ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"27" липня 2006 р. | Справа № 6/147 |
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Баранця О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 6/147
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрросцветмет", м. Олександрія
до відповідача: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Олександрія
про скасування акта
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача - Тімакіна Л.В. , довіреність № 5 від 26.06.06 ;
від відповідача - Дьорко А.М. , довіреність № 35 від 10.01.06 ;
Час прийняття постанови – 17 : 33
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрросцветмет» подав позов про скасування податкового повідомлення – рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001021520/0/0 від 12.05.2006 року про зобов'язання позивача сплатити штраф у сумі 20673,06 грн. за затримку на 4 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 207092,54 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір та 2000,00 грн. витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката.
Позивач вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Олександрійською об'єднаною державною податковою інспекцією було зроблено безпідставний висновок про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Укрросцветмет" не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» по векселях № 3235381654 від 07.02.2006 року, № 3235381657 від 16.04.2006 року, № 3235381722 від 03.04.2006 року на загальну суму 206730,54 грн. Оскільки відповідач виходив із строків сплати по векселю, а не із граничних термінів сплати податку, передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Враховуючи те, що зазначені вище векселі були авальовані АППБ "Аваль" на підставі Генерального договору № 08/04-5/1975 то саме комерційний банк зобов'язаний оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк. Оскаржуване податкове повідомлення рішення винесено з порушенням порядку встановлення факту порушення податкового законодавства, а саме, відповідач не проводив перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Укрросцветмет" за період березень 2006 - квітень року та не складав акту перевірки.
У запереченні на позов відповідач вважає позов таким, що не підлягає задоволенню. Затримка сплати позивачем податкового зобов'язання по податку на додану вартість відповідно до векселів № 3235381654 від 07.02.2006 року, № 3235381657 від 16.04.2006 року, № 03235381722 від 03.04.2006 року на загальну суму 206730,54 грн. встановлена актом перевірки № 3/1520 від 12.05.2006 року і є підставою для застосування штрафу згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами".
27.07.2006 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, яка виготовлена в повному обсязі 31.07.2006 року.
Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників сторін, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Заступником начальника відділу оподаткування юридичних осіб Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Самченко О.Г. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю «Укрросцветмет».
За результатами перевірки складено акт № 3/1520 від 12.05.2006 року.
Перевіркою встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Укрросцветмет» за власним бажанням в рахунок оплати податку на додану вартість під час митного оформлення вантажу видало податкові векселі на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю: № 3235381654 від 07.02.2006 року – 84244,19 грн. (термін сплати - 07.03.2006 року); № 3235381657 від 16.03.2006 року – 107937,47 грн. (термін сплати – 14.04.2006 року); № 3235381722 від 03.04.2006 року – 105607,35 грн. (термін сплати - 02.05.2006 року).
Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція прийшла до висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю «Укрросцветмет» несвоєчасно погасило вказані податкові векселі, тобто взяте на себе зобов'язання по сплаті податку на додану вартість, яке відображено у податкових векселях, сплачене до бюджету з затримкою: по векселю № 3235381654 від 07.02.2006 року на дату погашення (09.03.2006 року) сума недоплати складала 70995,51 грн., яка сплачена платником з затримкою в 4 дні – 13.03.2006 року платіжним дорученням № 97; по векселю № 3235381657 від 16.03.2006 року на дату погашення (16.04.2006 року) сума недоплати складала 82006,96 грн., яка сплачена платником з затримкою в 2 дні – 18.04.2006 року платіжним дорученням № 164; по векселю № 3235381722 від 03.04.2006 року на дату погашення (02.05.2006 року) сума недоплати складала 53728,07 грн., яка сплачена платником з затримкою в 2 дні – 04.05.2006 року платіжним дорученням № 170. Крім того, з затримкою в один день сплачена сума податку на додану вартість в розмірі 362,00 грн., задекларована до нарахування по декларації № 6466 від 18.04.2006 року.
Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція податковим повідомленням – рішенням № 0001021520/0/0 від 12.05.2006 року зобов'язала товариство з обмеженою відповідальністю «Укрросцветмет» на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 4 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 207092,54 грн. штраф у розмірі 10 % у сумі 20709,26 грн.
Господарський суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 2.4 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб – ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у супроводжувальному багажі або отримують їх як поштове відправлення у межах неторгового обороту в обсягах, що не підлягають оподаткуванню відповідно до митного законодавства (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них такими фізичними особами) та нерезидентів, які пересилають поштові відправлення згідно з правилами Міжнародного поштового союзу на митну територію України, та отримувачів таких поштових відправлень.
Датою виникнення податкових зобов'язань приімпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті (п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону є платник податку, який надав такий податковий вексель (п.п. «в» п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д» пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного (п. 10.4 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Податковий вексель - це письмове безумовне безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена, у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу (п. 1.16 Закону України «Про податок на додану вартість»).
З моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку (п. 11.5 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу (п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Контролюючими органами є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України (п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації (п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Таким чином, при імпорті товарів сума податку визначається (узгоджується) платником податків в поданій ним митній декларації та сума податку на додану вартість сплачується при митному оформленні товару, а у разі надання платником податку податкового векселя, податкове зобов'язання сплачується на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю і сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість. Відповідальність за своєчасне перерахування податку на додану вартість покладається саме на платника податку, а не на комерційний банк, який підтвердив податковий вексель шляхом авалю.
Відповідно до п.п. 6.1.7 п. 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110 та зареєстрованої в Мінюсті України 23.03.2001 року за № 268/5459 у разі, коли платник податків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнімднем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 6.1.1 - 6.1.6 цього пункту, чи ні. При цьому, складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за № 567/5758. Повідомлення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання: 1) при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу. Тобто, повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період; 2) при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів повідомлення про застосування штрафу приймається у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) за цей період податкового боргу. Аналогічно до попереднього повідомлення приймається одне повідомлення за весь період; 3) при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати (погашення) узгодженої суми податкового зобов'язання, повідомлення приймається у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченого (погашеного) податкового боргу. Податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період. У разі несплати узгодженої суми штрафу в установлений термін така сума визнається сумою податкового боргу і до неї застосовуються процедури стягнення на загальних підставах. Зазначені в підпункті 6.1.7 цієї Інструкції штрафні (фінансові) санкції не поширюються на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені.
Відповідно до Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, працівниками Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції було складено акт № 3/1520 від 12.05.2006 року «Про результати проведення невиїзної перевірки дотримання граничних строків сплати зобов'язання по податку на додану вартість, яким було встановлено. що позивач сплатив податковий борг з затримкою в чотири, два та один день від встановлених законодавством строків сплати.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування" податок на додану вартість є загальнодержавним податком.
Несвоєчасність сплати податкового зобов'язання по податку на додану вартість відповідно до податкових векселів № 3235381654 від 07.02.2006 року, № 3235381657 від 16.03.2006 року, № 3235381722 від 03.04.2006 року позивачем не заперечувалась.
Відповідно до преамбули Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є спеціальним законом з питань оподаткування, що встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, які застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
За результатами аналізу зазначених норм чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що оскільки податок на додану вартість є загальнодержавним податком, то вимоги чинного законодавства, передбачені, зокрема, Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", також поширюються на порядок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Тобто при несвоєчасній сплаті податкового зобов'язання з податку на додану вартість в строки встановлені п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» застосування положень п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" щодо нарахування у відповідному розмірі штрафних санкцій є правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
Крім того, господарський суд враховує, що п.п. 6.1.7 п. 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110 та зареєстрованої в Мінюсті України 23.03.2001 року за № 268/5459 щодо зобов'язання сплатити штраф у відповідних розмірах у разі, коли платник податків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених саме законодавством, а не Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не визнаний в установленому порядку нечинним.
Платники податків і зборів у встановлені законодавством терміни зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (ст. ст. 9, 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування"). Не сплата податку або збору передбачає відповідальність у тому числі і у вигляді штрафу.
Не підписання посадовими особами позивача акту № 3/1520 від 12.05.2006 року не є підставою для задоволення позову. Оскільки фактичні обставини викладені в акті перевірки достовірні та підтверджені відповідачем.
Судові витрати покладаються на позивача.
Крім того, господарський суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати не з відповідача, а з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа). А позивач просив стягнути 2000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції.
Керуючись ст. ст. 71, 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, і копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя |
| О.М.Баранець |