ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 р. Справа № 2а-3150/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю представників: позивача - Рогальської Т.А. за довіреністю, відповідача - Голованенко В.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Ватутінської міської ради до регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області про зобов'язання внести зміни до договору,
ВСТАНОВИВ:
Виконавчий комітет Ватутінської міської ради звернувся до суду з позовом про зобов'язання регіонального фонду підтримки підприємництва по Черкаській області внести зміни до договору про співробітництво від 05 лютого 2003 р.
Позивач зазначає, що при укладанні зазначеного договору в ньому не була передбачена можливість повернення невикористаних коштів, які виконавчий комітет перераховує до фонду для підтримки підприємництва. Далі позивач стверджує, що на його пропозицію відповідач безпідставно відмовляється внести відповідні зміни до договору.
На підставі наведених обставин позивач просить в судовому порядку зобов'язати регіональний фонд підтримки підприємництва по Черкаській області внести зміни до договору про співробітництво від 05.02.2003 р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач позов не визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Спеціальним законом який визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні є Закон України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19 жовтня 2000 року № 2063-III (надалі за текстом - «Закон № 2063-III»).
Відповідно до статті 4 цього Закону метою державної підтримки малого підприємництва є: створення умов для позитивних структурних змін в економіці України; сприяння формуванню і розвитку малого підприємництва, становлення малого підприємництва як провідної сили в подоланні негативних процесів в економіці та забезпечення сталого позитивного розвитку суспільства; підтримка вітчизняних виробників; формування умов для забезпечення зайнятості населення України, запобігання безробіттю, створення нових робочих місць.
За змістом статті 5 Закону № 2063-III одним з напрямів державної підтримки малого підприємництва є його фінансово-кредитна підтримка.
Статтею 6 Закону № 2063-III передбачено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на підставі Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні в межах своєї компетенції розробляють, погоджують та затверджують відповідні програми підтримки малого підприємництва та контролюють їх виконання. На основі визначених пріоритетів Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своєї компетенції: готують пропозиції про встановлення для суб'єктів малого підприємництва податкових та інших пільг; приймають рішення про виділення та використання коштів відповідних бюджетів та позабюджетних коштів для підтримки малого підприємництва; сприяють діяльності об'єднань суб'єктів малого підприємництва; сприяють залученню суб'єктів малого підприємництва до виконання науково-технічних і соціально-економічних програм, здійснення поставок продукції (робіт, послуг) для державних та регіональних потреб.
Згідно статті 13 Закону № 2063-III фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва здійснюють відповідно до своєї компетенції на загальнодержавному рівні Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва. Регіональні та місцеві фонди підтримки підприємництва є юридичними особами, засновниками яких можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Український фонд підтримки підприємництва, юридичні та фізичні особи. Кошти Українського фонду, регіональних та місцевих фондів підтримки підприємництва формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів, одержаних від приватизації державного та відчуження комунального майна, добровільних внесків фізичних і юридичних осіб, у тому числі іноземних, та інших коштів.
На підставі положень Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» і виходячи з важливого значення розвитку малого підприємництва для економіки України, Законом України «Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» 21 грудня 2000 року № 2157-III затверджено Національну Програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні (надалі за текстом - «Національна Програма»).
Розділ ІІ Національної Програми визначає, що її метою є створення належних умов для реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, а також підвищення добробуту громадян України шляхом залучення широких верств населення до такої діяльності.
Відповідно до розділу IV Національної Програми її фінансове забезпечення здійснюється за рахунок Державного бюджету України, коштів, одержаних від приватизації державного майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом. На виконання окремих положень Програми спрямовуються кошти місцевих бюджетів за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування.
З урахуванням викладених вище положень Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» та Національної Програми 05 лютого 2003 р. між сторонами укладено договір про співробітництво за умовами якого виконавчий комітет має право переховувати відповідачу кошти, передбачені в місцевому бюджеті, на підтримку малого підприємництва, а фонд підтримки підприємництва по Черкаській області зобов'язується їх використовувати за цільовим призначенням.
Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд перш за все зазначає, що державна підтримка малого підприємництва взагалі та Національна програма зокрема не обмежені будь-якими часовими рамками. Кошти виділені позивачем та не використані відповідачем протягом одного бюджетного року цілком можуть бути використані в наступному році.
Далі суд звертає увагу, що відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач, договір може бути змінений або розірваний за угодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У цьому контексті суд зазначає, що позивачем не надано будь-якого обґрунтування чи доказу зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні спірного договору.
З урахуванням викладеного, у світлі своєї власної оцінки обставин справи суд поділяє висновки та мотивування відповідача і вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 24 липня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький