Справа № 2-179/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

01 липня 2009 року                                                     м.Кузнецовськ

    Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням

Судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2,

з участю позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства банку ?іг Енергія” в особі Кузнецовської філії ВАТ банку ?іг Енергія” про розірвання договору та стягнення депозитного вкладу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулась до суду в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_5 з позовом до ВАТ банку ?іг Енергія” (надалі - Банку) в особі Кузнецовської філії ВАТ банку ?іг Енергія” про стягнення 4220 доларів США депозитного вкладу з відповідним нарахуванням відсотків, моральної шкоди, завданої їй неналежним виконанням Банком своїх зобов’язань по депозитному договору в сумі 2000,00 грн., а також 30,00 грн. судових витрат, мотивуючи тим, що 15.01.09 р. між її дочкою та Банком укладено депозитний договір на розміщення 4220 доларів США з виплатою відсотків з розрахунку 13 % річних, терміном розміщення до 15.02.09 р. Однак, в порушення вимог законодавства та умов договору, по закінченню строку дії договору суму депозитного вкладу їй не повернуто.

В судовому засіданні ОСОБА_3 змінила вимоги свого позову, відмовилась від вимоги про стягнення з Банку моральної шкоди та відсотків у зв’язку з простроченням виконання зобов’язань, просила суд стягнути на користь її неповнолітньої дочки суму депозитного вкладу в розмірі 4220 доларів США та на її користь – понесені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. ОСОБА_3 суду пояснила, що сума депозитного вкладу не повернута Банком і по цей час, на усні звернення щодо її одержання вона та її дочка отримали відмову. Позивач пояснила також, що передбачені депозитним договором відсотки Банком виплачені в повному обсязі. Позивач вважає, що відмова Банку у поверненні депозитних коштів суперечить вимогам Закону та умовам депозитного договору, та прямо порушує її право власності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_5  в судовому засіданні пояснила, що вона являється дочкою позивачки ОСОБА_3, якою в січні 2009 року в її інтересах укладено депозитний договір з Банком, предметом якого було розміщення 4220 доларів США депозитного вкладу. Вона пояснила, що підтримує позовні вимоги своєї матері та не заперечує проти стягнення на її користь суми депозитного вкладу.

Представник відповідача ОСОБА_4 вимоги позовної заяви не визнала в повному обсязі, подала суду письмові заперечення відповідача проти позову. Заперечення обґрунтовувала тим, що неповернення Банком депозиту у встановлений депозитним договором термін сталось не з його вини, а є наслідком об’єктивних обставин, зокрема, фінансової кризи на світовому та внутрішньому фінансовому ринках, що призвело до того, що Банк, щоб не порушувати законодавство України про права клієнтів, вимушений був направити значний обсяг коштів на одночасне задоволення готівкою вимог різних клієнтів банку. Представник позивача пояснила також, що на даний час Національним Банком України на законних підставах призначено тимчасову адміністрацію у ВАТ банку ?іг Енергія” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 16.03.09 р. по 15.09.09 р., а тому наявність цих обставин і є законним обмеженням прав власника, передбаченим ч.7 ст.319 ЦК України, в зв’язку з чим просила суд відхилити позов в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підставами для такого висновку суду стало наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що між ВАТ банк «Біг Енергія» в особі директора Кузнецовської філії та ОСОБА_5 15 січня 2009 року укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Стандартний +»  №  1Т+_25 (надалі - Договір) у валюті долар США з виплатою процентів в кінці строку, предметом якого було розміщення депозиту в сумі 4220 доларів США терміном з 15.01.09 р. по 15.02.09 р. та сплатою процентів банківського вкладу з розрахунку 13 % річних (пп.1.1-1.3 договору).

Квитанцією № 251 від 15.01.09 р. підтверджується, що ОСОБА_5 внесла, а Банк прийняв від позивача власні кошти в сумі 4220 доларів США на депозитний рахунок 26305000001/1Т+_25. Право власності ОСОБА_5 на даний вклад відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі сплином встановленого договором строку (строковий вклад). Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі сплином строку, встановленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Договором передбачено, що Банк зобов’язується по закінченні строку дії Договору видати вкладникові банківський вклад та проценти по ньому відповідно до умов договору, а вкладник має право отримати суму банківського вкладу та нараховані по ньому проценти  відповідно до умов Договору (пп.2.1.5, 2.4.3 договору).

З пояснень позивача та третьої особи встановлено і представником відповідача не оспорюється, що по закінченню терміну дії депозитного договору, а саме – 15 лютого 2009 року, ОСОБА_5 зверталась до Банку з усною вимогою про повернення їй суми вкладу, на що отримала відмову. Факт звернення підтверджується також копією заяви ОСОБА_5 від 16.02.09 р. з відміткою Банку про отримання.

Так як строк депозитного договору, укладеного Банком з ОСОБА_5 сплинув 15 лютого 2009 року, суд прийшов до висновку про правомірність вимоги ОСОБА_5 отримати в Банку депозитний вклад, і обмежень у здійсненні ним такого права норма ст.1060 ЦК України не містить.

Відповідно до постанови Правління Національного Банку України № 134 від 13.03.09 р., з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, забезпечення схоронності капіталу і активів ВАТ банку ?іг Енергія”, відновлення його платоспроможності і ліквідності, стабілізації його діяльності, усунення порушень, що призвели до погіршення його фінансового стану, відповідно до вимог ст.ст.73, 75, 76, 85 Закону України ”Про банки та банківську діяльність”, у ВАТ банку ?іг Енергія” призначено тимчасову адміністрацію строком на один рік з 16 березня 2009 року по 15 березня 2010 року. Цією ж постановою з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ВАТ банку ?іг Енергія” введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців, з 16 березня по 15 вересня 2009 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на правомірність обмеження права позивача отримати вклад у зв’язку з постановою Національного Банку України про введення тимчасової адміністрації ВАТ банку ?іг Енергія” та мораторію на задоволення вимог кредиторів, винесеної на підставах і в порядку, передбаченому Законом України ?ро банки і банківську діяльність”, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.41 Конституції України, норми якої за змістом ст.8 основного Закону України є нормами прямої дії, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, якої ніхто не може бути протиправно позбавлений. Право приватної власності є непорушним.

Зазначені права власника та їх гарантії передбачені також і ст.ст.319, 321 ЦК України, якими одночасно передбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Статтею 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Iнші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України.

Враховуючи викладене, акт Правління Національного банку України не може бути підставою для відмови особі у реалізації права на отримання депозитного вкладу відповідно до вимог ст.1060 ЦК України та умов депозитного договору.

Суд прийшов до висновку, що невиконання Банком умов депозитного договору в частині повернення позивачу суми депозитного вкладу після сплину терміну депозитного договору прямо порушує право позивача користуватись та розпоряджатись своїм майном – грошовими коштами, що були предметом договору депозитного вкладу.

Отже, суд вбачає підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_5 суми депозитного вкладу.

Сума неповернутого вкладу за Договором складає 4220,00 доларів США. Відповідно до ст.99 Конституції України і Указу Президента України від 25.08.96 р. №762/96 «Про грошову реформу в Україні», грошовою одиницею і єдиним законним засобом платежу на території України є гривня, а тому стягненню підлягає сума в розмірі 4220,00 доларів США за курсом Національного банку України, який на день ухвалення рішення складає 764,05 грн. за 100 доларів США, тобто 32242,91 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8, 41 Конституції України, ст.ст.1, 8, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.319, 321, 651, 1058, 1060-1061 ЦК України, –

в и р і ш и в:

    Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Договір банківського вкладу (депозиту) «Стандартний +»  №  1Т +_25, укладений 15 січня 2009 року між відкритим акціонерним товариством банком ?іг Енергія” в особі директора Кузнецовської філії ВАТ банку ?іг Енергія” та ОСОБА_5, розірвати.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства банку ?іг Енергія” на користь ОСОБА_5 4220 (чотири тисячі двісті двадцять) доларів США, що еквівалентно 32242 (тридцяти двом тисячам двісті сорока двом) грн. 91 коп., депозитного вкладу.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства банку ?іг Енергія” на користь ОСОБА_3 понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

    Стягнути з відкритого акціонерного товариства банку ?іг Енергія” в прибуток держави судовий збір в розмірі 322 (триста двадцять дві) грн. 43 коп.

    На рішення суду може бути подана апеляція.    

    Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий: