Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

м. Хмільник, вул. Столярчука, 4, 22000, (04338) 2-31-50

Справа №1-89/2010

ВИРОК

іменем України

17.05.2010 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого(ї) судді Білої Л.М.

при секретарі Яюк А.Й.

з участю прокурора Новаківського О.Г.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, уродженки та жительки м. Хмільника Вінницької області, 2 пров. Кутузова, 15, безпартійної, ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсіонерки, вдови, раніше не судимої ,-

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 203 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 25 листопада 2009 року о 16-й годині в м. Хмільнику по 2-му пров. Кутузова, 15 в порушення вимог ст.. 4 Закону України « Про підприємство» та ст.. 2 Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового , коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», з метою одержання прибутку, незаконно виготовила та продала 0,25 л самогону за 6 гривень громадянину ОСОБА_3, 21 грудня 2009 року незаконно продала 0,25 л самогону за 6 гривень ОСОБА_4, а також 26 грудня 2009 року повторно незаконно продала цій же громадянці 0,25 л самогону за 6 гривень. 28 грудня 2009 року в її будинку працівники міліції виявили та вилучили дві пляшки ємкістю 1,5л та 1л з самогоном, міцність якого складає 38.4 %.

21 лютого 2010 року о 12:30 годині в м. Хмільнику по 2-му пров. Кутузова, 15 ОСОБА_2 в порушення вимог ст.. 4 Закону України « Про підприємство» та ст.. 2 Закону України « Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового , коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», з метою одержання прибутку, незаконно виготовила та продала 0,25 л самогону за 6 гривень громадянину ОСОБА_5, 26 лютого 2010 року о 16:00 годині повторно незаконно продала 0,5 л самогону за 12 гривень ОСОБА_3 та 11 березня 2010 року о 18:20 годині повторно незаконно продала 0,25 л самогону за 6 гривень ОСОБА_5 12 березня 2010 року в її будинку працівники міліції виявили та вилучили пляшку ємкістю 1л з етикеткою " Росинка", поліетиленову пляшку ємкістю 1л з етикеткою " Львівське" та поліетиленову пляшку ємкістю 0,5 л з етикеткою " Соса-Сола" з самогоном, міцність якого складає 41,9% та 39,5%.

Свою винуватість у вчиненні вказаного злочину підсудна ОСОБА_2 визнала повністю і показала, що вона проживає за вищевказаною адресою сама . В зв'язку з тим, що стало скрутно жити і вона отримує мізерну пенсію, то змушена продавати самогон .

Останній раз вона виготовляла самогон 10 березня 2010 року , оскільки її сват ОСОБА_6 перебував на лікуванні в реанімаційному відділенні Хмільницької ЦРЛ і в зв'язку з цим вона вирішила вигнати самогону, щоб продати , так як на лікування свата потрібні були значні кошти. Самогонний апарат позичила у знайомих. Самогон продавала своїм знайомим на протязі останніх трьох місяців по ціні 12 гривень за 0,5 л. Останній раз вона продала самогон11 березня 2010 року знайомому чоловіку, прізвища якого не пам'ятає. 12 березня 2010 року до неї прийшли працівники міліції, які виявили та вилучили у неї самогон.

Крім повного визнання вини самою підсудною ОСОБА_2, її винуватість у вчиненні вказаного злочину повністю доведена матеріалами кримінальної справи.

Суд, відповідно до ст. 299 КПК України, визнає недоцільним досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюють ся, так, як ОСОБА_2 повністю визнала свою вину і просить застосувати спрощений порядок дослідження доказів, підсудна та інші учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин і суд переконаний у добросовісності та істинності їх позиції.

Суд вважає, що дії підсудної ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ст. 203 ч.1 КК України, оскільки вона займалася господарською діяльністю, щодо якої є спеціальна заборона.

Вибираючи вид та міру кримінального покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує, що вона вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, повністю визнала свою вину і щиросердно розкаюється у скоєному, просить застосувати спрощений порядок розгляду справи, має постійне місце проживання і позитивно характеризується по місцю проживання, злочин вчинила в силу збігу важких матеріальних і сімейних обставин, її вік, стан здоров’я, а тому вважає можливим призначити їй мінімальну міру покарання, передбачену санкцією статті.

Враховуючи те, що під судня ОСОБА_2 проживає одиноко, отримує мінімальний розмір пенсії, знаходиться у скрутному матеріальному становищі, суд приходить до висновку, що судові витрати, пов'язані з проведенням хімічного дослідження та хімічної експертизи в розмірі 1 642 грн. 20 коп. слід прийняти на рахунок держави, а ОСОБА_2 від сплати звільнити.

Керуючись ст.ст. 237-343 КПК України ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною по ст. 203 ч.1 КК України і призначити їй покарання - штраф в розмірі 850 гривень на користь держави.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_2 залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Речові докази по справі - (а.с. 70) та (а.с.49), які перебувають на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Хмільницького МВ ГУМВС України у Вінницькій області - знищити.

Звільнити ОСОБА_2 від сплати витрат за проведення хімічного дослідження та хімічної експертизи в розмірі 1 642 грн. 20 коп., а витрати прийняти на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуюча: Біла Л.М.