СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
11.08.2009 Справа № 2-а-51/09/0114
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Дадінської Т.В. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Антонова Н.В.
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила;
представника відповідача: Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представника відповідача: Нижньогірської селищної Ради АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представника відповідача: Нижньогірської районної державної адміністрації АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Чернецька В.В.) від 09.02.09 у справі №2-а-51/09,
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації (вул. Леніна 10, Нижньогірський, Автономна Республіка Крим, 97100)
Нижньогірської селищної Ради Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 8 А, с. Нижньогірський, Автономна Республіка Крим, 97100)
Нижньогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим (вул. Леніна, 11, смт Нижньогірський, Автономна Республіка Крим, 97100)
про відшкодування витрат на опалення житла,
ВСТАНОВИВ:
22.01.2007 позивач звернулась до Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим витрат по оплаті за тверде паливо за період з 01.07.2004 по 31.12.2005 роки в сумі 410,00грн., за період 2005 року за освітлення у сумі 14,04грн. та судовий збір у розмірі 51,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до вимог діючого законодавства позивачу підлягають відшкодуванню витрати по оплаті за користування житлом з опаленням, освітленням та твердим паливом; відповідачі відмовляються від відшкодування вищезазначених витрат.
Постановою Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2009 року (суддя Чернецька В.В.) у справі №2-а-51/09 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації, Нижньогірської селищної ради в Автономній Республіці Крим, Нижньогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про відшкодування витрат на опалення житла, задоволено.
Суд стягнув з Управління та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на користі ОСОБА_1 475 грн. 04 коп.
Суд стягнув з Управління та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації на користі ОСОБА_1 судові витрати 51 грн. 00 коп.
Постанова мотивована тим, що розмір витрат позивача підтверджується розрахунками позивача та квитанціями по оплаті електроенергії, опалення, твердого палива.
Не погодившись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Доводи апеляції мотивовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального прав.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації.
Позивач та відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 11.08.2009, не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи; належні та допустимі докази поважності причини неявки в судове засідання позивач не надала.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідачі викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, про дату та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача та відповідачів.
Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2009 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Лядової Т.Р., у зв'язку з хворобою, на суддю Яковенко С.Ю.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах, в яких повинна здійснюватись перевірка постанови, встановлюватись обставини і досліджуватись докази учасників процесу, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює вихователем в дитячому садку №2 "Чебурашка" з 29.12.1997, що підтверджується записом у трудовій книжці, у зв'язку з чим має право на пільги відповідно до статті 57 Закону України “Про освіту”.
Нижньогірська селищна рада надала суду списки педагогічних працівників, які користуються пільгами, в тому числі ОСОБА_1 нараховано за тверде паливо за 2004-2005 роки (з урахуванням виплат) у розмірі 145,62грн., яка рахується в зобов'язаності Нижньогірської селищної ради. (а. с. 23).
Правовідносини регулюються статтею 70 Житлового Кодексу Української РСР, статтею 57 Закону України “Про освіту”№1060-ХІІ від 23.05.1991 (далі -Закон України №1060-ХІІ), Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України “Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" № 1994-IV від 09.09.2004 (далі -Закон України № 1994-IV), Інструкцією про порядок забезпечення безкоштовними квартирами з опаленням та освітленням педагогічних, медичних, ветеринарних, культурно-просвітних працівників та кіномеханіків № 10-07 від 21.09.1988, яка втратила чинність 13.09.2006 згідно з Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України № 341/651/619/769 від 13.09.2006 (далі -Інструкція №10-07), Постановою Кабінету Міністрів України “Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" № 879 від 01.08.1996 (далі -Постанова Кабінету Міністрів України №879), Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету”№256 від 04.03.2002 (далі -Постанова Кабінету Міністрів України №256), Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу" № 426 від 31.03.2003 (далі -Постанова Кабінету Міністрів України №426), “Порядком погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України “Про освіту" щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням”, затвердженим Наказом Міністерства освіти і науки України №679 від 28.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.12.2005 за №1471/11751 (далі -Порядок №679), Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу" № 1430 від 18.10.2006 (далі -Постанова Кабінету Міністрів України №1430), “Порядком забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом (квартирою) з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України “Про освіту”, затвердженим спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України № 341/651/619/769 від 13.09.2006 (далі -Порядок № 341/651/619/769), Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №154 від 20.03.2007 “Про затвердження норм забезпечення твердим, рідким пічним побутовим паливом і зрідженим газом пільгових категорій громадян у 2007 році"( далі -Постанова Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №154).
Відповідно до частини першої статті 70 Житлового Кодексу Української РСР спеціалісти, які працюють і проживають у сільській місцевості, поза населеними пунктами (а в установлених законодавством Союзу РСР випадках - у селищах), користуються безплатно жилим приміщенням з опаленням і освітленням.
Частина четверта статті 57 Закону України №1060-ХІІ передбачає, що педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
Частина четверта статті 57 Закону України №1060-ХІІ з 23.03.1996 по 26.12.2002 діяла в вищезазначеній редакції, з 26.12.2002 вказана норма зупинена на 2003 рік, з 27.11.2003 - зупинена на 2004 рік.
Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі отриманих від них щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги.
Пункт 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №256 (далі -Порядок №256) встановлює, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).
Відповідно до пункту 5 вищезазначеного Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 5 числа місяця, що настає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХІІ на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, до 22 числа місяця, що наступає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 59 Закону України №1060-ХІІ.
Згідно з пунктом 6 Порядку №256 фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі до 7 числа місяця, що наступає за звітним щодо пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХІІ на придбання твердого і рідкого пічного побутового палива і скраплення газу та до 25 числа місяця, що наступає за звітним пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХІІ.
Пунктом 8 Порядку №256 встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюються розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХІІ.
Закон України № 1994-IV встановлює та регулює правовідносини, що склалися у зв'язку з нефінансуванням з бюджету виплат, передбачених статтею 57 Закону України №1060-ХІІ.
Законом України № 1994-IV визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені статтею 57 Закону України №1060-ХІІ (далі - виплати) в частині:
- абзаци восьмий та десятий частини першої - у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені;
- абзац перший частини четвертої - у повному обсязі оплати, якщо вона здійснювалася самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету.
Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.
Кредиторська заборгованість Державного бюджету України визнається також у випадках, якщо виплати проводилися відповідним місцевим бюджетом у період, коли законом про державний бюджет вони зупинялися або проводилися відповідним місцевим бюджетом за рішенням суду.
Відповідно до статті 5 Закону № 1994-IV кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати.
Працівникам, які вийшли на пенсію, кредиторська заборгованість погашається за фактичний час роботи, і її сума враховується при обчисленні пенсії.
Поточні платежі виплачуються працівникам, які підпадають під дію цього Закону, з урахуванням вимог статті 57 Закону України №1060-ХІІ. Утворення заборгованості із зазначених виплат не допускається.
“Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки”, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №934 від 19.09.2005, визначає відповідно до Закону України № 1994-IV механізм погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплати надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки особам, які у період із січня 1997 по серпень 2002 року працювали на посадах педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Порядок №679, визначає відповідно до Закону України № 1994-IV механізм погашення кредиторської заборгованості державного бюджету з виплат, установлених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України №1060-ХІІ щодо безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням.
Відповідно до пункту 11 Порядку №679 заборгованість з виплат за тверде паливо нараховується за нормами, встановленими обласними державними адміністраціями для відповідної місцевості у відповідний період на домогосподарство.
Згідно з пунктом 12 Порядку №679 особа, яка має право на виплати, подає до закладу чи установи, де працює або працювала, заяву, документи, що підтверджують оплату відповідних комунальних послуг у вищезазначений період (крім документів, які підтверджують придбання твердих видів палива), а також довідки про призначення (непризначення) субсидії.
Відповідно до пункту 13 Порядку №679 заборгованість з виплат відображається у формах бухгалтерського обліку та фінансової звітності як кредиторська заборгованість державного бюджету з виплат, у тому числі здійснених з місцевих бюджетів на підставі рішень судів.
Пунктом 14 Порядку №679 виплату заборгованості особам, які мають право на такі виплати, здійснюють безпосередньо заклади чи установи відповідно до помісячних обсягів асигнувань.
Відповідно до пункту 2 Порядку №341/651/619/769 право на безплатне користування житлом з опаленням і освітленням мають педагогічні працівники, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу і перелік посад яких затверджено Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" № 963 від 14.06.2000 (із змінами та доповненнями).
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №341/651/619/769 норми для забезпечення твердим паливом для опалення житла осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, затверджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах бюджетних асигнувань, передбачених на ці цілі. Місцеві органи влади мають право встановлювати збільшені норми на придбання твердого палива за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Системний аналіз вищезазначеного законодавства, дозволяє судовій колегії зробити висновок, що визначені в законодавстві пільги не мають грошового еквіваленту, крім компенсації за тверде паливо.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення на користь позивача витрат на придбання твердого пального за період з 01.07.2004 по 31.12.2005 роки в сумі 145,62грн. з Нижньогірської селищної ради.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує всі здійснені стороною, на користь якої прийнято рішення та яка не є суб'єктом владних повноважень, документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) відповідно до задоволених вимог.
Згідно з частиною першою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Статтями 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; в мотивувальній частині зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Все вищеперелічене є підставою для скасування постанови суду першої інстанції в порядку пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 94, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нижньогірської районної державної адміністрації задовольнити частково.
2.Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Чернецька В.В.) від 09.02.09 у справі №2-а-51/09 скасувати.
3.Прийняти нову постанову.
4.Позовні вимоги задовольнити частково.
5.Стягнути з Нижньогірської селищної ради на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті за тверде паливо за період з 01.07.2004 по 31.12.2005 роки в сумі 145,62грн.
6.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 51,00грн.
7.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 серпня 2009 р.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Т.В. Дадінська
С.Ю. Яковенко