ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 р. Справа № 2901/11

          Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Макарика В.Я., Гуляка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Рівне на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася 28.10.2010 року з позовом в якому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за віком як працюючому пенсіонеру з 01 жовтня 2010 року із застосуванням затвердженого показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2009 рік.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона одержує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Після призначення пенсії, вона продовжує працювати. Подавала до відповідача заяву про перерахунок пенсії відповідно до п. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому, просить суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до норм чинного законодавства.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачці з 01 жовтня 2010 року відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік. З врахуванням виплачених сум.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управління Пенсійного фонду України в місті Рівне подало апеляційну скаргу, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і не взято до уваги Рішення Конституційного Суду України за №10-рп від 22 травня 2008 року.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив того, що ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсій за календарний рік, що передує перерахунку пенсії.

Однак з такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися.

Перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перерахувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила ч. 1 ст. 40 вище згаданого Закону при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина 1 статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-12 ( надалі Закон 1788) та Закон України «Про загальнобов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності ст. 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

З урахування зазначеного правові підстави для перерахунку пенсії позивачки із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

Подібна позиція не суперечить практиці касаційного суду.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 202, 205 ч. 2, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Рівне задоволити.

Скасувати постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 грудня 2010 року по справі № 2а-4455/10/1715 та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про перерахунок пенсії.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді В.Я. Макарик

ОСОБА_2.