ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2009 р. Справа № 2а-2028/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю: прокурора - не з'явився, представника позивача - Городнюка О.П. за довіреністю; відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Канівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Канівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Канівський міжрайонний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Канівської ОДПІ про стягнення з ФОП ОСОБА_1. 6337,67 грн., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати єдиного податку та податку на додану вартість.
В подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 337,67 грн. в тому числі: 127,62 грн. недоїмки по сплаті податку на додану вартість, 207,45 грн. податкового боргу із сплати єдиного податку та 2,6 грн. пені.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання представника не направив, письмових заперечень не надав.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1. зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 14 грудня 2006 р. про що державним реєстратором Канівської районної державної адміністрації Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 20070000000000527.
За даними довідки про взяття на облік платника податків від 08.05.2009 р. № 58 відповідача взято на облік Канівською ОДПІ 14 грудня 2006 р. за № 519.
На сьогодні в Україні запроваджено дві самостійні системи оподаткування: звичайну і спрощену. Суть останньої полягає в заміні сплати передбачених звичайною системою оподаткування податків, зборів (обов'язкових платежів) сплатою єдиного податку. Порядок сплати єдиного податку встановлено Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (надалі за текстом - «Указ») і Законом України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 19.10.2000 р. N 2063-III.
Відповідно до п. 2 Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку .
Згідно пункту другому Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599, підставою для видачі свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви та платіжного документа про сплату єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.
Користуючись цим правом, відповідач обрала спрощену систему оподаткування, звернулась 12 листопада 2007 р. до позивача з заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 р., та отримала свідоцтво про сплату єдиного податку.
В якості виду підприємницької діяльності відповідач зазначила: роздрібну торгівлю, виготовлення виробів з деревини, оптову торгівлю.
Пунктом другим Указу передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Рішенням Канівської районної ради від 05.01.2007 р. № 8-3/V «Про ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців» затверджено ставки податку для суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування.
Зокрема, згідно зазначеному рішенню ставки єдиного податку встановлені для: оброблення деревини та виробництва виробів з деревини в розмірі 70 грн., оптової торгівлі в розмірі 200 грн., роздрібної торгівлі 100 грн.
Згідно даним довідок про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку відповідач в 2008 р., при здійсненні підприємницької діяльності, використовувала працю трьох найманих працівників.
Відповідно до пункту другого Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Як вбачається з наданого суду витягу з облікової картки платника податків, за відповідачем обліковується недоїмка по сплаті єдиного податку в розмірі 207,45 грн.
Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).
Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України
Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 16 Закону № 2181-III визначено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
За даними картки особового рахунку відповідачу, за порушення платіжної дисципліни, нарахована пеня в сумі 0,09 грн.
Спеціальним законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - Закон № 168/97-ВР).
Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100078259 отримано відповідачем 19 листопада 2007 р. (індивідуальний податковий № НОМЕР_1).
Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Як вбачається з поданих відповідачем податкової декларацій з податку на додану вартість за липень 2008 р. та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2008 р. нарахуванню до сплати в бюджет за вказаний період підлягало 5 667 грн.
Відповідач частково сплатила названий податок, в результаті чого утворився податковий борг в розмірі 127,62 грн.
Крім того, за даними картки особового рахунку відповідачу, за порушення платіжної дисципліни нарахована пеня в сумі 2,51 грн.
Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-III за рішенням суду активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу.
Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
У світлі цих обставин, суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду 337,67 грн. в рахунок погашення податкового боргу відповідача та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через Канівську об'єднану державну податкову інспекцію (Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, 20, ідентифікаційний код 22809050) податковий борг в сумі 337 (триста тридцять сім) грн. 67 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 26 червня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький