Справа № 1-54/10

Провадження №б/п

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

19.02.2010 року м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

Головуючої: Білої Л.М.

при секретарі: Янюк А.Й.

з участю прокурора Магдій Ю.В.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні 1-ну неповнолітню дитину, раніше не судимого,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2009 року, біля 03.00 год. в м. Хмільнику Вінницької області ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння , незаконно заволодів автомобілем " Опель - Вектора", д.н. НОМЕР_1, який знаходився в дворі будинку та належить ОСОБА_3, жителю ІНФОРМАЦІЯ_5 та використав автомобіль у власних цілях, чим завдав матеріальну шкоду останньому на загальну суму 29 828 гривень 70 копійок.

Свою вину в скоєному ОСОБА_2 визнав повністю та показав, що він проживає в м. Жмеринка разом зі своїми рідними. Приблизно місяць тому він поїхав проживати до м. Вінниця, де почав винаймати квартиру та шукати постійне місце роботи. Також у м. Вінниця проживає його товариш ОСОБА_4, з яким він познайомився коли служив у збройних силах України. 14 листопада 2009 року приблизно о 19:00 год. знаходився на західному автовокзалі і вирішив поїхати додому, а саме в м. Жмеринку, тому він сів до однієї з маршруток. Квитка в касі він не купував, а розрахувався з водієм за проїзд. Коли вони виїхали з автовокзалу то він зрозумів, що їде не додому, а приїхав біля 20:00 год. в м. Хмільник та вийшов на автовокзалі і почав гуляти по місту. Так як було пізно і йому не було, чим добратися до м. Вінниця, то вирішив викрасти одного із автомобілів, які стояли в одному із дворів. Побачивши автомобіль „Опель Вектра", він взяв з кишені своєї куртки щипчики для нігтів та, діставши пилочку, відчинив нею двері автомобіля зі сторони водія. Прокрутивши викрутку, автомобіль завівся, тоді він виїхав з двору та поїхав до м. Вінниці. По дорозі до м. Вінниця його працівники ДАІ не зупиняли, а приїхавши до с. Якушинці, він заїхав до лісосмуги, яка розташована з правої сторони від дороги, де залишив автомобіль та на попутках доїхав до м. Вінниці. Пізніше він зняв номерні знаки з автомобіля, викинув їх, а замінивши їх номерним знаком, який раніше знайшов на автобусній зупинці по вулиці Фрунзе у м. Вінниця. Також він домовився зі своїм товаришем ОСОБА_4 , щоб він допоміг йому винайняти гараж. Через певний час до нього зателефонував ОСОБА_4 та сказав, що є гараж, який розташований по вулиці Липовецькій і оренда гаража коштує 150 грн. в місяць. На питання ОСОБА_4 про автомобіль, він пояснив йому, що він собі його придбав, щоб в подальшому перепродати і заробити грошей на цьому. Через пару днів пішов на автомобільний ринок, щоб продати п'ять коліс, з автомобіля, якого він викрав у м. Хмільнику.

Колеса він продав за 300 грн., потративши гроші на оплату квартири, яку він наймав. Також він попросив ОСОБА_4, щоб той допоміг йому продати автомобіль „Опель Вектра" за 400 американських доларів, оскільки гроші йому необхідні були на проживання та на оплату гаража. В один з днів, коли він прийшов до гаража, то його затримали працівники міліції.

Він дуже розкаюється у скоєному, просить суд суворо його не карати, оскільки він всю шкоду потерпілому відшкодував повністю і той ніяких претензій до нього немає , він має на утриманні 1-ну неповнолітню дитину і запевняє суд, що більше подібним займатись не буде.

Судом, в порядку ст. 299 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки, крім повного визнання вини самим підсуднім його вина повністю доведена матеріалами справи, підсудній правильно розуміє та пояснює обставини вчиненого злочину, сумнівів в добровільності та істинності його позиції немає, він не має наміру оспорювати фактичні обставини справи та усвідомлює, що буде позбавлений такого права в разі оскарження вироку суду у апеляційному порядку.

Дії під суднього ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 289 ч. 1 КК України оскільки він 15 листопада 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно заволодів транспортним засобом та використав його у власних цілях.

Обираючи вид. та міру кримінального покарання ОСОБА_2, суд враховує те, що він раніше не судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, те, що він повністю визнав свою вину, щиро розкаюється у скоєному, те що він позитивно характеризується по місцю проживання, матеріальну і моральну шкоду потерпілому відшкодував повністю і той просить його суворо не карати, його молодий вік, а тому вважає можливим його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст.ст. 93, 299, 323, 324 КПК України ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч. 1 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти із зали суду.

Речові докази по справі - ( а.с. 28) , які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 (а.с. 107) - повернути власнику ОСОБА_3.

Вирок можна оскаржити до апеляційного суду Вінницької області на протязі (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення,

Суддя Біла Л.М.