ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2009 р. Справа № 2а-3244/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю прокурора: Безкоровайного Б.О., представника позивача - Анголюк В.В. за довіреністю; представника відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області до державного підприємства «Канівське лісове господарство» про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
ДПІ у Черкаському районі Черкаської області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ДП «Канівське лісове господарство» 136 836 грн. 28 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.
В судовому засіданні позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути 122 723 грн. 25 коп.
Відповідач в судове засідання представника вдруге не направив, письмових заперечень не надав, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Причина, з якої відповідач не направив свого представника (відрядження працівника юридичної служби підприємства), судом не визнана як поважна.
Заслухавши думку прокурора, пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Державне підприємство «Канівське лісове господарство» зареєстроване Канівською районною державною адміністрацією Черкаської області 28.01.1992 р.
Згідно повідомленню ДПІ у Черкаському районі № 1058 від 15.05.2009 р. відповідач включений до категорії платників окремих податків.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-XII збір за спеціальне використання природних ресурсів віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Єдині правила справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду визначені Порядком справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 1998 р. № 1012 (надалі за текстом - «Порядок»).
Відповідно до пункту 5 цього Порядку спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є платним. Плата (збір) справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах.
За змістом пунктів 7 та 7-1 Порядку збір за спеціальне використання лісових ресурсів справляється з лісокористувачів, визначених статтею 9 Лісового кодексу України, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем розташування земельних ділянок лісового фонду, крім лісокористувачів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 8 цього Порядку. Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, зазначеної в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем розташування земельних ділянок лісового фонду, крім лісокористувачів, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 8 цього Порядку.
Згідно п. 8 Порядку справляння цього збору визначається Інструкцією про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.
Єдиний на території України механізм справляння (обчислення і сплати) збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду до бюджетів визначений Інструкцією про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду затвердженою наказом Державного комітету лісового господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 15 жовтня 1999 р. № 91/241/129/236/565 (надалі за текстом - «Інструкція»).
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду (далі - лісокористувачі). Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком лісокористувачам для спеціального використання різних видів лісових ресурсів.
Згідно пункту 6.1 Інструкції базовий податковий (звітний) період для збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду дорівнює календарному кварталу. Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду накопичувальним підсумком з початку року за встановленою формою, що є підставою для взяття їх на облік в органах державної податкової служби та нарахування суми збору в особовому рахунку платника. Розрахунок лісокористувачами подається органам державної податкової служби за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.
За змістом пункту 6.2. Інструкції збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання розрахунку збору (тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу), за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.
Відповідно до п. 9 Порядку та п.7.2 Інструкції контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою сплати до бюджетів збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюється органами державної податкової служби за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду.
Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).
Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України
Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.
За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідачем подано до ДПІ у Черкаському районі розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за 9 місяців 2008 р. Згідно зазначеному розрахунку ДП «Канівське лісове господарство» мало сплатити 71 345 грн. 85 коп.
Підпункт 14.1.1. пункту 14.1 статті 14 Закону № 2181-III визначає розстрочення податкових зобов'язань, як надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.
На прохання відповідача ДПІ у Черкаському районі були прийняті рішення № 82 від 19 листопада 2008 р. та № 83 від 19 листопада 2008 р. про розстрочення податкових зобов'язань. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов розстрочення, позивачем приймались рішення про перенесення раніше визначених термінів сплати розстрочених зобов'язань.
Відповідач у встановлені терміни збір не сплатив.
Згідно даним облікових карток за користування бюджетним кредитом відповідачу нараховані відсотки в сумі 788 грн. 18 коп.
За змістом підпункту 14.1.3 пункту 14.1 статті 14 Закону № 2181-III платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.
11.02.2009 р. та 12.05.2009 р. відповідачем подано до ДПІ у Черкаському районі розрахунки збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за 2008 р. та І квартал 2009 р., якими ДП «Канівське лісове господарство» визначило свої зобов'язання із сплати зазначеного збору в розмірі 89 622 грн. 18 коп. та 15 658 грн., відповідно.
За даними облікових карток податковий борг відповідача із сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду складає 112 454 грн. 10 коп.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно актів перевірки № 285/15-079 від 09 грудня 2008 р. та № 284/15-079 від 09 грудня 2008 р. відповідачем несвоєчасно сплачувався за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
З огляду на викладені вище положення Закону № 2181-III та на підставі даних актів перевірки позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0008791500/0 від 09.12.2008 р., № 0008801500/0 від 09.12.2008 р. № 0008781500/0 від 09.12.2008 р. якими визначено зобов'язання відповідача щодо сплати штрафу в розмірі 6 556 грн. 24 коп.; 17 грн. 52 коп. та 1 890 грн. 65 коп. відповідно.
Зазначені рішення отримані відповідачем 11.12.2008 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштової кореспонденції.
За змістом підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до п.п. 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-III у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
За змістом підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону № 2181-III у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Відповідач вищезгадані податкові повідомлення-рішення не оскаржив, визначені ними суми податкових зобов'язань не сплатив.
Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
За даними облікових карток, за порушення платіжної дисципліни відповідачу нарахована пеня в сумі 1 016 грн. 56 коп.
Таким чином, податковий борг відповідача із сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду складає 122 723 грн. 25 коп., в тому числі: 112 454 грн. 10 коп. за основним платежем, 1 016 грн. 56 коп. пені, 8 464 грн. 41 коп. штрафу та 788 грн. 18 коп. процентів за користування бюджетним кредитом.
Заявлена до стягнення сума, відповідно до статті 5 Закону № 2181-III, є узгодженою.
Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.
Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
У світлі цих обставин, суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду 122 723 грн. 25 коп. в рахунок погашення його податкового боргу, та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства «Канівське лісове господарство» (Черкаська область, м. Канів, вул. Київська, 15, ідентифікаційний код 00993352) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області (м. Черкаси, вул. Енгельса, 157, ідентифікаційний код 34503239) податковий борг в сумі 122 723 (сто двадцять дві тисячі сімсот двадцять три) грн. 25 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 24 липня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький