У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 28 жовтня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12 грудня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 15 лютого 2008 року.

                Цим вироком

                                ОСОБА_1,

                               ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин

                               України, такий, що судимості не мав,

         засуджений за ч.2 ст.365 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на строк 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного основного покарання  з випробуванням упродовж однорічного іспитового строку.

На підставі ст.76 КК України на нього покладені обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

         Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 15 лютого 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишений без зміни.

         За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він як службова особа, голова СВК “Перемога” Камінь-Каширського району, виконував організаційно-розпорядчі обов'язки і 23 травня 2005 року, приблизно о 22.00 год., на території СВК, який розташований в с.Брониця, затримав потерпілого ОСОБА_2 і, не переконавшись чи дійсно той вчиняє крадіжку колективного майна, перевищив свої службові повноваження та умисно наніс декілька ударів дерев'яною палицею по спині, заподіявши тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

                У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 оскаржує фактичні обставини справи та вважає, що у його діях був відсутній склад злочину. З цих підстав просить  судові рішення щодо нього скасувати, виправдати та справу закрити.

         Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у перевищенні службових повноважень, тобто в умисному вчиненні ним дій, які явно виходили за межі наданих йому повноважень і супроводжувались насильством щодо потерпілого, підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.

Перевірені та визнані необґрунтованими доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження при падінні з висоти складу.

Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи, які в  судовому засіданні підтвердженні експертом, виявлені потерпілого тілесні ушкодження могли виникнути від ударів палицею у кількості не менше дванадцяти, що виключає можливість їх отримання від одноразового падіння.

Не знайшли свого підтвердження і доводи скарги про те, що ОСОБА_1 на момент вчинення злочину не був службовою особою. У первинних поясненнях він і ОСОБА_3 стверджували, що діяли як голова і головний інженер кооперативу, з цього ж приводу звертались до голови сільської ради, як службові особи. 13 червня 2005 року він, як голова кооперативу, подавав заяву начальнику райвідділу міліції про розкрадання майна на підприємстві, яке він очолював.У ОСОБА_1 зберігалась печатка кооперативу, він складав відповідні звіти перед державними органами, як голова СВК “Перемога”. Це господарство не було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Доводи  касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 аналогічні доводам його апеляційної скарги, вони були ретельно перевірені при апеляційному розгляді справи і аргументовано відхилені.

Порушень вимог кримінального та кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства та судового розгляду справи, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо винності ОСОБА_1 та кваліфікації його дій, не встановлено. Висновки суду ґрунтуються на допустимих та достатніх доказах.

         Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України. Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу. Воно є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

С У Д Д І:

                  Кармазін Ю.М.                      Таран Т.С.         Пекний С.Д.