ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2009 р.                                                                                     Справа № 2а-3151/09/2370

                                                                                                                                             м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі - Солоха О.В.

за участю представників: позивача - Фонрабе Є.В. за довіреністю; відповідача - ОСОБА_1. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення недоїмки,

ВСТАНОВИВ:

    Управляння виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області (надалі за текстом - «Фонд») звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2. 14 734, 26 грн., посилаючись на наявність у відповідача заборгованості із сплати страхових внесків та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

    Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову представник відповідача стверджував, що позивачем пропущені строки зверненні до суду і з цих підстав просив відмовити в задоволенні позовних вимог.  

    Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (надалі за текстом - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до статті 6 Закону № 1105-XIV страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

Стаття 7 Закону № 1105-XIV визначає, що роботодавцем відповідно до цього Закону вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.

Відповідно до статті 10 Закону №1105-ХІV (в редакції, що діяла на період виникнення спірних правовідносин) реєстрація страхувальників фізичних осіб, які використовують найману працю, провадилась у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у десятиденний строк після укладення трудового договору (контракту) з першим із найманих працівників.

ОСОБА_2. зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 р.

Згідно даним трудового договору відповідач використовує в підприємницькій діяльності працю найманих працівників з 01 липня 2001 р.

За приписами статті 5 Закону №1105-ХІV  обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.

Відповідно до статей 15, 16, 18 цього Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.

Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону №1105-ХІV  передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Частиною першою статті 46 цього Закону встановлено, що Фонд провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.

Згідно із статтею 47 Закону 1105-ХІV  страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.   Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці).   Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2000 р. № 1423. Згідно цьому Порядку страхові тарифи диференціюються за класами професійного ризику виробництва.

Сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ.

Відповідно до статті 1 Закону № 2272-ІІІ для 44 класу професійного ризику виробництва, до якого віднесена діяльність відповідача, страховий тариф на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності протягом спірного періоду був встановлений в розмірі від 2,2 % до 1,9 %.

Статтею 47 Закону 1105-ХІV  визначено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону №1105-ХІV  за прострочення сплати страхового внеску до Фонду із страхувальника стягується пеня згідно із законодавством.

Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду, обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначає Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі за текстом - «Інструкція»), затверджена постановою правління Фонду від 12 липня 2007 р. № 36.

Відповідно до підпункту 4.12 Інструкції страхові внески сплачуються, зокрема, страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

    Підпунктом 8.1 Інструкції контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів покладено на робочі органи виконавчої дирекції Фонду. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

На підставі зазначених положень Інструкції посадовцями позивача була проведена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду відповідачем, за наслідками якої складений акт від 13.05.2009 р. № 41.

Згідно зазначеному акту відповідач у період з липня 2001 р. по березень 2009 р. не в повному обсязі вносив страхові внески до Фонду, в результаті чого утворилась недоїмка в сумі 11 318, 16 грн.

Згідно підпунктів 5.1., 5.2. Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховуються із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюються, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно.

Виходячи із зазначених норм Інструкції, за виявлені факти порушення відповідачеві нарахована пеня в сумі 3 416, 1 грн.

Підпунктом 8.6 Інструкції визначено, що суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням.

Оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5.8. Інструкції при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для застосування положень КАС України, які регулюють строки звернення до суду.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав покладений на нього обов'язок та не сплатив в добровільному порядку страхові внески та пеню , суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

    Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Вернигори, 4, ідентифікаційний код 22808168) заборгованість із сплати страхових внесків в сумі 11 318, 16 грн. та пеню за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 3 416, 1 грн., а всього 14 734 (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн. 26 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова складена в повному обсязі 03 липня 2009 р.

Суддя                                                                                           І.О.Лічевецький