донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.08.2016           справа №905/5359/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:ОСОБА_1

суддівОСОБА_2, ОСОБА_3

За участю представників сторін: від апелянта: від правонаступника ОСОБА_4: від кредитора ТОВ "АВІС ФІНАНС": від боржника: розглянувши апеляційну скаргу не з’явились; ОСОБА_4 – особисто; ОСОБА_5 – за довіреністю; ОСОБА_6 – за довіреністю; Товариства з обмеженою відповідальністю “Донроялтіплюс”, м. Донецьк

на ухвалу господарського суду Донецької області

від 01.07.2016 року

у справі№ 905/5359/13 (суддя Тарапата С.С.)

за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Донроялтіплюс”, м. Донецьк

до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю “Восход”, м. Донецьк

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.07.2016 року задоволено заяву ОСОБА_4 (б/н, б/д) про заміну кредитора; замінено первісного кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донроялтіплюс» на нового кредитора - ОСОБА_4 за грошовими зобов’язаннями кредитора у справі №905/5359/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” в розмірі 387600,00грн. (4 черга) та 5735,00грн. (1 черга); зобов’язано ліквідатора внести до реєстру вимог кредиторів відомості про заміну первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донроялтіплюс» на нового кредитора - ОСОБА_4 за грошовими зобов’язаннями в розмірі 387600,00грн. (4 черга) та 5735,00грн. (1 черга); інше.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю “Донроялтіплюс” звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (б/н від 12.07.16р.), в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 01.07.2016 року у справі №905/5359/13. Разом з апеляційною скаргою Товариством з обмеженою відповідальністю “Донроялтіплюс” було заявлено клопотання (б/н від 13.07.16р.) про відновлення строку для подання апеляційної скарги.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права виходячи з наступного.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що ухвалою господарського суду Донецької області від 24.06.2016 року у справі №905/5359/13, було призначено розгляд заяви Гр. ОСОБА_4 про заміну кредитора на 01.07.2016 року о 12 год. 00 хв., з огляду на такий стислий термін, а саме 6 днів з моменту її винесення, ініціюючий кредитор вважає його таким, що направлений на те, щоб лишити права участі Товариство з обмеженою відповідальністю «Донроялтіплюс» у справі. З огляду на це, апелянт вважає, що судом першої інстанції було порушено принцип рівності та змагальності сторін, який визначений в ст.ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того вважає, що дії Гр. ОСОБА_4 направлені на усунення Товариство з обмеженою відповідальністю «Донроялтіплюс», як конкурсного кредитора, у зв’язку з чим, на думку апелянта, у останнього буде відсутня можливість в подальшому оскаржувати незаконні дії арбітражного керуючого ОСОБА_7 та ухвали або рішення судових інстанцій у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход”.

В якості доводів апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю “Донроялтіплюс” зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано висновок викладений в Постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 10.05.2015 року у справі №6-15цс15, а саме те, що: «зобов’язання боржника за його волею може бути покладено ним на іншу особу та у випадку виконання зобов’язання іншою (третьою) особою до цієї особи переходять права та обов’язки кредитора у зобов’язанні; при цьому підставою для виконання третьою особою зобов’язання за боржника є покладення на цю особу такого зобов’язання боржником, як за власною ініціативою так і за попередньою домовленістю цією особи з боржником; таке покладення виконання зобов’язань відповідно до частини першої статті 528 Цивільного кодексу України є обов’язком для прийняття кредитором як належного виконання зобов’язань».

Виходячи з наведеного, на думку апелянта, виконання зобов’язання боржника третьою особою повинно супроводжуватись укладеним договором між боржником та третьою особою. За таких обставин, як стверджує ТОВ “Донроялтіплюс”, господарський суд Донецької області при винесенні оскаржуваної ухвали не в повному обсязі з’ясував всі фактичні обставини у справі, чим порушив норми матеріального та процесуального права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2016 року для розгляду апеляційної скарги у справі №905/5359/13 було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., судді Будко Н.В., Малашкевич С.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Донроялтіплюс” строк для подання апеляційної скарги, порушено апеляційне провадження з призначенням розгляду справи у судовому засіданні 10.08.2016 року о 12 год. 20 хв.

02.08.2016 року через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Донроялтіплюс” надійшли письмові пояснення (б/н від 01.07.16р.), в яких апелянт виклав додаткове обґрунтування до апеляційної скарги, вказавши, що судом першої інстанції не були досліджені належним чином обставини дійсного погашення суми кредиторських вимог та фактичного перерахування коштів в розмірі 393335,00 грн., отримання зазначеної суми ТОВ «Донроялтіплюс», не перевірено повернення цих коштів на рахунок громадянина ОСОБА_4

Також, апелянт послався на те, що ним були фактично повернуті перераховані громадянином ОСОБА_4 кошти за реквізитами відділення банку, як помилково сплачені по виконанню обов?язку за боржника ТОВ «Восход».

10.08.2016 року через канцелярію суду від Гр. ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Донроялтіплюс», в якому були викладені письмові пояснення по справі. Разом тим, у вказаному відзиві Гр. ОСОБА_4 просив суд залишити апеляційну скаргу ТОВ «Донроялтіплюс» без задоволення, а оскаржувану ухвалу просив залишити без змін.

10.08.2016 року через канцелярію суду від ліквідатора боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Донроялтіплюс», в якому ліквідатор просив залишити апеляційну скаргу ТОВ «Донроялтіплюс» без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

10.08.2016 року у судовому засіданні апеляційної інстанції був присутній Гр. ОСОБА_4, представник кредитора ТОВ «АВІС ФІНАНС» та представник боржника, які заперечували проти доводів викладених в апеляційній скарзі ТОВ «Донроялтіплюс», надали пояснення по суті апеляційної скарги в апеляційній інстанції, просили залишити апеляційну скаргу останнього без задоволення, а оскаржувану ухвалу господарського суду Донецької області від 01.07.2016 року у справі №905/5359/13 без змін.

Представники апелянта та інших кредиторів у справі в судове засідання не з'явились. Будь-яких пояснень чи відзивів суду не надали. Про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судове засідання апеляційної інстанції не була визнана обов’язковою.

З метою належного повідомлення сторін у справі про час та місце судового засідання, Донецьким апеляційним господарським судом на офіційному веб-порталі суду було розміщено оголошення про час та місце проведення судового засідання, призначеного у справі №905/5359/13. Крім того, враховуючи місцезнаходження юридичної адреси ТОВ «Донроялтіплюс» на території проведення АТО, апелянту було направлено ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року про призначення судового засідання апеляційної інстанції рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу для кореспонденції, яка була зазначена апелянтом та міститься в матеріалах справи (а/с 17, м. Маріуполь, Донецька область, 87500).

Враховуючи, що Донецьким апеляційним господарським судом було вжито всіх відповідних заходів, щодо повідомлення учасників справи, які знаходяться на території проведення АТО, дані учасники судового процесу вважаються належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, відповідно до п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 року № 01-06/1290/14 “Про Закон України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції”.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

З матеріалів справи та процесуальних документів, прийнятих в даній справі про банкрутство та вміщених в електронній базі даних «Діловодство спеціалізованого суду» судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість ТОВ «Восход» виникла перед ТОВ «Донроялтіплюс» на підставі укладеного між сторонами договору №1 від 01.09.2012 року, за яким ТОВ «Донроялтіплюс» виконані вантажно-розвантажувальні роботи, що підтверджені актом надання послуг №3805 від 31.12.2012 року, однак у порушення вимог договору ТОВ «Восход» оплату послуг на суму 380000,00 грн. своєчасно не здійснило, у зв’язку з чим, виникла заборгованість.

Кредиторські вимоги ТОВ “Донроялтіплюс” підтверджені рішенням господарського суду Донецької області від 24.01.2013 року у справі №905/401/13-г, відповідно до якого з ТОВ “Восход” стягнуто на користь ТОВ “Донроялтіплюс” основний борг в сумі 380000,00 грн. та судовий збір в сумі 7600,00 грн. Господарським судом Донецької області 04.02.2013 року видано наказ на примусове виконання рішення у справі №905/401/13-г від 24.01.2013 року. Постановою відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції від 20.02.2013 року відкрито виконавче провадження №36630123 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №905/401/13-г від 04.02.2013 року про стягнення з ТОВ “Восход” на користь ТОВ “Донроялтіплюс” основного боргу в сумі 380000,00 грн. та судового збору в сумі 7600,00 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.08.2013 року, за заявою ТОВ "Донроялтіплюс", порушено провадження у справі № 905/5359/13 про банкрутство ТОВ "Восход"; визнано грошові вимоги ТзОВ "Донроялтіплюс" у розмірі 387 600 грн. 00 коп.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна ТОВ "Восход" арбітражного керуючого ОСОБА_7, інше.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.10.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника, до 4-ї черги якого включені вимоги ТОВ “Донроялтіплюс” в сумі 387600,00 грн.

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2013 року у справі №905/5359/13 визнано ТОВ "Восход" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 26.12.2014 року, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_7

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року постанову господарського Донецької області від 26.12.2013 року у справі №905/5359/13 залишено без змін.

В газеті «Урядовий кур’єр» № 9 від 17.01.2014 року здійснено публікацію оголошення про визнання боржника – ТОВ "Восход" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2015 року, на виконання Розпорядження Голови Вищого господарського суду України №21р від 24.04.2015 року, в порядку ст. 17 господарського процесуального кодексу України, справу №905/5359/13-908/4643/14 про банкрутство ТОВ "Восход" передано господарському суду Донецької області.

26.05.2015 року на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №905/5359/13-908/4643/14 про банкрутство ТОВ "Восход", які прийняті до провадження під номером справи №905/5359/13.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Донецької області від 30.05.2016 року (суддя Чорненька І.К.) призначено до розгляду заяву ТОВ «Донроялтіплюс» про перегляд ухвали господарського суду Донецької області від 20.08.2015 року у справі №905/5359/13 за нововиявленими обставинами, розгляд якої в подальшому було зупинено згідно ухвали суду від 22.06.16р. до вирішення питання про заміну кредитора ТОВ «Донроялтіплюс» на його правонаступника – ОСОБА_4

Зокрема, 21.06.2016 року до господарського суду Донецької області (в провадження судді Тарапати С.С.) від Гр. ОСОБА_4 надійшла заяви (б/н, б/д) про заміну кредитора - ТОВ «Донроялтіплюс» на нового кредитора - ОСОБА_4, м. Київ.

В обґрунтування доводів викладених в заяві останній вказав, що 10.06.2016 року ним було перераховано на рахунок ТОВ «Донроялтіплюс» 387600,00 грн., що підтверджується квитанцією ПАТ «ОТП Банк» №1318451FBA від 10.06.2016 року, тобто виконав обов?язок боржника по сплаті боргу перед ТОВ «Донроялтіплюс».

24.06.2016 року матеріали справи №905/5359/13 про банкрутство ТОВ «Восход» були направлені судді Тарапаті С.С. для вирішення питання щодо заміни кредитора ТОВ «Донроялтіплюс» на його правонаступника ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.06.2016 року призначено заяву ОСОБА_4 про заміну кредитора до розгляду в судовому засіданні на 01.07.2016 року о 12 год. 00 хв.; зобов’язано ОСОБА_4 до дати судового засідання надати суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Разом з тим, 27.06.2016 року до господарського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_4 про долучення до матеріалів справи квитанції №1322/з52 від 22.06.2016 року, з призначенням платежу: виконання обов’язку за боржника ТОВ «Восход» перед кредитором ТОВ «Донроялтіплюс» з відшкодування витрат за оплату судового збору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.07.2016 року, як зазначалось раніше, задоволено заяву ОСОБА_4 (б/н, б/д) про заміну кредитора; замінено первісного кредитора - ТОВ «Донроялтіплюс» на нового кредитора - ОСОБА_4 за грошовими зобов’язаннями кредитора у справі №905/5359/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Восход” в розмірі 387600,00грн. (4 черга) та 5735,00грн. (1 черга); зобов’язано ліквідатора внести до реєстру вимог кредиторів відомості про заміну первісного кредитора - ТОВ «Донроялтіплюс» на нового кредитора - ОСОБА_4В, за грошовими зобов’язаннями в розмірі 387600,00грн. (4 черга) та 5735,00грн. (1 черга); інше.

При цьому, господарський суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали виходив, зокрема з того, що доведено факт виконання ОСОБА_4 обов'язку боржника – ТОВ "Восход" перед кредитором – ТОВ "Донроялтіплюс". За таких обставин, суд першої інстанції зазначив, що погашення третьою особою вимог кредитора за боржника не порушує права та інтереси такого кредитора, а також права і інтереси інших кредиторів у справі і боржника, що є підставою для заміни кредитора у зобов'язанні боржника у даній справі про банкрутство.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою.

Пленум Верховного Суду України у пункті 51 Постанови від 18 грудня 2009 року №15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначив, що статтею 512 Цивільного кодексу України встановлено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі й грошовому. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Тому арбітражні керуючі мають вносити до реєстру відомості про заміну кредиторів за грошовими зобов'язаннями у разі переходу їх права вимоги відповідно до правил Цивільного кодексу України, а господарські суди - зобов'язувати арбітражних керуючих вносити відповідні зміни до реєстру в разі оскарження необґрунтованої відмови арбітражних керуючих у внесенні відомостей про заміну кредитора. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або Цивільним кодексом України.

Таким чином, в даному випадку необхідною передумовою відсутності згоди боржника є встановлення того, що заміна кредитора не вплине на його права та обов’язки та така згода не передбачена договором або Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 528 Цивільного кодексу України вимоги кредитора можуть бути задоволені третьою особою. В цьому разі до третьої особи переходять права кредитора і застосовуються положення статей 512,514, 516 Цивільного кодексу України.

Виконання грошових зобов’язань боржника перед одним кредитором іншим кредитором ніяким чином не порушує прав боржника та інших кредиторів, оскільки обсяг та характер зобов’язань боржника при цьому не змінюється, вартість його майна не зменшується, черговість погашення кредиторських вимог не змінюється, оскільки задоволення вимог відбувається за рахунок третьої особи, а ні за рахунок інших кредиторів чи майна, активів банкрута. При цьому така третя особа, яка виконує обов’язок боржника отримує права кредитора в силу статті 528 ЦК України в об?ємі не більше та не менше, ніж вони належали попередньому кредитору.

У зв?язку з цим, для захисту прав нового кредитора, до якого перейшло право вимоги відповідно до ст. 528 Цивільного кодексу України, необхідно внесення в реєстр кредиторів відомостей про нового кредитора, оскільки погашення вимог кредиторів за рахунок майна боржника у процедурі банкрутства здійснюється у встановленій черговості відповідно до затвердженого судом реєстру вимог кредиторів.

В матеріалах справи наявні докази, якими підтверджено виконання обов’язку боржника третьою особою - ОСОБА_4 перед кредитором ТОВ «Донроялтіплюс», а саме квитанція ПАТ «ОТП Банк» №1318451FBA від 10.06.2016 року про перерахування суми боргу в розмірі 387600 грн. та квитанція №1322/з52 від 22.06.2016 року про перерахування суми сплаченого судового збору ТОВ «Донроялтіплюс» за подання заяви про порушення справи про банкрутство в розмірі 5735 грн.

Разом з тим, в письмових поясненнях ТОВ «Донроялтіплюс», які надійшли через канцелярію суду 02.08.2016 року, апелянт вказав про повернення 14.07.2016 року платіжним дорученням №497 суми у розмірі 393335,00 грн. на адресу відділення банку платника – ОСОБА_4 з зазначенням платежу: «помилково сплачені кошти по виконанню обов’язку за боржника ТОВ «Восход» перед ТОВ «Донроялтіплюс» з погашенням кредиторських вимог у справі про банкрутство №905/5359/13».

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги такі доводи апелянта, оскільки не може вважати даний доказ невиконанням з боку третьої особи – ОСОБА_4 зобов’язання боржника, з наступних підстав:

Станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали господарського суду Донецької області від 01.07.16р. грошові кошти за квитанціями №1318451FBA від 10.06.2016 в сумі 387600,00 грн. та квитанцією №1322/з52 від 22.06.2016 року в сумі 5735,00 грн. фактично надійшли від ОСОБА_4 на банківський рахунок, що належить ТОВ «Донроялтіплюс» та знаходились на ньому впродовж до 14.07.2016 року.

У зв?язку з чим, обставини повернення цих коштів за платіжним дорученням № 497 від 14.07.2016 року не могли бути предметом розгляду в суді першої інстанції в силу їх відсутності на час прийняття оскаржуваної ухвали. З урахуванням зазначеного, не приймаються заперечення апелянта стосовно того, що судом першої інстанції не було встановлено факту отримання ним коштів від ОСОБА_4, оскільки в іншому випадку апелянт не зміг би здійснити перерахування суми 393335,00 грн. платіжним доручення №497 від 14.07.2016 року та розпорядитися своїм рахунком.

          Враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, визначені статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, при цьому додаткові докази можуть бути прийняті, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Донроялтіплюс» в період з 10.06.2016 року й до прийняття оскаржуваної ухвали 01.07.2016 року зазначені кошти не повертав, як помилково сплачені, неможливість подання такого доказу в суді першої інстанції не обґрунтував.

Дослідивши зміст платіжного доручення №497 від 14.07.2016 року, наданого ТОВ «Донроялтіплюс» встановлено, що кошти 393335,00 грн. з призначенням платежу, як помилково сплачені кошти по виконанню обов?язку за боржника ТОВ «Восход» перед ТОВ «Донроялтіплюс» з погашення кредиторських вимог у справі про банкрутство №905/5359/13, були перераховані до відділення банку ПАТ «ОТП Банк», а ні на рахунок ОСОБА_4, що не може вважатися поверненням цих коштів саме третій особі – ОСОБА_4

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_4 пояснив, що кошти в розмірі 393335,00 грн., які були ним сплачені в якості виконання обов?язку боржника ТОВ «Восход» перед кредитором ТОВ «Донроялтіплюс» з погашення кредиторських вимог були ним оплачені через касу банку ПАТ «ОТП Банк», банківського рахунку він не має, та відповідно будь-яких коштів від ТОВ «Донроялтіплюс» він зворотньо не отримував. У зв?язку з чим, вважає посилання апелянта на повернення коштів безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Також, зазначені обставини неповернення коштів сплачених 10.06.2016 року в сумі 387600,00 грн. на користь ТОВ «Донроялтіплюс» були підтверджені листом Михайлівського відділення ПАТ «ОТП Банк» від 09.08.2016 року вих. № 003-5/568, яке наявне в матеріалах справи та додано до відзиву ОСОБА_4 в апеляційний суд.

Не приймаються доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не враховано висновок викладений в Постанові Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного суду України від 10.05.2015 року у справі №6-15цс15, а саме те, що: згідно зі статтею 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу. При цьому підставою для виконання третьою особою зобов?язань за боржника є покладання на цю особу такого зобов?язання боржником, як за власною ініціативою, так і за попередньою домовленістю цієї особи з боржником.

З вищенаведеного, апелянт робить висновок, що виконання зобов’язання боржника третьою особою повинно супроводжуватися укладеним договором між боржником та такою третьою особою.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги та вважає неприйнятною таке розуміння апелянтом висновків Верховного суду України, з огляду на різність встановлених обставин в даній справі та в справі № №6-15цс15, що були предметом дослідження Верховним судом України.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду України від 10.06.2015 року у справі №6-15цс15, виконання зобов’язання відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України є обов’язковим для прийняття кредитором як належного виконання зобов’язань.

За змістом статті 528 ЦК України виконання обов?зку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов?язання не випливає обов??язок боржника виконати зобов’зання особисто. У цьому разі кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Вказана норма не містить імперативного характеру, та не означає категоричного обов’язку такого покладання саме боржником.

Прямою нормою п. 4 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що обов’язок боржника може бути виконаний третьою особою та пунктом 3 цієї статті визначено умови при яких кредитор в зобов?язанні не може бути замінений, а саме: якщо це встановлено договором або законом.

На момент прийняття ухвали суду першої інстанції про заміну кредитора, обов’язок ТОВ «Восход» перед ТОВ «Донроялтіплюс» був виконаний третьою особою – Гр. ОСОБА_4, а саме 10.06.2016 року. До того ж, як пояснив сам Гр. ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляційної інстанції, що від ТОВ «Донроялтіплюс» жодних заперечень чи повернень грошових коштів йому особисто не надходило. Також, ОСОБА_4 до свого відзиву було надане повідомлення ліквідатора ТОВ «Восход» від 10.06.2016 року, в якому вказано про відсутність заперечень проти погашення боргових зобов?язань банкрута перед будь-яким з його кредиторів, та відсутність порушень прав та інтересів боржника або його кредиторів в даному випадку.

Серед іншого, листом Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2016 року, за підписом головуючого судді у справі, було витребувано у господарського суду Донецької області том справи №905/5359/13 в якому міститься договір (угода), внаслідок невиконання якої у ТОВ «Восход» виникла заборгованість перед ТОВ «Донроялтіплюс». До початку судового засідання, 10.08.2016 року, до апеляційного суду надійшли витребувані матеріали справи. Дослідивши вказаний правочин, колегією встановлено, що будь-яких обмежень чи заборон щодо виконання обов’язку боржника третьою особою в ньому не передбачено.

Враховуючи викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що третя особа погасила вимоги кредитора перед боржником. Таке погашення не порушує законні права та інтереси ні ТОВ «Донроялтіплюс» ні інших кредиторів у справі, оскільки не тягне будь-яких негативних наслідків для ТОВ «Донроялтіплюс», як для кредитора у даній справі про банкрутство. ТОВ «Донроялтіплюс», звертаючись з апеляційною скаргою, не обгрунтував та не довів які саме негативні наслідки йому спричинено належним та повним виконанням на його користь обов?язку боржника.

Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, доводи апелянта стосовно необхідності укладення договору між боржником та третьою особою для виконання зобов’язання перед кредитором ТОВ «Донроялтіплюс» не приймаються до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Що стосується посилання апелянта на порушення господарським судом принципу рівності та змагальності учасників судового процесу при прийняті оскаржуваної ухвали, а саме те, що клопотання про розгляд заяви про заміну кредитора було розглянуте у стислий термін (6 днів).

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що вказані посилання скаржника спростовуються матеріалами справи виходячи з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2.6.7. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28 процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2.6.15. визначеної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як вбачається зі штампу вихідної кореспонденції, що міститься на зворотному боці ухвали господарського суду Донецької області від 24.06.2016 року про призначення до розгляду заяви про заміну кредитора, її копії були надіслані 24.06.2016 року у кількості 3-х примірників рекомендованим листом.

З метою перевірки дати направлення ухвали, якою було призначено до розгляду заяву про заміну кредитора, в пункті 4 резолютивної частини ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 25.07.2016 року було зобов’язано господарський суд Донецької області, надати: належним чином засвідчену копію списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 24.06.2016 року, в якому відображена інформація щодо надсилання ухвали господарського суду Донецької області від 24.06.2016 року у справі №905/5359/13 про призначення до розгляду заяви ОСОБА_4 про заміну кредитора – ТОВ “Донроялтіплюс”.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції господарського суду Донецької області за 24.06.2016 року та зазначеними на зворотньому боці штрих-кодами відправленої кореспонденції, за якими є можливість встановити зазначену відправку на офіційному сайті УДППЗ "Укрпошта" підтверджено своєчасність повідомлення учасників справи.

Таким чином, вбачається, що вищенаведений процесуальний документ був направлений учасникам провадження заздалегідь до призначення судового засідання та у відповідності до встановлених нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ухвала господарського суду Донецької області була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) 24.06.2016 року, який є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень, а також за офіційному веб-порталі суду розміщено ухвалу від 24.06.2016 року для повідомлення учасників справи, які знаходяться на території проведення АТО.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апелянт був належним чином обізнаний про час та місце проведення судового засідання, призначеного у справі № 905/5359/13, ним не доведено підстав для скасування ухвали господарського суду Донецької області від 01.07.2016 року у справі №905/5359/13, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Донецької області від 01.07.2016 року у справі №905/5359/13 підлягає залишенню без змін, як така, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донроялтіплюс», м. Донецьк, на ухвалу господарського суду Донецької області від 01.07.2016 року у справі №905/5359/13 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 01.07.2016 року у справі №905/5359/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                          Н.О. Мартюхіна

Судді:                                                                                                    Н.В. Будко

                                                                                                    ОСОБА_2