матеріальних збитків.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву (а.с.146-149).Крім того доповнив, що відповідача на даний час є неплатоспроможним банком, який перебуває в процесі ліквідації. Процедура здійснення ліквідації неплатоспроможного банку та всі питання, що виникають при здійсненні ліквідації банку регулюються спеціальним законом Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказаним нормативно правовим актом передбачено заборону щодо вчинення будь-яких виконавчих дій стосовно неплатоспроможного банку, відкриття виконавчих проваджень та накладення арештів, а вимоги кредиторів банку задовольняються у порядку та черговості.Вважає, що вимоги позивача могли б бути прийняті лише до початку виведення неплатоспроможного банку (ПАТ «Європейський газовий банк») з ринку, тобто до 17 липня 2014 року. Оскільки на відповідача розповсюджується спеціальний статус згідно спеціального Закону №4452, то вимоги позивача є такими, що суперечать спеціальному Закону.Крім того, припущення позивача щодо неможливості відповідача відшкодування йому коштів в порядку черговості не може бути взяті до уваги, оскільки не грунтується на доказах, тому вважає позов безпідставним. Законодавством прямо заборонено стягнення майна або коштів, зокрема, з банку, що ліквідується, на підставі будь-яких виконавчих документів, та не допускається таких дій в межах ліквідаційної процедури.

Свідок ОСОБА_4 суду дав показання про те, що він, як начальник Івано-Франківського віділення № 1 ПАТ"Європейський газовий банк" особисто не спілкувався з ОСОБА_1 при укладенні оспорюваних договорів, а тільки підписав їх. Угоди укладалися згідно чинного законодавства, хоч в оспорюваних договорах немає інформації про те, що на вклад внесений позивачем поширюються гарантії Фонду гарантування вкладів. Про те, що виплата вкладів у банківських металах Фондом гарантування вкладів не здійснюється, позивач сам повинен був знати, оскільки це доступна інформація, яка розміщувалася на інформаційних стендах банківської установи. Однак про це під розспику ОСОБА_1 ніхто не повідомляв.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяє здійсненню прав сторін.

Згідно з ст.11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 05 листопад 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Європейський Газовий  Банк» було укладено договір банківського вкладу №326567, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 передав для зарахування в "Європейський Газовий  Банк» на вкладний (депозитний) рахунок банківські метали (золото) 999,9 проби загальною масою 100 грамів / 3,22 тройських унцій, відсоткова ставка становила 3.5 % річних. 03 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Європейський Газовий  Банк» було укладено договір банківського вкладу №329524 у відповідності до умов якого ОСОБА_1 передав для зарахування відповідачем на вкладний (депозитний) рахунок банківські метали (золото) 999,9 проби загальною масою 100 грамів/3,22 тройських унцій. Строк вкладу становив 371 день, тобто з 03.01.2014 по 08.01.2015 року. Відсоткова ставка становила 3,5 % річних (а.с.7-14).

Постановою правління Національного Банку України від 17 листопада 2014 року за №725 відкликано банківську ліцензію та розпочати ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2014 року за №150 ОСОБА_5 призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк" (а.с.150).

Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що при укладенні спірних договорів він не був проінформований працівниками банку про існування чинного на момент укладення договорів рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №8 від 31 січня 2013 року, яке Положенням про порядок інформування громадськості про систему гарантування вкладів фізичних осіб затверджувало відповідний порядок повідомлення вкладника про не поширення гарантій Фонду на вклади.

Так, п. 3.2 Положення про порядок інформування громадськості про систему гарантування вкладів фізичних осіб, встановлено, що у разі залучення банком вкладу, на відшкодування коштів за яким не поширюються гарантії Фонду, банк зобов'язаний ознайомити про це під підпис фізичну особу, яка має намір розмістити такий вклад у банку, до укладення такого договору, у тому числі вкладу, розміщеного на умовах отримання від банку процентів на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або з іншими фінансовими привілеями від банку (вклади на індивідуальній основі).

Позивач посилається на те, що він би ніколи не уклав спірні договори, якби працівники Банку при ознайомленні його з умовами запропонованого договору повідомили йому про зміст рішення Фонду, оскільки при виборі виду депозитного договору він у першу чергу переслідував мету збереження своїх заощаджень, ця умова була для нього найголовнішою умовою договору .

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За роз'ясненнями, наданими у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року N 9 правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

З наведеного вбачається, що правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

При вчиненні правочину під впливом обману формування волі потерпілого відбувається не вільно, а вимушено, під впливом недобросовісних дій інших осіб, які полягають у навмисному створенні у потерпілого помилкового уявлення про обставини, які мають істотне значення: природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Внутрішня воля потерпілого на вчинення правочину відповідає його зовнішньому волевиявленню, однак її формування відбувається не вільно, а під впливом обману з боку інших осіб.

Укладеними сторонами договорами банківських вкладів (депозиту) банківських металів не проінформовано вкладника, що такі вклади не забезпечуються коштами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, є такими, що заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що підписуючи спірні договори, він був упевнений у тому, що у разі визнання банку неплатоспроможним його вклад, який не перевищував суми 200 тисяч гривень, буде повернутий Фондом гарантування вкладів.

Під час розгляду справи ПАТ "Європейський Газовий  Банк» не надав доказів того, що перед, чи під час укладення спірних договорів ознайомив ОСОБА_1 про не поширення гарантій Фонду на такий вклад.

За таких обставин є переконливими доводи позивача про те, що під час укладення спірних договорів від був умисно введений працівниками Банку в оману щодо фактів, які вплинули на його волевиявлення при їх укладенні.

Зокрема, працівникам Банку було відомо про існування обов'язку, щодо інформування вкладників про систему гарантування вкладників фізичних осіб, про існування обмежень, проте, працівники Банку змовчали (тобто не довели до відома позивача), хоча мали повідомити останнього під розписку.

Встановлені під час розгляду справи обставини дають підстави для висновку про обгрунтованість тверджень ОСОБА_1 про те, що формування його волі щодо укладення спірних договорів відбулось не вільно, а вимушено, під впливом обману з боку працівників Банку, їх недобросовісних дій, замовчування існуючих обмежень за спірними договорами, та навмисному створенні у нього, позивача помилкового уявлення про обставини, які мають істотне значення, стосовно прав та обов'язків сторін у договорах, що укладались.

Згідно зі ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог. Вирішуючи питання про спосіб захисту порушеного права позивача, керуючись вимогами ч.1 ст. 216 ЦК України, слід застосовуючи наслідки недійсності правочину, та зобов'язати ПАТ «Європейський Газовий  Банк» позачергово передати ОСОБА_1 банківські метали-золото 999,9 проби загальною масою 200 грамів / 6,44 троїцьких унцій вартістю станом на 15 вересня 2015 року по курсу НБУ 156191 гривня 49 копійок.

Керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215, 218, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсними договори банківського вкладу №326567 від 05 листопада 2013 року та №329524 від 03 січня 2014 року укладені між ПАТ "Європейський Газовий  Банк» та ОСОБА_1.

Застосувати наслідки недійсного правочину. Зобов"язати ПАТ "Європейський Газовий  Банк» позачергово передати ОСОБА_1 банківські метали-золото 999,9 проби загальною масою 200 грамів / 6,44 троїцьких унцій вартістю станом на 15 вересня 2015 року по курсу НБУ 156191 гривня 49 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд на протязі десяти днів з часу його проголошення.

Суддя: