ВИРОК

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

№1-14/2007 від 19.01.2007р.

09 лютого 2007 року                                              Шумський районний суд Тернопільської

області

в складі головуючої судді                                   Томчук С.В.

При секретарі                                                     Шліхта А.О.

З участю прокурора                                           Левченко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м .Шумськ кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився в с. Башківці та проживає в АДРЕСА_1 , з освітою середньо-спеціальна, не працює, одруженого, має на утримані двоє неповнолітніх дітей ,   раніше не судимого

За ч. 1 ст. 203 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудній ОСОБА_1, протягом 2006 року та до 5 січня 2007 року , за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 з метою отримання прибутку займалася забороненим видом господарської діяльності - виготовленням самогону, заборона про що передбачена ст. 4 Закону України „ Про підприємництво" та 5 січня 2007 року  продав один літр виготовленого ним самогону за 12 грн. жителю АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та 0.25 л. виготовленого ним самогону за 3 грн. жителю АДРЕСА_1 ОСОБА_3.

Свою вину у вчиненні злочину підсудній ОСОБА_1 ,    визнав повністю, і пояснив, що дійсно протягом 2006 року та до 5 січня 2007 року , в себе в господарстві в АДРЕСА_1  займався виготовленням самогону і 5 січня 2007 року продав один літр самогону за 12грн. жителю АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та 0.25 л. виготовленого ним самогону за 3 грн. жителю АДРЕСА_1 ОСОБА_3. При цьому знав, що виготовлення самогону в домашніх умовах забороняється . Просить не допитувати свідків, не досліджувати інші матеріали справи, а обмежитись її визнанням вини.

Крім повного визнання своєї вини підсуднім, вина його повністю стверджується тими доказами , які не досліджувалися в судовому засіданні, однак, які повністю визнала

підсудна.

Дії підсудного вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 203 КК України, оскільки він займався забороненим видом господарської діяльності, а саме виготовленням та збутом самогону , що заборонено ст.4 Закону України „ Про підприємництво" .

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, судиться вперше , на утримані має двох неповнолітніх дітей , а тому йому слід призначити покарання у вигляді штрафу в доход держави в мінімальному розмірі, що передбачений санкцією статті. Крім того , враховуючи , що підсудній займався видом господарської діяльності в домашніх умовах , на який не має дозволу не залежно від суб'єкту, суд рахує за доцільне застосувати ст.69 КК України і не позбавляти її права займатися господарською діяльністю взагалі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України і призначити  йому покарання за ч. 1 ст.203 КК України із застосуванням 69 КК України у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 850 грн. без позбавлення права займатися всіма видами господарської діяльності.

Міру запобіжного заходу у відношенні засудженого ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

На даний вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Шумський райсуд.