Справа № 2-1172/09

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.05.2009р. Дніпровський районний суд м.Херсона у складі

головуючого судді                                           Дорошинської В.Е.

при секретарі                                                  Кузьомі І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі представника ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування заборгованості за кредитним договором ІНФОРМАЦІЯ_4  від 09.01.2008р. в сумі 84812,28грн. В позовній заяві позивач вказує, що відповідач не оплатив наданий позивачем кредит, за графіком погашення відсотків та основного боргу, в результаті чого виникла заборгованість. У зв’язку з наведеним позивач просить відшкодувати з відповідача зазначену суму заборгованості по кредиту та відшкодувати судові витрати.

Представник позивача, за довіреністю ОСОБА_3  в судовому засіданні доповнила позовні вимоги, просила стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 84812,28грн. та звернути стягнення на предмет застави рухомого майна.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково в частині стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, суд встановив, що між позивачем та ОСОБА_2  09.01.2008р. було укладено кредитний договір ІНФОРМАЦІЯ_4  з кінцевим терміном погашення 08.01.2013р., що передбачено п.7.1 згаданого договору, відповідно якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 105713,50, на умовах щомісячної виплати заборгованості за кредитом  та відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 0,80% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячної винагороди у розмірі 0,50% від суми виданого кредиту; відповідно до п.7.4 договору при порушенні Позичальником зобов’язань із погашення кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки. Заборгованість за кредитним договором станом на 30.12.2008р. становить 84812,28грн. та складається з: 79808,15грн. – заборгованість за кредитом, 3379,78грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 810,32грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом, 814,03грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором ІНФОРМАЦІЯ_4  від 09.01.2008р. На неодноразові попередження позивача про погашення заборгованості відповідач не відреагував; позивач виконав свої зобов’язання перед відповідачем відповідно укладеного договору; судовий збір в сумі 848,12грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30,00грн. сплачені позивачем.  

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між сторонами 09.01.2008р. було укладено договір застави, відповідно якого відповідач надав заставу: автомобіль марки Шевролет Авео, 2007 року випуску, об’єм двигуна 1,6, кузов ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що належить   ОСОБА_2  на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ІНФОРМАЦІЯ_3  від 28.12.2007р.  

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

      У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

    Відповідно до ст.572 ЦК України - в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про заставу» - застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.20 ЗУ «Про заставу» - заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині відшкодування з відповідачів суми заборгованості за кредитним договором та судових витрат, в частині звернення стягнення на предмет застави рухомого майна, суд вважає за необхідне в позові відмовити, оскільки своєю вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 84812,28грн., а також вимогою про звернення стягнення на предмет застави в рахунок відшкодування заборгованості в тому самому розмірі за тим самим кредитним договором, позивач фактично просить двічі відшкодувати йому розмір заборгованості.

Керуючись ст.ст.5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 536, 554, 610, 611, 651, 653, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.1, 20 ЗУ «Про заставу», суд –

В и р і ш и в :

Позов Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі представника ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 84812,28грн. (вісімдесят чотири тисячі вісімсот дванадцять грн. двадцять вісім коп.) в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором ІНФОРМАЦІЯ_4  від 09.01.2008р. станом на 30.12.2008р.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати в сумі 878,12грн. (вісімсот сімдесят вісім грн. дванадцять коп.).

В зверненні стягнення на предмет застави рухомого майна – відмовити  за необґрунтованістю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

 

Суддя                                               В.Е.Дорошинська