Справа № 289/386/16-ц

Номер провадження 2/289/380/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2016 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого судді Сіренко Н.С.,

при секретарі Галькевич Ю.В.,

за участі позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ГО «Кочерів», третя особа Кочерівська сільська рада Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом в суд та просить визнати за нею право власності на камінну комору АДРЕСА_1 посилаючись на те, що, згідно свідоцтва про право власності на майновий пай серії НОМЕР_1 від 06.08.2005 року, позивач являється співвласником паїв КСП «Промінь», її частка визначена в розмірі 1 509,38 грн. або 0,000996 відсотків, а її чоловік ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про право власності на майновий пай серії НОМЕР_2 від 06.08.2005 року, являється співвласником паїв КСП «Промінь», його частка визначена в розмірі 6292,10 грн. або 0,004151 відсотків. Відповідно до акту приймання-передавання майна відповідно до протоколу загальних зборів громадської організації «Кочерів» від 01.07.2014 року, ОСОБА_1 та її чоловіку ОСОБА_4 передали у власність виділене в натурі майно, а саме кам'яну комору АДРЕСА_1. Проте на сьогоднішній день арбітражний керуючий СТОВ «Кочерів» не може переоформити право власності на позивача на майно пайового фонду, що було виділено їй та її чоловікові в натурі, а це порушує її майнові права, що і стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Просить визнати за нею право власності на кам'яну комору АДРЕСА_1.

Представники відповідачів Кочерівської сільської ради та ГО «Кочерів» в судове засідання не з'явилися, свою позицію щодо заявлених позовних вимог не зазначили, заяви про розгляд справи без участі їх представника на адресу суду не надходили.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, створення судом належних умов розгляду справи у суді, неприпустимість зловживання процесуальними правам учасниками процесу, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів. Право на оскарження ухваленого судового рішення відповідачами протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду урівноважує їх права з позивачем.

Суд, заслухавши позивача та її представника, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Статтею 41 Конституції України, главою 24 ЦК України встановлено, що право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або оспорювання.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали шлюб 04.02.1960 року (а.с.6).

Чоловік позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кочерів Радомишльського району Житомирської області (а.с.7).

Згідно Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_2, виданого Кочерівською сільською радою ОСОБА_4 відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 06.08.2005 року, його частка визначена в розмірі 6 292,10 грн. або 0,004151 відсотків (а.с.10).

За положеннями ч. ч. 1, 2, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням; незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1296, ч. 1 ст. 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину; спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пунктом 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177, визначено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

З огляду на зазначені норми матеріального права, суд прийшов до висновку про те, що, прийнявши спадщину після смерті чоловіка на спадкове майно, в тому числі і на майнову частку (пай) у колективному майні бувшого КСП «Кочерів», позивач набула право власності на нього з часу відкриття спадщини, тобто з 24.09.2015, але у визначеному законодавством порядку право на майновий пай після смерті чоловіка не оформила належним чином.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 Кочерівською сільською радою видано Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_1 відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 06.08.2005 року, її частка визначена в розмірі 1 509,38 грн. або 0,000996 відсотків (а.с.9). Оригінал вказаного свідоцтва оглянутий під час судового розгляду, відмітки про передачу будь-якого майна відсутні.

Порядок виділення майнового паю передбачено Законом України від 14.02.1992 «Про колективне сільськогосподарське підприємство», указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29.01.2001 № 62/2009, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 62 (далі - Порядок) та Рекомендаціями щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20.05.2008 № 315.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Відповідно до вказаних норм законів члени колективного сільськогосподарського підприємства є суб'єктами права власності в частині майна, яке вони одержують при виході з підприємства.

У разі реорганізації підприємства паї його членам або їх спадкоємцям видаються правонаступниками цього підприємства за рахунок майна, яке було віднесене до складу пайового фонду підприємства на дату його реорганізації і передане на баланс правонаступникам (ч. 7 ст. 31 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство»).

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені випадки оформлення права власності на нерухоме майно з видачею відповідного свідоцтва.

Порядок розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств був врегульований наказом Міністерства аграрної політики від 14.03.2001 № 62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 04.04.2001 за № 306/5496 (далі - Наказ), який втратив чинність 24.05.2013 на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 11.04.2013 № 253 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.04.2013 за № 673/23205.

Пунктом 9 вказаного Порядку передбачалося, що виділення із складу пайового фонду майна у натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством правонаступником (користувачем) на підставі рішення зборів співвласників.

При цьому, з метою реалізації права власності громадян на майнові паї, створюється комісія, яка визначає користувачів майнового фонду майна реорганізованого підприємства, до якого відповідно перейшли зобов'язання щодо виділення майнових паїв співвласникам. Відповідна комісія формує структуру пайового фонду, вартість майна та готує на збори співвласників перелік майна для виділення його в натурі кожній із груп співвласників. Збори співвласників майнових паїв після розгляду пропозицій комісії затверджують результати розподілу майна пайового фонду і переліки майна, яке виділяється в натурі групам співвласників.

У випадку невиконання рішення зборів співвласників щодо виділення підприємством-правонаступником майна в натурі власнику майнового паю, останній може реалізувати своє право на судовий захист.

Зазначене свідчить про те, що порядок виділення майнового паю, його структура віднесені до компетенції органу самоврядування колективного підприємства, або зборів співвласників, які діють відповідно до статуту підприємства та затверджених ним актів, зокрема Положення про пайовий фонд майна.

Тобто, підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників.

При виділенні майна в натурі конкретному власнику, підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робило відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчувалося підписом керівника підприємства та печаткою.

Вказане свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна були підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Враховуючи те, що Наказ втратив чинність та на даний час відсутній інший спеціальний нормативно-правовий акт, направлений на врегулювання порядку виділення членам реорганізованого сільськогосподарського підприємства майна, згідно листа Державної реєстраційної служби України від 06.06.2014 № 9299/05-15-14 «Щодо порядку оформлення прав власності на майно, виділене в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств», підставою для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності є свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства з відміткою про виділення майна в натурі, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою, та акт приймання-передавання майна, підписаний підприємством-правонаступником (користувачем).

Отже, праву власника вимагати видачі майнового паю відповідає право співвласників цього майна вирішувати питання складу і структури майнового паю, способу і терміну його виділу, при здійсненні яких (прав) повинні враховуватись інтереси обох сторін.

Так, суд враховує правову позицію Верховного Суду України викладену в ухвалі Верховного Суду України від 08.06.2011, у якій зазначено, що вирішуючи питання про визнання права власності на майно суди повинні правильно визначити характер спірних правовідносин, правові норми, що їх регулюють, та з'ясувати, кому і на якій підставі належить спірне майно, чи дотримано порядок паювання майна, а також установити, чи не порушує оформлення права власності на спірне майно права та інтереси інших осіб.

Як вбачається із Акту приймання-передавання майна відповідно до протоколу загальних зборів громадської організації «Кочерів» від 01.07.2014, складеного 26.08.2014, Громадська організація «Кочерів» передала, а громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 приймають у власність виділене в натурі майно - комору АДРЕСА_1 (а.с.11). В той же час суд критично оцінює дійсність вказаного документу, так оригінал не оформлений належним чином: не прошиті аркуші, не підписаний всіма особами, які зазначені як сторони при складанні цього Акту.

З представлених в судове засідання копій свідоцтв про право власності на майновий пай вбачається, що відмітка про виділення майна в натурі відсутня (а.с.9-10).

Таким, чином, співвласники розпайованого майна колективного сільськогосподарського підприємства мають право отримати свій майновий пай лише у вигляді та розмірі визначеному рішенням зборів співвласників паїв або у порядку виділу своєї частки із спільного майна, шляхом пред'явлення позову до всіх інших співвласників.

Позивачем не надано доказів про прийняття загальними зборами співвласників майнових паїв колишнього КСП «Промінь» рішення щодо виділення спірного майна власникам майнових паїв бувшого КСП «Промінь» прізвища яких зазначені в Акті приймання-передавання майна від 26.08.2014. Крім того, в судовому засіданні позивач та її представник підтвердили, що до відповідача з заявами про виділ майна в натурі позивач ОСОБА_1 не зверталася.

ОСОБА_1, не дотримавшись встановленого порядку, на власний розсуд визначила перелік майна на яке вона претендує, що порушує право інших співвласників майна бувшого КСП «Промінь», а тому доводи позивача, що комору АДРЕСА_1 було виділено в натурі їй та її чоловікові є безпідставними.

Також позивачем не було надано суду доказів, підтверджуючих вартість комори № 1, а відтак і відповідність її вартості - вартості майнового паю позивача. Будь-який належних та допустимих доказів на підтвердження майнового статусу спірного об'єкту нерухомого майна (включення його до об'єктів, що підлягають наданню членам майнових паїв тощо), відповідності його вартості сумі пайового внеску позивачем до суду не надано.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на встановлені судом обставини та наведені вище норми права, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на недоведеність позивачем порушення її прав відповідачами.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 3, 10, 59, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 321, 328, 355-364 ЦК України, Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГО «Кочерів», третя особа Кочерівська сільська рада Радомишльського району Житомирської області про визнання права власності на майно відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. С. Сіренко