08.04.2010

Справа № 2-а-931/2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2010 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі :

головуючого по справі судді – Рум’янцевої Н.О.,

при секретарі судового засідання – Ляшик С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій протиправними, поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни»,

В С Т А Н О В И В:

16 лютого 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними, поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період часу з 01 січня 2006 року по 31 вересня 2007 року в сумі 2733 грн. 70 коп.

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, просила суд визнати дії управління протиправними, поновити їй строк для звернення до суду, нарахувати та виплатити на її користь допомогу як «Дитині війни» за період часу з 01 січня 2006 року по 31.12.2009 р.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за № 2195 – VI від 18 листопада 2004 року позивачка є дитиною війни з тих підстав, що станом на 02 вересня 1945 року вона не досягла вісімнадцятирічного віку, тобто на неї розповсюджуються норми вказаного Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» N 2195-IV від 18.11.2004р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію вище вказаної ст.6 Закону було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет на 2006 рік» та відновлено з 02.04.2006 року відповідно до Закону України від 19.01.2006 року « Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», у зв’язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік було зупинено з урахуванням ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якою було обмежено коло суб’єктів підвищення пенсії, а також встановлено інші його розміри.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 п.12 ст. 71 і ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», визнані неконституційними, а тому підстав для їх застосування судом при вирішенні даного позову немає.

Також згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008року у справі 1-28/2008 визначено, що законом про Держбюдежт не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, та те що «зупинення законом про Держбюджет дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України не відповідає Конституції України».

Закони України про державні бюджети на відповідні роки діють з моменту їх прийняття до 31 грудня відповідного року, так само як і рішення Конституційного суду, які стосуються цих бюджетів.

Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось, дія статті не зупинялась.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, фактичний розмір підвищення пенсії позивачу, як дитині війни, за 2009 рік повинен бути підвищений та перерахований на підставі вищевикладених норм Законів.

Також і нарахування вказаних розмірів підвищення пенсій повинен здійснювати відповідач, а не сам позивач.

Також необхідно зазначити, що адміністративний суд не наділений правом на призначення та визначення розміру належних виплат замість суб’єкту владних повноважень, ці дії відносяться до виключної компетенції суб’єкту владних повноважень - відповідача, а так відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо стягення з відповідача на користь позивача конкретно визначеної суми.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 7-12, 71, 86, 159, 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, не у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за період з 02.04.2006 року по 31.12.2006 року, 09.07.2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009року по 31.12.2009року згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви.

Головуючий по справі суддя: Н.О. Рум’янцева