ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 травня 2009 року Справа № 2а-856/09/2370
09 год. 25 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
суддів: Гараня С.М., Мишенка В.В.
при секретарі - Бондар Т.П.
за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1. за довіреністю; відповідача - Пугач Л.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України про скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_2. звернувся до суду з позовом про скасування наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України яким анульовано його ліцензію .
Позивач зазначав, що 11 липня 2008 р. територіальним управлінням Головавтотрансінспекції в Черкаській області видано розпорядження, яким зобов'язано його усунути порушення ліцензійних умов. Далі позивач стверджував, що не дивлячись на те, що ним були виконані вимоги зазначеного розпорядження, територіальним управлінням складено акт «Про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов», який став підставою для прийняття відповідачем наказу № 182 від 26.08.2008 р. про анулювання ліцензії. За твердженням позивача рішення про анулювання ліцензії було прийнято виходячи з того, що він не забезпечив виконання постанови Кабінету Міністрів України № 176 від 18.02.1997 р. в частині перевезення пасажирів на маршрутах загального користування. Позивач стверджував, що він надає послуги з перевезення пасажирів в режимі регулярних спеціальних перевезень, а тому вважав, що ліцензію анульовано безпідставно.
На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити його вимоги та скасувати спірний наказ.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Він звертав увагу, що про здійснення позивачем регулярних спеціальних перевезень свідчить договір з замовником транспортних послуг та паспорт автобусного маршруту спеціальних перевезень.
Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову представник відповідача зазначив, що твердження позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах здійснення ним перевезень. Зокрема, представник зазначав, що позивач не здійснює перевезення певної категорії пасажирів, пасажири не мають спільної мети поїздки, що свідчить про надання послуг в режимі регулярних пасажирських перевезень.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_2. зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 15 травня 2003 р.
14 червня 2006 р. Головною державною автомобільною інспекцією на автомобільному транспорті позивачу видана ліцензія серії НОМЕР_1 на право здійснення внутрішніх перевезень пасажирів.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (надалі за текстом - «Закон № 2344-III»).
Відповідно до статті 5 цього Закону державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Організаційні, технічні та кваліфікаційні вимоги до провадження робіт, види яких визначені Законом № 2344-III, при здійсненні господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначені Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України від 1 лютого 2008 р. № 9/119 (надалі за текстом - «Ліцензійні умови»).
Згідно пункту 1.3 Ліцензійних умов вони є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, які надають послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», та суб'єктами господарювання, які мають діючі ліцензії з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) та з надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі.
Підпунктом 2.1.2 підпункту 2.1 пункту 2 Ліцензійних умов встановлено, що ліцензіати, які надають послуги з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, зобов'язані здійснювати перевезення пасажирів відповідно до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 № 176 (надалі за текстом - «Правила»).
Пункт 14 Правил передбачає, що регулярні перевезення організовують відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (замовники регулярних перевезень) згідно з програмами розвитку автомобільного транспорту на відповідній території з метою задоволення потреби населення у перевезеннях з урахуванням пропозицій громадян, підприємств, установ, організацій і перевізників.
Відповідно до пункту 30 Правил перевезення пасажирів за приміськими та міжміськими маршрутами, які виходять за межі території областей (міжобласні маршрути), здійснюється на підставі дозволу, який видається в установленому законодавством порядку. Витяг з дозволу повинен перебувати в автобусі.
Єдиний порядок здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог Ліцензійних умов встановлений Порядком контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт» затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України від 1 лютого 2008 р. № 10/120 (надалі за текстом - «Порядок»).
За змістом пункту 2.1 Порядку контроль за додержанням ліцензіатом Ліцензійних умов здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок за місцезнаходженням ліцензіата та в транспортних засобах, які він використовує під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Метою планової перевірки є встановлення фактичного стану додержання ліцензіатами Ліцензійних умов. Для проведення перевірки органи контролю видають наказ про створення комісії з перевірки, у якому зазначаються найменування ліцензіата, щодо якого буде здійснюватися перевірка, та строк проведення перевірки. Орган контролю не менш як за десять днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє ліцензіата про здійснення планової перевірки.
Пунктами 2.5., 2.6. Порядку встановлено, що позапланові перевірки здійснюються органами контролю лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатами Ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов. Позапланові перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов щодо встановлення факту усунення ліцензіатом порушень проводяться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, до якого ліцензіат був зобов'язаний усунути виявлені порушення.
Згідно даним повідомлення від 17 червня 2008 р. за вих. № 24/2-12-324 позивача було повідомлено про проведення планової перевірки додержання ним Ліцензійних умов.
З урахуванням викладених вище вимог Порядку та на підставі плану перевірок на ІІІ квартал 2008 р. наказом начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Черкаській області № 50 від 10.07.2008 р. була створена комісія для проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_2.
Результати перевірки оформлено актом № 97 від 10 липня 2008 р. За даними цього акта позивач під виглядом регулярних спеціальних перевезень виконує регулярні перевезення пасажирів на маршруті загального користування «Черкаси - Київ - Черкаси» без дозволу замовника (Укравтотранс) та паспорту маршруту на регулярні перевезення пасажирів затвердженого замовником. За ці порушення контролерами складено 33 акти та винесено 24 постанови на загальну суму 21 250 грн., з яких сплачено 1 700 грн.
Акт перевірки підписано позивачем без зауважень.
З урахуванням висновків, викладених в акті перевірки, уповноваженою особою територіального управління Головавтотрансінспекції в Черкаській області винесено розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов № 51 від 11 липня 2008 р., яким зобов'язано позивача, зокрема, забезпечити виконання постанови Кабінету Міністрів України № 176 від 18.02.1997 р. в частині перевезення пасажирів на маршрутах загального користування та надати інформацію про усунення порушень в письмовій формі до 24 липня 2008 р.
Наказом начальника територіального управління Головавтотрансінспекції в Черкаській області № 80 від 19.08.2008 р. створено комісію для проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_2.
Згідно акту перевірки № 118 від 20.08.2008 р. позивач під видом регулярних спеціальних перевезень виконує регулярні перевезення пасажирів. За таких обставин був складений акт № 118/1 від 20.08.2008 р. про невиконання розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов.
Спеціальним законом який визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування є Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 року № 1775-III.
Згідно статті 20 цього Закону однією з підстав для анулювання ліцензії є акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.
На підставі зазначеного акта та з урахуванням вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» відповідачем видано наказ № 182 від 26.08.2008 р. яким анульовано ліцензію позивача.
Вирішуючи даний спір суд бере до уваги, що стаття 1 Закону № 2344-III визначає регулярні пасажирські перевезення як перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.
Цією ж статтею визначено, що регулярні спеціальні пасажирські перевезення, це перевезення певних категорій пасажирів (працівників підприємств, школярів, студентів, туристів, екскурсантів та інших) на автобусному маршруті за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку замовником транспортних послуг або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень;
Виходячи із зазначених визначень понять суд вважає, що наявність у позивача договору на перевезення пасажирів на автобусному маршруті спеціальних перевезень та паспорта цього маршруту не означає фактичного здійснення такого виду перевезень.
Позивач не надав суду доказів, які б свідчили що ним перевозились окремі категорії пасажирів. З пояснень його представника вбачається, що ФОП ОСОБА_2. здійснював перевезення будь-яких пасажирів, яким було необхідно здійснити поїздку, при цьому ці пасажири не були об'єднані спільною метою такої поїздки.
За таких обставин, суд не приймає посилання позивача на договір перевезень та паспорт маршруту як докази здійснення ним регулярних спеціальних перевезень.
Ґрунтуючись на положеннях Закону № 2344-III суд дійшов висновку, що позивачем здіійнювалась діяльність з регулярних пасажирських перевезень на автобусному маршруті загального користування, чим порушено Ліцензійні умови.
З урахуванням викладеного суд приймає заперечення відповідача і, як і відповідач, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 18 червня 2009 р.
Головуючий:
Судді :