Судове рішення #575881
Справа № 2-2104/07 РІШЕННЯ

 

Справа № 2-2104/07 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 січня 2007 року                                   Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого: судді:                                                                   Грищенко І.О.

При секретарі:                                                                           Сусловій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про визнання права власності на капітальний гараж, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду позовом, в якому просить визнати за ним право власності на капітальний гараж, загальною площею 19,5 кв.м, що складається з приміщення гаражу, оглядової ями та льоху, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 22.10.2004 року він придбав гараж у дворі будинку АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу, який було складено в прості письмовій формі, однак сторони не посвідчили договір купівлі-продажу нотаріально, що позбавило ОСОБА_1 зареєструвати право власності на об'єкт нерухомості у визначеному законом порядку. В судовому засіданні представник позивача, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив позов задовольнити.

Представник відповідача, проти позову заперечував, вказуючи на те, що позов може бути задоволений лише у випадку наявності необхідних, встановлених законом обставин. Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав. В 1973 році на підставі дозволу Виконкому Московської Райради депутатів трудящих (рішенняНОМЕР_1) громадянка ОСОБА_2 побудувала гараж у дворі будинкуАДРЕСА_1. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із іншим спадковим майном вказаний гараж фактично перейшов у власність її сина - ОСОБА_3. Після смерті ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із іншим спадковим майном вказаний гараж фактично перейшов у власність його сина - ОСОБА_4. На момент смерті батька ОСОБА_4 постійно проживав за кордоном в США, тому всі його справи щодо оформлення спадкового майна та його відчуження вела в Україні за довіреністюОСОБА_5. Гараж фактично був побудований однак не введений в експлуатацію відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим ОСОБА_5 звернулась до виконкому Московської районної ради м. Харкова із проханням прийняти закінчений будівництвом об'єкт в експлуатацію. Відповідно до Акту районної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 05.12.2003 року підтверджено, що капітальний гараж готовий/До введення в експлуатацію. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради м. Харкова НОМЕР_4 акт районної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 05.12.2003 року було затверджено, а об'єкт введено в експлуатацію. Капітальний гараж, розташований за адресою АДРЕСА_1, має загальну площу 19,5 кв.м. та складається із приміщення гаражу, оглядової ями та льоху. 22.10.2004 року ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_4, уклала із позивачем договір купівлі-продажу у простій письмовій формі, де було зазначено, що ОСОБА_1 придбаває будівельні матеріали, що були використані для будівництва гаражу, а сам збудований гараж не відноситься до об'єктів нерухомості і непов'язаний фундаментом із землею. Фактично ж за цим договором ОСОБА_1 набув право власності на нерухоме майно - капітальний гараж. Таким чином, сторонами цей договір був укладений для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме купівлі-продажу нерухомого майна - капітального гаражу. Відповідно до ст. 235 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили - є удаваним. До правочину, що був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який сторони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили, тобто правочину з купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін

 

2

ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Повне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу капітального гаражу підтверджується заявою ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_4, посвідченою 22.10.2004 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстр. НОМЕР_2, в якій вона підтверджує отримання грошей від ОСОБА_1

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином на теперішній час ОСОБА_1 є законним власником капітального гаражу, розташованого АДРЕСА_1.Згідно з технічним висновком про стан основних будівельних конструкцій гаражу по АДРЕСА_1, що був наданий ЗАТ «Харківреконструкція» гараж має бетонний фундамент та стіни, його основні будівельні конструкції знаходяться у задовільному технічному стані, відповідають умовам міцності та придатні до подальшої експлуатації.

Вказаний об'єкт нерухомості відповідає санітарним та протипожежним нормам, що підтверджується Експертним висновком оцінки протипожежного стану гаражного боксу по АДРЕСА_8 та висновку НОМЕР_3 на проект будівництва від 21.03.2006 року, виданого Санепідстанцією Московського району м. Харкова.

ОСОБА_1 звертався до Виконкому Харківської міської ради з проханням про видачу розпорядження про видачу свідоцтва на право власності. Однак, його клопотання не знайшли своєї реалізації у встановленому законодавством порядку, також він не отримав мотивованої відмови у задоволенні свого прохання.

Згідно п.1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5: Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БП) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 204, 220, 235, 657 ЦК України, п.1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на капітальний гараж, загальною площею 19,5 кв.м., що складається із приміщення гаражу, оглядової ями та льоху, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Харківського апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: суддя (підпис)                                

З оригіналом згідно: суддя:                                  І.О.Грищенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація