ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2009 року Справа № 2а-2907/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю представників сторін: позивача - Давтян Л.С. за довіреністю; відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до відкритого акціонерного товариства «Лисянське автотранспортне підприємство 17145» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
ВСТАНОВИВ:
Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до суду з адміністративним позовом до ВАТ «Лисянське АТП 17145» про стягнення 404,76 грн., посилаючись на наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків.
Оскільки сума страхових внесків до Фонду соціального страхування у строки, встановлені статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. № 16 , відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.
Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився та не направив представника, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-III (надалі за текстом - «Закон № 2240-III»), який набрав чинності з 01.01.2001.
Відповідно до статті 1 Закону № 2240-III загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 5 цього Закону визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється, зокрема, за принципами обов'язковості страхування осіб, які працюють на умовах трудового договору контракту, та відповідальності роботодавців і Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.
Згідно статті 22 Закону № 2240-III платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи. Взяття на облік у виконавчих дирекціях відділень Фонду юридичних осіб (відокремлених підрозділів юридичних осіб) та фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами відділень Фонду.
Відповідно до частини 2 Закону № 2240-III (у редакції чинній на час реєстрації відповідача як платника внесків) страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.
Відкрите акціонерне товариство «Лисянське автотранспортне підприємство 17145» зареєстроване як юридична особа 18 жовтня 1995 р. Лисянською районною державною адміністрацією.
01 квітня 2002 р. відповідач звернувся до Звенигородської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з заявою про реєстрацію в якості платника страхових внесків.
З огляду на викладені вище норми Закону № 2240-III відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.
Відповідно до статті 27 Закону № 2240-III страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Розмір внесків розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 року № 2213-III (надалі за текстом - «Закон № 2213-III»), що спрямований на запровадження Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» шляхом визначення розмірів внесків до фондів з даних видів страхування та внесення змін до окремих законодавчих актів з метою приведення їх у відповідність до норм вищезазначених законів.
Зокрема, частиною першою статті першої Закону № 2213-III розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням в 2008 р. були встановлені для роботодавців на рівні 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.
З 01 січня 2009 р. внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлені в наступних розмірах: для роботодавців - 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для роботодавців - на підприємствах та в організаціях громадських організацій інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 відсотків суми витрат на оплату праці, - окремо 0,7 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників-інвалідів та 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці інших працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для роботодавців - на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС - 0,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників - від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб: 0,25 відсотка - для найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях УТОГ і УТОС; 0,5 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких нижча прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи; 1,0 відсотка - для найманих працівників, заробітна плата яких вища прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи (стаття 1 Закону № 2213-III).
Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. № 16 страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Нарахування здійснюються без зменшення заробітної плати на суму податків та обов'язкових платежів.
Підпунктом 4.4. цієї інструкції визначено, що перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків.
Порядком подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 4 березня 2004 р. № 21, встановлено обов'язок страхувальників щоквартально, наростаючим підсумком з початку року, надавати робочим органам Фонду «Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» за формою Ф4-ФСС з ТВП.
На виконання вимог зазначеного Порядку 17 квітня 2009 р. відповідачем подано звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за І квартал 2009 р.
Згідно поданому звіту ВАТ «Лисянське АТП 17145» має прострочену заборгованість зі сплати внесків в сумі 404,76 грн.
Відповідно до статті 9 Закону № 2240-III Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Статтею 30 Закону № 2240-III визначено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Відповідно до статті 8 Закону № 2240-III спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та в судовому порядку.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги, що заборгованість зі сплати страхових внесків до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 404,76 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисянське автотранспортне підприємство 17145» (Черкаська область, смт. Лисянка, пров. Бужанський, 52, ідентифікаційний код 03562075) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 18, к. 29, ідентифікаційний код 21355026) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 404 (чотириста чотири) грн. 76 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.О.Лічевецький