ВИРОК

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

№1-12/2007 від 16.01.2007р.

5 лютого 2007 року                                              Шумський районний суд Тернопільської

області

в складі головуючої судді                                  Олійник Т.М.

При секретарі                                                      Щепановській І.Б.

З участю прокурора                                           Савельева Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м .Шумськ кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народилася і проживає в АДРЕСА_1, з освітою середньою, працюючої ІНФОРМАЦІЯ_2 Шумбарської ЗОШ ,не одруженої, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимої

За ч. 1 ст. 203 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудня ОСОБА_1, протягом 2006 року та до 4 січня 2007 року, за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 з метою отримання прибутку займалася забороненим видом господарської діяльності - виготовленням самогону, заборона про що передбачена ст. 4 Закону України „ Про підприємництво" та 4 січня 2007 року біля 20.00 год. продала один літр виготовленого нею самогону за 10 грн. жителю АДРЕСА_1 ОСОБА_2.

Свою вину у вчиненні злочину підсудня ОСОБА_1,    визнала повністю, і пояснила, що дійсно протягом 2006 року та до 4 січня 2007 року, в себе в господарстві в АДРЕСА_1  займалася виготовленням самогону і 4 січня 2007 року біля 20.00 год. продала один літр самогону за 10 грн. жителю АДРЕСА_1 ОСОБА_2. При цьому знала, що виготовлення самогону в домашніх умовах забороняється . Просить не допитувати свідків, не досліджувати інші матеріали справи, а обмежитись її визнанням вини.

Крім повного визнання своєї вини підсудною, вина її повністю стверджується тими доказами , які не досліджувалися в судовому засіданні, однак, які повністю визнала

підсудна.

Дії підсудної вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 203 КК України, оскільки вона займалася забороненим видом господарської діяльності, а саме виготовленням та збутом самогону , що заборонено ст.4 Закону України „ Про підприємництво" .

Призначаючи міру покарання , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, яка щиро розкаялася у вчиненому, позитивно характеризується, судиться вперше , на утримані має неповнолітню дитину , а тому їй слід призначити покарання у вигляді штрафу в доход держави в мінімальному розмірі, що передбачений санкцією статті. Крім того , враховуючи , що підсудна займалася видом господарської діяльності в домашніх умовах , на який не має дозволу не залежно від суб'єкту, суд рахує за доцільне застосувати ст.69 КК України і не позбавляти її права займатися господарською діяльністю взагалі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                 ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України і призначити  їй покарання за ч. 1 ст.203 КК України із застосуванням 69 КК України у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 850 грн. без позбавлення права займатися всіма видами господарської діяльності.

Міру запобіжного заходу у відношенні засудженої ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

На даний вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Тернопільської області протягом 15 діб з дня його проголошення через Шумський райсуд.