ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2009 р. Справа № 2а-2395/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1.,
представника позивача - ОСОБА_2. на підставі ордера,
представника відповідача - Рогового В.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Тальнівському Черкаської області районі про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ :
ФОП ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ДПІ у Тальнівському районі про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач зазначала, що 10 січня 2009 р. ДПІ у Тальнівському районі було прийнято рішення №0000052301 яким до неї застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4071,45 грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позивач стверджувала, що фактично перевірка її діяльності проведена не була, оскільки посадовці перерахували грошові кошти, що належать іншим суб'єктам підприємницької діяльності, зокрема ФОП ОСОБА_3. та ФОП ОСОБА_4., які обрали спрощену систему оподаткування та звітності і не використовують реєстратори розрахункових операцій.
За таких обставин позивач просила визнати нечинним та скасувати спірне рішення.
Відповідач позов не визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1. зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 11 грудня 1996 р.
18 грудня 2008 р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Черкаській області ОСОБА_5. та старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Черкаській області ОСОБА_6. була проведена перевірка магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого по АДРЕСА_1, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач.
За результатами перевірки складено акт від 18.12.2008 р. за № 0072/23/22/2689805100. Згідно даним вказаного акта при здійсненні перевірки встановлено факт непроведення розрахункової операції на суму 814,29 грн. через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування та невидачі розрахункового документа.
Законом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг є Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (надалі за текстом - «Закон № 265/95-ВР»).
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР встановлена розділом V цього Закону. Зокрема, згідно статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення його вимог до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Виходячи із зазначених норм Закону № 265/95-ВР та на підставі даних акта перевірки № 0072/23/22/2689805100 від 18.12.2009 р., ДПІ у Тальнівському районі 10 січня 2009 р. прийнято рішення № 0000052301 про застосування до ФОП ОСОБА_1. штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4071,45 грн.
Вирішуючи даний спір суд враховує, що частиною 1 статті 11-1 Закону № 509-XII встановлено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Суд також бере до уваги, що Закон № 265/95-ВР є спеціальним законом, який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій. Відповідно до пункту 3 розділу II Прикінцеві Положення до приведення чинного законодавства у відповідність з цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Суд зазначає, що згідно статті 15 цього Закону контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших його вимог здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно наданого відповідачем плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого головою ДПА в Черкаській області, здійснення перевірки магазину позивача було заплановано на грудень 2008 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стаття 11-1 Закону № 509-XII визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок стосовно своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а в даному випадку, відповідно до затвердженого плану та згідно Закону № 265/95-ВР, податковим органом була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача суд зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, об'єктивно підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема копією фіскального чеку, даними акта відмови від підписання матеріалів перевірки.
Суд також посилається на свідчення особи, яка здійснювала перевірку. Будучи допитаним в якості свідка Прудкий Є.В. повідомив про обставини проведення перевірки і його показання не суперечать доказам, наявним в матеріалах справи, а тому суд вважає ці показання такими, що заслуговують на довіру
Беручи до уваги зазначені докази, пояснення свідка ОСОБА_6., суд зауважує, що твердження позивача щодо перерахування особами, які здійснювали перевірку, готівкових коштів інших підприємців є непереконливим.
Що стосується свідчень ОСОБА_4., ОСОБА_7., ОСОБА_8., то суд враховує що зазначені свідки в тій чи іншій мірі зацікавлені в результаті розгляду справи. Суд не отримав жодного прийнятного та переконливого доказу на підтвердження їх показань. Суд не може довіряти показанням свідків, які обмежились повтором аргументації позивача.
Суд погоджується, що в силу приписів частини четвертої статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
У цьому контексті суд зазначає, що постановою судді Тальнівського районного суду Черкаської області, на яку посилається позивач, не вирішувалось питання щодо дій чи бездіяльності ФОП ОСОБА_1.
Далі суд зауважує, що предметом спору у цій справі є правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій, а не цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову судді.
За таких обставин, суд не приймає висновки, викладені в постанові судді Тальнівського районного суду Черкаської області від 10.03.2008 р. у справі № 3-131.2009р. як доказ.
Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позову .
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 26 червня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький