Ухвала

іменем україни

23 серпня 2016 рокум. Київ

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі колегії:

головуючоїЩепоткіної В.В.,

суддів:Єлфімова О.В., Шибко Л.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Бражника М.В.,

прокурораМіщенко Т.М.,

засудженоїОСОБА_6,

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження № 12015050630000748 за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 такої, що не має судимості,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК, за касаційними скаргами засудженої ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 14 грудня 2015 року та вирок Апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2016 року,

в с т а н о в и в:

Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 14 грудня 2015 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 3400 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнуто з засудженої на користь потерпілого ОСОБА_7 5968,21 грн. матеріальної, 5000 грн. моральної шкоди та 1500 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 09 червня 2015 року близько 09.30 год., керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по проїжджій частині вул. Леніна у м. Волноваха в напрямку автошляху сполученням «Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь», в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху при здійсненні повороту ліворуч у розрив розділового газону не зреагувала на зміну дорожньої обстановки, не обрала безпечну дистанцію до транспортну, що рухався в попутному напрямку, внаслідок чого допустила зіткнення зі скутером Suzuki AZ 30 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_7 заподіяно середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Вироком Апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2016 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 у частині покарання і моральної шкоди скасовано. Призначено ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК покарання у виді штрафу в розмірі 3400 грн. з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік. У решті вирок залишено без зміни.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 02 липня 2016 року виправлено описку в резолютивній частині вироку Апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2016 року щодо ОСОБА_6, виключено з резолютивної частини вироку апеляційного суду рішення про скасування вироку суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що до кримінальної відповідальності притягується вперше, злочин вчинила у стані вагітності, вину визнала, покаялась у вчиненому, має на утриманні неповнолітніх дітей, погодилась з цивільним позовом в частині відшкодування матеріальної шкоди, а тому своє виправлення вважає можливим без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить вирок місцевого суду та вирок суду апеляційної інстанції в частині вирішення цивільного позову змінити, стягнувши з засудженої на його користь 12000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті судові рішення щодо ОСОБА_6 просить залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_6, яка підтримала свою касаційну скаргу та заперечила проти задоволення касаційної скарги потерпілого, прокурора Міщенко Т.М., яка вважала, що касаційна скарга засудженої не підлягає задоволенню, касаційна скарга потерпілого ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню, а вирок апеляційного суду - скасуванню в частині вирішення цивільного позову, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги засудженої ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з приписами статей 374, 420 КПК у вироку апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви ухваленого рішення, підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, а також рішення по суті вимог апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Проте вирок апеляційного суду цим вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що вирок суду першої інстанції в апеляційному порядку переглядався за апеляцією потерпілого ОСОБА_7, в якій той не погоджувався з рішенням місцевого суду щодо непризначення засудженій додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, а також з розміром стягнутої на його користь моральної шкоди.

Як видно з мотивувальної частини вироку апеляційного суду, колегія суддів погодилась з доводами апеляційної скарги потерпілого в частині несправедливості призначеного засудженій покарання через його м'якість і одночасно вказала на неспроможність доводів апеляції про необхідність збільшення розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з засудженої.

Проте в порушення вимог ст. 419 КПК свого рішення апеляційний суд належним чином не мотивував, не навів достатніх підстав, з яких апеляційну скаргу потерпілого у частині вирішення цивільного позову визнано необґрунтованою.

Крім того, прийнявши рішення про часткове задоволення апеляційної скарги потерпілого, у резолютивній частині вироку апеляційний суд без належних на те мотивів скасував вирок суду першої інстанції як в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, так і в частині стягнення за користь потерпілого моральної шкоди, чим допустив істотні суперечності між зробленими висновками та фактично прийнятим рішенням. Також, після скасування вироку місцевого суду в частині моральної шкоди апеляційний суд не прийняв рішення щодо подальшої долі цивільного позову у цій частині.

Ухвала Апеляційного суду Донецької області від 02 липня 2016 року про виправлення описки у резолютивній частині вироку суперечить вимогам ст. 379 КПК, оскільки рішення суду в частині вирішення цивільного позову не може бути визнане опискою.

Таким чином, невмотивованість вироку апеляційного суду є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для його скасування з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого слід належним чином перевірити апеляційні доводи та ухвалити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

Касаційні скарги засудженої ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Апеляційного суду Донецької області від 17 лютого 2016 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

В.В. Щепоткіна  О.В. Єлфімов  Л.В. Шибко