Провадження № 2/641/538/2016 Справа № 641/8601/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Боговського Д.Є.,

за участю секретаря - Бєлової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Сьома Харківська державна нотаріальна контора, про зміну черговості спадкування, встановлення факту належності частини житлового будинку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому після уточнення вимог просила змінити черговість спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, визнавши за нею право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3; встановити факт належності ОСОБА_3 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4

В обгрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що вона є двоюрідною тіткою ОСОБА_3, обидві їх родини з 50-х років мешкали поруч по АДРЕСА_1 в домоволодіннях № 20 та № 22, допомагали одна одній у вихованні дітей та по господарству. В січні 1990 року помер батько ОСОБА_3, після його смерті вона та її мати ОСОБА_4 оформили спадщину, а саме по 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_1. ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі, однак з 1999 року із чоловіком не мешкала, останній мешкав з іншою жінкою за іншою адресою. З того часу вони рідко спілкувались, хоча потребувала сторонньої, в тому числі і чоловічої допомоги. Відповідачу ОСОБА_2 було відомо, що його дружина є непрацездатною, перебуває у важкому фізичному стані, потребує матеріальної та іншої допомоги, але на всі її прохання та прохання родини позивача відповідав відмовою у допомозі, мотивуючи свою відмовою браком коштів, наявністю іншої родини та небажанням піклуватися про стан здоров'я ОСОБА_3, бо її стан здоров'я був обумовлений зловживанням спиртними напоями. Однак ОСОБА_3 хворіла на тяжку хворобу, лікування якої потребувало належних умов, посиленого харчування та постійного прийняття ліків, проживала разом із своєю старенькою матір'ю, яка в силу свого віку та хвороби теж потребувала стороннього догляду та допомоги. ОСОБА_1 та її сім'я, зважаючи на усталені сімейні відносини, не змогла залишити свою тітку та бабусю без допомоги та надавала їм усю необхідну допомогу, опікувалась ними, матеріально забезпечувала, купувала ліки та продукти, утримувала будинок. В травні 2009 року померла ОСОБА_4, після її смерті залишилась спадщина у вигляді частини домоволодіння, яку фактично прийняла її донька ОСОБА_3, однак свої права на спадщину у встановленому законом порядку не оформила. В лютому 2014 року ОСОБА_3 померла, перед своєю смертю вона знаходилась у безпорадному стані та дуже потребувала сторонньої допомоги, яку надавала їй лише ОСОБА_1 та її родина. Після смерті тітки ОСОБА_3 позивач ОСОБА_1 разом із своєю сім'єю залишилась проживати у будинку АДРЕСА_1, в цьому будинку залишились речі її померлих родичів. Із заявами про прийняття спадщину до органів нотаріату звернувся чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_2, відповідач у справі, який є спадкоємцем першої черги, та позивач у справі ОСОБА_1, яка є спадкоємцем п'ятої черги. Позивач ОСОБА_1 вважає, що є достатні підстави для зміни черговості спадкування, а тому звернулась із відповідним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 підтримала доводи заяви, додатково зазначала, що ОСОБА_3 померла у віці 58 років, була непрацездатною, хворіла на туберкульоз легень та не могла пересуватися у зв'язку із тим, що у червні 2009 року поламала ногу, а лікування належним чином не пройшла, оскільки була госпіталізована до психіатричної лікарні № 3 з діагнозом алкогольний делірій, нервовими розладами, а після виписки нога зрослась неправильно і вона не могла самостійно пересуватися. З 1999 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не мешкали разом, фактично припинили шлюбно-сімейні відносини. Йому було відомо про тяжкий стан здоров'я його дружини та необхідність надання матеріальної допомоги, однак він всіляко ухилявся від її надання. Лише ОСОБА_1 здійснювала опіку, підтримувала ОСОБА_3, готувала їжу, відвідувала в лікарні, а після виписки прибирала в будинку, надавала одяг та постільну білизну, купувала ліки. Вона також взяла на себе організацію поховання ОСОБА_3, оскільки відповідач відмовився приймати участь і в цьому. ОСОБА_1 здійснювала тривалий час опіку над спадкодавцем ОСОБА_3, надавала їй нематеріальні послуги, в тому числі спілкувалась із нею, давала поради та консультації, поздоровляла із святами, матеріально забезпечувала ОСОБА_3, надавала їй іншу допомогу, в тому числі прибирала приміщення, готувала їжу, ремонтувала будинок. При цьому ОСОБА_3 перебувала у безпорадному стані, не була спроможна самостійно забезпечувати свої потреби через свою тяжку хворобу та каліцтво.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що окреме проживання подружжя за відсутності розірвання шлюбу не позбавляє чоловіка права на спадкування. Зміна черговості спадкування можлива лише за умови наявності у сукупності обставин, а саме якщо спадкодавець перебував у безпорадному стані, а позивач тривалий час піклувався, матеріально забезпечував та надавав іншу допомогу спадкодавцю. В ході розгляду справи ані позивачем, ані його представником не надано жодних доказів наявності тяжкого стану здоров'я ОСОБА_3, тривалості піклування, неможливості спадкодавця самостійно піклуватися про себе, ступеню особистої участю позивача у здійсненню допомоги, відсутні письмові докази наявності у спадкодавця тяжкої хвороби, її тривалості, підтвердження матеріального забезпечення з боку позивача, а також спільне мешкання позивача із спадкодавцем. За відсутності належних та допустимих доказів, представник відповідача вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог щодо зміни черговості спадкування.

Від третьої особи - Сьомої Харківської державної нотаріальної контори до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника у зв'язку із завантаженістю.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

За даними КП «ХМБТІ» станом на 27.01.2015 житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Сьомою ХДНК від 18.05.1991, реєстровий № 1-1504, по праву власності зареєстрований по 1/2 частині за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4. За даними Сьомої ХДНК після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, заяви про прийняття або про відмову від спадщини не приймались.

ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги, оскільки є рідною донькою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_7, довідкою про наявність актового запису про шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 та зміною прізвища дружини на «ОСОБА_3», свідоцтвом про розірвання шлюбу між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 НОМЕР_2, свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 НОМЕР_3, який був зареєстрований 26 січня 1980 року.

Сторони у справі не оспорювали той факт, що на час смерті ОСОБА_4 разом із нею постійно мешкала її донька ОСОБА_3

Враховуючи положення ст. 1268 ЦК України про те, що спадкоємець, який фактично проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї, ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті свої матері ОСОБА_4, а тому відсутні підстави додатково у судовому порядку встановлювати факт належності ОСОБА_3 1/2 частини житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4, а тому в цій частині позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Позивач ОСОБА_1 є двоюрідною племінницею ОСОБА_3, оскільки її рідна бабуся ОСОБА_11 є рідною сестрою ОСОБА_4, що підтверджується відповідними свідоцтвами, наявними в матеріалах справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, після її смерті 25.07.2014 до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся її чоловік ОСОБА_2, 25.07.2014 заведена спадкова справа №; 457/2014 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.

29.07.2014 ОСОБА_1 нотаріально оформлено заяву про прийняття спадщини, яка надійшла до Сьомої Харківської державної нотаріальної контори 06.08.2014, яка є спадкоємцем п'ятої черги відповідно до положень ст. 1265 ЦК України.

Згідно повідомлення Сьомої ХДНК від 05.10.2015 заяв від інших спадкоємців ОСОБА_3 до нотаріальної контори не надходило.

При цьому в ході судового розгляду було встановлено наявність у ОСОБА_3 сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 Також у судовому засіданні 16 травня 2016 року допитаний в якості свідка ОСОБА_13, повідомив, що є братом ОСОБА_3, однак до розгляду справи по суті не заявляв клопотань про залучення його до участі у справі, а також не звертався до суду із самостійними вимогами на предмет спору.

Позивач ОСОБА_1 ставить питання щодо зміни черговості спадкування після смерті ОСОБА_3, посилаючись на те, що остання тяжко хворіла, перебувала у безпорадному стані, а позивач не могла залишитись осторонь своєї тітки та тривалий час піклувалась про неї, купувала їй їжу та ліки, прибирала приміщення.

Так, ст. 1259 ЦК України передбачена зміна черговості одержання права на спадкування, а саме черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині. Фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В матеріалах справи наявна відповідь КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 28.10.2015, з якого вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 було здійснено виклик екстреної медичної допомоги до ОСОБА_3 за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1,20, приводом до якого слугувало: «без свідомості». Інших викликів екстреної медичної допомоги у період з 01.01.2012 по ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходило, відомості за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 відсутні у зв'язку зі сплином строків їх зберігання.

З наданих представником позивача документів, вбачається, що причиною смерті ОСОБА_3, 1955 р.н., став туберкульоз легень, замовником послуг з поховання ОСОБА_3 значиться фізична особа - ОСОБА_14.

Інших письмових доказів на підтвердження обставин, встановлених ст. 1259 ЦК України, суду не надано та в ході судового розгляду не встановлено.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_13 та ОСОБА_17

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що є дружиною брата померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_18, особисто знала померлу, їй було відомо, що ОСОБА_3 хворіла на туберкульоз, зловживала спиртними напоями, лікувалась у лікарні № 15, сім'я ОСОБА_1 допомагала останній до її смерті, вони же її і поховали. Чоловік померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_2 відмовився приймати участь у витратах на поховання, за життя відмовлявся надавати допомогу, хоча достеменно знав про стан її здоров'я, син померлої також не допомагав своїй матері, знаючи про її тяжкий фізичний стан.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що він працював разом із сином померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_12 в 2013 році, він декілька разів був на території домоволодіння та не бачив, щоб разом із ОСОБА_3 в будинку мешкали родичі, в будинку мешкали квартиранти, які сплачували гроші за житло.

Свідок ОСОБА_13 повідомив, що є братом ОСОБА_3, останні п'ять років до смерті ОСОБА_19 у будинку мешкали молоді хлопці, інші особи в будинку не мешкали, позивач ОСОБА_1 мешкала у домоволодінні № 22, а його сестра ОСОБА_3 в домоволодінні № 20, з самого початку заселення у вказаних домоволодіннях був спільний двір і всі мешкали однією сім'єю.

Свідок ОСОБА_17 повідомив, що він винаймав кімнату у будинку № 20 в середині 2012 року у жінки на ім'я ОСОБА_3, яка зловживала спиртними напоями, в кімнаті він мешкав близько одного року, сплачував гроші за житло. Разом із ним мешкав інший хлопець, який винаймав кімнату аж до смерті ОСОБА_3

Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ані позивачем ОСОБА_1, ані її представником суду не надано жодних належних та допустимих доказів, які беззаперечно підтверджували, що ОСОБА_3 через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво була у безпорадному стані, а ОСОБА_1 протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала їй іншу допомогу.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про зміну черговості спадкування та надання їй права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги ОСОБА_2 заявлені безпідставно, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 209, 212, 214-215, 217-218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Д. Є. Боговський