Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

м. Хмільник, вул. Столярчука, 4, 22000, (04338) 2-31-50

Справа №1-130/2010

ВИРОК

іменем України

25.06.2010 Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого(ї) судді Білої Л.М.

при секретарі Яюк А.Й.

з участю прокурора Новаківського О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1. українця. громадянина України уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 11.11. 2009 року Хмільницьким

міськрайонний судом Вінницької області за ст. 185 ч.І КК України до 100 годин громадських робіт в скоєні злочину передбаченого ст. 389 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи засудженим Хмільницьким міськрайонний судом 11 листопада 2009 року за ст. 185 ч.І КК України до 100 годин виправних робі, відпрацював лише 10 днів по 4 години в день, тобто 40 годин із призначених йому судом 100 годин, після чого умисно, без поважних причин ухилився від відбуття ще 60 годин громадських робіт. Крім того, він 8 січня 2010 року та 4 лютого 2010 року без поважних причин не з'явився на реєстрацію до Хмільницького МРП КВІ.

Вину свою в скоєнні вказаного злочину підсудній ОСОБА_1 визнав повністю і показав, що йому дійсно відомо про те, що він мав відбувати покарання, призначене вироком суду у виді 100 годин громадських робіт. Він був направлений до Сьомаківської сільської ради, де займався розчисткою кладовища. На роботу він виходив на протязі 10 днів і працював по 4 години, а потім перестав виходити на роботу, так як у нього боліла спина. В лікарню він не звертався. В виконавчу інспекцію на відмітку не з'явився, оскільки не було коштів на проїзд.

Він дуже розкаюється у скоєному, просить суд суворо його не карати.

Судом, в порядку ст. 299 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки, крім повного визнання вини самим підсуднім його вина повністю доведена матеріалами справи, підсудній правильно розуміє та пояснює обставини вчиненого злочину, сумнівів в добровільності та істинності його позиції немає, він не має наміру оспорювати фактичні обставини справи та усвідомлює, що буде позбавлений такого права в разі оскарження вироку суду у апеляційному порядку.

Дії підсудного ОСОБА_1 слід кваліфікувати по ст. 389 ч.2 КК України, оскільки він ухилявся від відбування громадських робіт, до яких був засуджений.

При обрані виду та міри кримінального покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує те, що він повністю визнав свою вину і щиро розкаявся в скоєному, сприяв розкриттю злочину. Разом з тим враховує те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, негативну характеристику, відсутність постійного місця проживання, а

тому вважає можливим його виправлення та перевиховання з ізоляцією від суспільства, не застосовуючи максимальної міри покарання, передбаченої санкцією ст. 389 ч.2 КК України. Керуючись ст. ст.299, 323, 324 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним по ст. 389 ч.2 КК України і призначити покарання у виді арешту на строк 2 місяці.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду від 11 листопада 2009 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді арешту строком 2 місяці 5 днів.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок можна оскаржити до Апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засуджений у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуюча: Біла Л.М