РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року Справа № 918/300/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Демянчук Ю.Г. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 28 грудня 2015 року)

відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2 (керівник)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топеко менеджмент" на рішення господарського суду Рівненської області від 08 червня 2016 року у справі №918/300/16 (суддя Романюк Р.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топеко менеджмент"

про визнання договору на транспортування природного газу укладеним

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Топеко менеджмент"

до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз"

про визнання договору на транспортування природного газу укладеним

Судом роз’яснено представникам сторін права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області (суддя Романюк Р.В.) від 08 червня 2016 року у справі №918/300/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (надалі – позивач за первісним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕТІ-Хмельницький" (надалі - відповідач за первісним позовом) про визнання договору на транспортування природного газу укладеним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕТІ-Хмельницький" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про визнання Договору транспортування природного газу №1603000356, в редакції позивача з показниками замовленої потужності (додаток 1 до Договору) - 802 м.куб. природного газу на годину та гарантованої потужності (додаток 3 до Договору) - 19250 м.куб. природного газу на добу, укладеним було задоволено первісний позов; визнано Договір транспортування природного газу №1603000356 між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРЕТІ-Хмельницький" укладеним з дня набрання рішенням законної сили у редакції викладеній в резолютивній частині рішення; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕТІ-Хмельницький" (35065, Рівненська область, Костопільський район, с. Лісопіль, вул. Хотинська, 1, код ЄДРПОУ 34382474) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) від імені якого діє філія "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" (79053, м. Львів, вул. І.Рубчака, 3, код ЄДРПОУ 25560823) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору; у задоволенні зустрічного позову відмовлено /т.1, а.с.160-179/.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що запропонована позивачем редакція договору транспортування природного газу за своїми умовами (зокрема в частині показників викладених в Додатку №1 до договору (таблиця: рядок 1 стовбець 3) та Додатку №3 до договору (таблиця: рядок 1 стовбець 5) відповідає Типовому договору, затвердженому Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" №2497 від 30 вересня 2015 року, і ця обставина не заперечується представниками сторін, та враховуючи, що останнім дотримано порядок визначений статтями 179, 181, 184 Господарського кодексу України, відтак позовні вимоги про визнання укладеним Договору № НОМЕР_1 транспортування природного газу від 25 березня 2016 року в редакції, яка запропонована та підписана ПАТ "Укртрансгаз" з дня набрання рішенням законної сили, судом визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також, місцевий господарський суд зазначив, що враховуючи, що особливості правовідносин між сторонами зобов'язують останніх діяти у певний визначений законом спосіб, а запропонована позивачем за зустрічним позовом редакція Договору не відповідає змісту Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" №2497 від 30 вересня 2015 року, суд визнає зустрічні позовні вимоги не обґрунтованими.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЕТІ-Хмельницький" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 08 червня 2016 року у справі №918/300/16 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" до ТОВ "АРЕТІ-Хмельницький" про визнання Договору транспортування природного газу №1603000356 укладеним відмовити, зустрічний позов ТОВ "АРЕТІ-Хмельницький" до ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про визнання Договору транспортування природного газу №1603000356, в редакції позивача з показниками замовленої потужності (додаток 1 до Договору) - 802 м.куб. природного газу на годину та гарантованої потужності (додаток 3 до Договору) - 19250 м.куб. природного газу на добу, укладеним задовольнити /т.2, а.с.8-14/. Обґрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального права, суд не застосував норми, які мали бути застосовані – частину 7 статті 179 Господарського кодексу України, частину 1 статті 203 Цивільного кодексу України, статтю 113 Конституції України. Зокрема, апелянт зазначає, що Цивільний, Господарський, Господарський процесуальний кодекси України регулюють загальні питання укладення та виконання господарських договорів, а Закону України "Про ринок природного газу", Кодекс газотранспортної системи України та інші підзаконні нормативно-правові акти регулюють правовідносини безпосередньо у сфері функціонування ринку природного газу та газотранспортної системи України. Закон України "Про ринок природного газу" не містить порядку (формули) визначення потужності. Однак, він містить дві основні вимоги щодо ринку функціонування природного газу, в цілому, і щодо принципів розподілу потужності газотранспортної системи, - зокрема. Це вимога додержання встановлених технічних норм та стандартів безпеки і вимога відповідності послуг із транспортування природного газу потребам їх замовників. Кодекс газотранспортної системи не містить конкретного порядку чи формули визначення потужності послуг із транспортування природного газу. Однак, всі норми кодексу, які стосуються розподілу потужності серед замовників послуг із транспортування природного газу, містять посилання на те, що замовник послуг самостійно визначає необхідну йому потужність та подає заявку на ці обсяги виконавцю послуг. АГНКС ТОВ "АРЕТІ-Хмельницький" збудована відповідно до "Робочого проекту 003-08-17" розробленого ТОВ "Інжинірингове підприємство "ЕКОГАЗЦЕНТР". Згідно робочого проекту потужність (пропускна спроможність) АГНКС становить 350 умовних заправок на добу, що складає 19250 м.куб. природного газу на добу, або 802 м.куб. на годину (за одну умовну заправку береться обсяг 55 м.куб. природного газу). Даний проект затверджено комплексною державною експертизою (висновок №313/08 від 07 серпня 2008 року) проведеною Філією державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація – Центральна служба української державної будівельної експертизи" у Рівненській області. Запропоновані позивачем показники потужності перевищують дані норми і порушують правила безпечної експлуатації обладнання та вимоги законодавства у галузі охорони праці та промислової безпеки. Таке перевищення обсягів постачання природного газу може призвести до аварії обладнання АГНКС. В свою чергу, типовий договір не містить конкретного порядку чи формул визначення потужності послуг із транспортування природного газу для усіх категорій замовників послуг із транспортування природного газу, крім прямих споживачів. Така потужність у Типовому договорі названа "замовленою". Для останньої категорії замовників Типовий договір містить конкретну формулу визначення потужності. "я формула не враховує потреб замовника послуг, і прив'язана лише до пропускної здатності вузла обліку природного газу. Така прив'язка суперечить вказаним вище положенням Закону і Кодексу щодо додержання встановлених технічних норм та стандартів безпеки, та щодо врахування права прямого споживача замовляти послуги транспортування відповідно до своїх потреб. В обґрунтування позовних вимог ПАТ "Укртрансгаз" посилається на положення пункту 8.2 типового договору. Однак, положення даного пункту суперечать положенням нормативно-правових актів, які мають вищу юридичну силу, - статтям 3, 32, 34 Закону України "Про ринок природного газу", статті 1 розділу VIII, статтям 1, 3, 5 розділу ІХ Кодексу газотранспортної системи, Робочому проекту 003-08-17, дозволу Держгірпромнагляду України №049.12.56 від 23 лютого 2012 року на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06 липня 2016 року у справі №918/300/16 апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом було повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України.

20 липня 2016 року до апеляційного суду надійшла повторна апеляційна скарга ТОВ "АРЕТІ-Хмельницький".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21 липня 2016 року у справі №918/300/16 було поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом та призначено дату судового засідання на 17 серпня 2016 року /т.2, а.с.3-4/.

Від позивача за первісним позовом – ПАТ "Укртрансгаз" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень посилається на доводи викладені у оскаржуваному рішенні та додатково зазначає, що відповідно до Кодексу ГТС, величина потужності визначає максимальну пропускну здатність магістральної труби, максимум, який гарантується замовнику, і не означає, що замовнику буде протрансопртовано такий об'єм газу. Обсяги газу, який буде отримувати замовник, будуть визначені постачальником.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 16 серпня 2016 року на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Саврія В.А. у період з 15 серпня 2016 року по 13 вересня 2016 року включно та відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та пункту 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді - доповідача) у справі, було внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Мамченко Ю.А., суддя Демянчук Ю.Г., суддя Дужич С.П.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16 серпня 2016 року у справі №918/300/16 вищезазначеною колегією суддів було прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕТІ-Хмельницький" на рішення господарського суду Рівненської області від 08 червня 2016 року у справі №918/300/16.

17 серпня 2016 року від апелянта (відповідача за первісним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю "Топеко менеджмент" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЕТІ-Хмельницький") надійшло клопотання вих.№1/123/16 від 12 серпня 2016 року про уточнення назви апелянта.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 серпня 2016 року у справі №918/300/16 клопотання ТОВ "Топеко менеджмент" про заміну найменування апелянта було задоволено, змінено найменування відповідача за первісним позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЕТІ-Хмельницький" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Топеко менеджмент".

17 серпня 2016 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Топеко менеджмент" надійшло клопотання №1/125/16 від 16 серпня 2016 року про зупинення провадження у справі №918/300/16 за позовом ПАТ "Укртрансгаз", в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" до ТОВ "АРЕТІ-Хмельницький" про визнання Договору транспортування природного газу №1603000356 укладеним та зустрічним позовом ТОВ "АРЕТІ-Хмельницький" до ПАТ "Укртрансгаз", в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Львівтрансгаз" про визнання Договору транспортування природного газу №1603000356 укладеним до розгляду пов'язаної з нею справи №826/8769/16, яка перебуває у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року визначено, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Колегія суддів вважає, що підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні, оскільки реалізація права сторони на звернення до суду з позовом про визнання нечинним пункту 8.2 Розділу VІІІ Типового договору, затвердженого постановою від 30 вересня 2015 року №2497, не є безумовною підставою для зупинення провадження у даній справі. Суд не позбавлений права при постановлені рішення за результатами розгляду позовної заяви та апеляційної скарги у даній справі про визнання договору на транспортування природного газу укладеним, відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 83 ГПК України, надати оцінку фактам, що мають преюдиційне значення у справі №826/8769/16, а також відповідно до статті 112 ГПК України - переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, у разі їх наявності.

З огляду на вищевказане, колегія суддів відмовила в задоволенні клопотання ТОВ "Топеко менеджмент" про зупинення провадження у справі №918/300/16 до набрання законної сили судовим рішення по справі №826/8769/16 за позовом ТОВ "АРЕТІ-Хмельницький" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання нечинним пункту 8.2 Розділу VІІІ Типового договору, затвердженого постановою від 30 вересня 2015 року №2497.

Крім того, провадження у справі №826/8769/16 за позовом ТОВ "АРЕТІ-Хмельницький" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання нечинним пункту 8.2 Розділу VІІІ Типового договору, затвердженого Постановою від 30 вересня 2015 року №2497 порушене 15 червня 2016 року в той час, як оскаржуване рішення господарського суду Рівненської області у справі №918/300/16 було прийняте 08 червня 2016 року.

Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача за первісним позовом та позивача за первісним позовом повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №882 від 02 грудня 2013 року, функції оператора Єдиної газотранспортної системи України покладено на Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" №2497 від 30 вересня 2015 року затверджено Типовий договір транспортування природного газу. Суб'єкту господарювання, що здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, привести свої договірні відносини у відповідність до вимог Типового договору транспортування природного газу у тримісячний строк з дати набрання чинності цією постановою (пункт 3 вищезазначеної постанови).

15 березня 2016 року позивач звернувся до відповідача та направив два примірники договору №1603000356 транспортування природного газу.

Проект договору позивачем направлено із супровідним листом №1238/12-09 щодо укладення договорів транспортування природного газу, відповідно до якого останній повідомив, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2497 та в порядку передбаченому Кодексом транспортної системи, Законом України "Про ринок природного газу" та іншими нормативно – правовими актами затверджено Типовий договір на транспортування природного газу та просив підписати відповідача направлений проект договору, а один примірник повернути позивачу.

За умовами запропонованого договору оператор - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" надає замовнику – Товариству з обмеженою відповідальністю "АРЕТІ-Хмельницький" послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг (пункт 2.1. Договору).

Пунктом 2.4. та пунктом 2.8. Договору сторони визначають, що обсяг послуг, що надаються за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього Договору. Додатки 1, 2, 3 є невід’ємною частиною цього Договору, При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник газу.

Вартість послуг розраховується: розподіл потужності – за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування – за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування – за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом. Тарифи, передбачені пунктом 7.1. цього розділу, є обов’язковими для сторін з дати набрання чинності постанови регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору (пункт 7.1, пункт 7.3 Договору).

Відповідно до додатку 1 та додатку 3 відображено: гарантована потужність – 511.128 тис. м.куб./ добу; замовлена потужність – 21297 м.куб. / год.

Пунктом 17.1 Договору визначений строк його дії: з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 січня 2016 року.

25 березня 2016 року відповідач повернув підписаний договір №1603000356 транспортування природного газу від 25 березня 2016 року із протоколом розбіжностей до договору №1603000356 транспортування природного газу в частині визначення показників розподілу гарантованої та замовленої потужності. Водночас листом №1/51/15 від 25 березня 2016 року відповідач повідомив позивача, що запропоновані в проекті договору показники гарантованої та замовленої потужності перевищують технічні можливості та обсяги споживання природного газу товариства, та просить встановити показники гарантованої потужності - 19,250 тис. м.куб./ добу та замовленої потужності - 802 м.куб. / год..

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

За змістом статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше (стаття 180 Господарського кодексу України).

Статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Частиною 3 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно з частинами 4 - 7 статті 181 Господарського кодексу України за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (частина 3 статті 184 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Як вбачається судами, в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що наданий відповідачу в березні 2016 року проект договору транспортування природного газу відповідає Типовому договору, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30 вересня 2015 року "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу".

Відповідно до абзацу 25 та абзацу 29 пункту 5 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги). Замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування).

Згідно абзацу 50 пункту 5 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, потужність - максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражене в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування.

Розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу (абзац 58 пункту 5 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи).

Гарантована потужність - потужність газотранспортної системи, яка надається замовнику з гарантією реалізації права її користування протягом періоду надання послуг транспортування природного газу (абзац 22 пункту 5 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи).

Розподілена (договірна) потужність - частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування (абзац 59 пункту 5 розділу 1 Кодексу газотранспортної системи).

У відповідності до пункту 1 та пункту 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

Пунктом 1 розділу 8 Кодексу газотранспортної системи передбачено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

Як вбачається колегією суддів з протоколу розбіжностей до Договору №1603000356 транспортування природного газу від 25 березня 2016 року, підписаного відповідачем та надісланого на розгляд позивачу, замовник (відповідач за первісним позовом) не приймає умови Договору лише в частині показників викладених в Додатку №1 до договору (таблиця: рядок 1 стовбець 3) та Додатку №3 до договору (таблиця: рядок 1 стовбець 5). Всі інші умови не змінені протоколом, діють в редакції Договору і сторони підтверджують свої зобов'язання. Тобто, за виключенням зазначених розбіжностей, всі інші умови Договору хоча і містять відхилення від Типового договору, однак правомірно визнані судом першої інстанцій погодженими між сторонами в добровільному порядку, оскільки відповідних заперечень сторони не відобразили в протоколі розбіжностей та про їх наявність не заявлено представниками останніх в судових засіданнях.

За таких обставин, коли запропонована позивачем редакція договору транспортування природного газу за своїми умовами (зокрема в частині показників викладених в Додатку №1 до договору (таблиця: рядок 1 стовбець 3) та Додатку №3 до договору (таблиця: рядок 1 стовбець 5) відповідає Типовому договору, затвердженому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" №2497 від 30 вересня 2015 року, і ця обставина не заперечується представниками сторін, то враховуючи, що останнім дотримано порядок визначений статтями 179, 181, 184 Господарського кодексу України, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги про визнання укладеним Договору №1603000356 транспортування природного газу від 25 березня 2016 року в редакції, яка запропонована та підписана ПАТ "Укртрансгаз" з дня набрання рішенням законної сили, підлягають задоволенню.

В свою чергу, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову, з огляду на наступне.

В обґрунтування вимог викладених в зустрічній позовній заяві ТОВ "АРЕТІ-Хмельницький" зазначає, що останнє погодилося з усіма запропонованим положеннями проекту договору транспортування природного газу, крім запропонованих відповідачем у додатках до проекту договору величиною гарантованої потужності 511,128 тис. м.куб./добу та величиною замовленої потужності - 21297 м.куб./год. На думку товариства договір на транспортування природного газу в редакції ПАТ "Укртрансгаз" суперечить нормам Закону України "Про ринок природного газу" та Кодексу газотранспортної системи стосовно обсягів надання послуг з розподілу потужності.

Як вже зазначалось, особливості укладення договорів на основі примірних і типових договорів, визначені статтею 184 Господарського кодексу України, згідно частини 3 якої укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Згідно частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що пункт 8.2 редакції Договору на транспортування природного газу запропонованої відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) не відповідає редакції Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" №2497 від 30 вересня 2015 року.

За таких обставин, враховуючи, що особливості правовідносин між сторонами зобов'язують останніх діяти у певний визначений законом спосіб, а запропонована позивачем за зустрічним позовом редакція Договору не відповідає змісту Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору транспортування природного газу" №2497 від 30 вересня 2015 року, суд першої інстанції правомірно визнав зустрічні позовні вимоги не обґрунтованими та відмовив в їх задоволені.

Посилання апелянта – ТОВ "АРЕТІ-Хмельницький" на те, що запропоновані позивачем за первісним позовом показники потужності перевищують норми "Робочого проекту 003-08-17" розробленого ТОВ "Інжинірингове підприємство "ЕКОГАЗЦЕНТР" та порушують правила безпечної експлуатації обладнання та вимоги законодавства у галузі охорони праці та промислової безпеки не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до розділу 1 Кодексу газотранспортної системи, потужність – максимально допустиме перетікання обсягу природного газу, виражена в одиницях енергії до одиниці часу, що надається замовнику послуг транспортування відповідно до договору транспортування; гарантована потужність – потужність газотранспортної системи, яка надається замовнику з гарантією реалізації права її користування протягом періоду надання послуг транспортування природного газу; розподілена (договірна) потужність – частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавець не ставить в залежність величину потужності від потреб чи технічних можливостей споживача, а прямо зазначає, що величина потужності є максимальною. Відповідно до Кодексу газотранспортної системи величина потужності визначає максимальну пропускну здатність магістральної труби, максимум, який гарантується замовнику, і це не означає, що замовнику буде протранспортовано визначений додатками до договору об'єм газу. Обсяги газу, що отримує замовник визначаються постачальником.

Розрахунок потужності (Wmax), що вказана у додатку №3 до договору на транспортування природного газу №1603000356 від 25 березня 2016 року (в редакції відповідача за первісним позовом), виконаний на підставі метрологічної документації на вузол обліку природного газу та формули, що наведена в пункті 8.2 Типового договору на транспортування природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП №2497 від 30 вересня 2015 року.

Враховуючи викладене, величини замовленої та гарантованої потужностей, що містяться в редакції договору на транспортування природного газу, запропонованої позивачем за первісним позовом відповідають Кодексу газотранспортної системи та Типовому договору на транспортування природного газу.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 08.06.16 року у справі №918/300/16 залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ "Топеко менеджмент" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/300/16 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Дужич С.П.