Справа № 477/1246/16-п 23.08.2016 23.08.2016 23.08.2016

Номер провадження: 33/784/169/16

.

Провадження № 33/784/169/16 Головуючий 1-ї інстанції: Cеменова Л.М.

Категорія: ст.122 ч. 4 КУпАП Суддя апеляційної інстанції: ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Семенчука О.В.

за участю секретаря Тимошенка О.С.

розглянув адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року якою відносно,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працює водієм ПСП «Агрофірма «Роднічок», проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

- закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП за відсутністю події та складу правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду Управлінням патрульної поліції м.Миколаєва 29.06.2016р. складено адміністративний протокол відносно водія ОСОБА_3, який відповідно до цього протоколу, 15 червня 2016 року близько 19 години, в м. Миколаєві про пр.Богоявленському в районі ТЦ «Таврія В», керуючи автомобілем «Renault Duster», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, в порушення п. 10.1, 12.9 «г» Правил дорожнього руху, змінив напрямок руху з крайньої лівої в крайню праву смугу, чим змусив водія ОСОБА_2, який керував автомобілем ГАЗ 3302, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, зменшити швидкість руху, застосувати екстрене гальмування, тобто створив водію ОСОБА_2 аварійну ситуацію.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову суду скасувати, притягнути водія ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Вважає, що судом під час розгляду справи було допущено чисельні процесуальні порушення, що полягали у відсутності аудіофіксації судового засідання, позбавлення сторін права задавати питання та інше.

Стверджує, що особа свідка ОСОБА_4 не була встановлена в передбаченому законом порядку, останньому не було повідомлено про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, він не проголошував слова присяги та не підписував її тексту.

Вважає, що судом, навіть без експертного висновку, зроблено невірний висновок про те, що водій ОСОБА_3 завчасно увімкнув сигнал повороту, зменшив швидкість тільки після того, як потрапив колесом у вибоїну, оскільки ям та пошкоджень дорожнього покриття не було, а водій ОСОБА_3 почав зменшувати швидкість прямо під час перестроювання на смугу руху апелянта, що створило для останнього небезпеку.

Перевіривши матеріали справи, доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов до наступного.

З постанови вбачається, що судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи та зроблено обґрунтований висновок про відсутність в діях водія ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Такий висновок суду ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та всебічно перевірених судом доказах, які отримали відповідну оцінку в постанові.

Зокрема, на підтвердження цього висновку суд обґрунтовано послався на пояснення ОСОБА_3, який в ході судового розгляду вказав, що 15.06.2016р., він на автомобілі  «Renault Duster», разом зі своїм керівником ОСОБА_4, зі швидкістю  біля 70 км/год., рухався у напрямку Корабельного району.  В районі ТЦ «Таврія», випередив  вантажний  автомобіль, та  приблизно через 60 метрів включив правий поворот, перестроївся в правий ряд, де побачив велику яму заповнену водою після чого загальмував, та знизив швидкість руху, переїхавши через  яму набрав швидкість та поїхав у заданому напрямку. Аварійних ситуацій нікому не створював, про скаргу та складений протокол дізнався 29.06.2016р. від працівників поліції.

Також суд врахував показання свідка ОСОБА_4, який вказав, що 15.06.2016р. він їхав у якості пасажира в автомобілі «Renault Duster», біля 11 години  в напрямку Корабельного району, в районі ТЦ «Таврія» автомобіль рухався зі швидкістю близько 60-70 км/год. по крайній лівій смузі випереджав різні транспортні засоби. Водій ОСОБА_3 будь-якому  з транспортних засобів аварійної ситуації не створював.      

Крім того, судом цілком обґрунтовано, проаналізувавши матеріали справи зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складено  на підставі скарги ОСОБА_2 На місце скоєння правопорушення, з метою складення схеми аварійної ситуації та перевірки пояснень обох учасників дорожнього руху поліція не виїжджала, вказівки на будь-які докази або свідчення очевидців протокол також не містить.

Проаналізувавши відеофайл з відеореєстратора, наданого ОСОБА_2, судом зроблено вірний висновок про те, що випередження та перестроювання водія ОСОБА_3 мало місце на достатній відстані попереду від автомобілю ОСОБА_2 ОСОБА_3, випередивши ОСОБА_2, відразу увімкнув покажчик правого повороту та тільки на 4-й секунді після цього здійснив маневр перестроювання на смугу руху ОСОБА_2 Через декілька секунд правими колесами його автомобіль потрапив у вибоїну на дорозі, після чого він став зменшувати швидкість руху, та проїхавши ймовірно небезпечну ділянку (вибоїни, залиті водою), знову став рухатися у попередньому режимі швидкості. На даному відеозаписі відображено завчасне увімкнення ОСОБА_3 сигналу повороту, наявність на дорозі калюж значного розміру із вибоїнами, незначне зменшення швидкості руху водієм ОСОБА_2 після застосування ОСОБА_3 гальмування, проте, простежується відсутність екстреного гальмування чи зміни напрямку руху водієм ОСОБА_2 Тобто, як вірно зазначено в постанові суду, будь-якої небезпеки для руху інших водіїв в діях водія ОСОБА_3 не вбачається.

Дослідивши зазначені вище докази по справі, суд першої інстанції надав їм вірну оцінку та правильно критично поставився до пояснень ОСОБА_2 щодо різкого перестроювання автомобіля «Renault Duster» на його смугу руху, що змусило останнього екстрено гальмувати, створивши аварійну ситуацію, оскільки вони суперечать поясненням водія ОСОБА_3, а також свідка ОСОБА_4, даними відеофайлу з відеореєстратору, які є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши докази по справі, вірно дійшов висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Щодо доводів апелянта про чисельні процесуальні порушення, допущені суддею в ході розгляду справи, то вони є необґрунтованими та спростовуються наступним.

Так, аналіз журналу судового засідання з елементами протоколу (а.с. 14-15) свідчить про те, що в ході судового розгляду суддею не було допущено порушень ст. 269 КУпАП, потерпілий ОСОБА_2 не був позбавлений можливості знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, заявляти клопотання та оскаржувати постанову по справі.

До того ж, глава 22 КУпАП, яка регламентує порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення, не містять імперативної норми про здійснення фіксування адміністративного провадження у протоколі, чи журналі судового засідання, в тому числі, за допомогою технічних засобів. Так само, не містять дана глава і вказівок про те, що саме потерпілого, на що вказує апелянт, слід допитувати перш ніж особу, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказівка апелянта про те, що суддею не було запропоновано примирення сторін, не з’ясовано, чи підтримує потерпілий свої позовні вимоги, та першочергове надання слова відповідачу, взагалі не ґрунтується на вимогах КУпАП.

Доводи ОСОБА_2 з приводу того, що судом не була встановлена особа свідка ОСОБА_4, не приведено його у передбаченому законом порядку до присяги, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки у відповідності до ст. 272 КУпАП на свідка покладено обов’язок з’явитися до суду, дати правдиві пояснення, повідомити про відоме йому по справі і відповісти на поставлені питання. До того ж, журнал судового засідання (а.с. 15) містить дані про те, що свідка ОСОБА_4 було приведено до присяги та попереджено про кримінальну відповідальність.

Що стосується посилання апелянта на те, що в постанові суду не зазначено особи секретаря судового засідання, то вказане жодним чином не впливає на законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення.

Крім того, мотивувальна частина постанови суду, всупереч доводам ОСОБА_5, містить посилання на норми ПДР України та КУпАП, і не може містити, як про це зазначає апелянт, посилання на норми КАС України.

З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови суду немає, а тому вимоги апелянта не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 21 липня 2016 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП за відсутністю події та складу правопорушення в діях ОСОБА_3 - залишити без зміни.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_1