А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
19.12.2013 місто Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі:
головуючого – судді Машкаринця М.М.,
суддів Гошовського Г.М., Дворніченка В.І.,
за участю секретаря судового засідання Гераська М.М.,
прокурора Кавки Ю.І.,
захисника ОСОБА_1,
підозрюваного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду матеріали провадження за № 11-сс/777/268/13 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2013 року,-
встановив:
15 листопада 2013 року старший прокурор відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції в Закарпатської області звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді застави.
Клопотання умотивовано тим, що ОСОБА_2, обіймаючи посаду заступника начальника управління містобудівного комплексу та земельних ресурсів Ужгородської міської ради, будучи виконувачем обов’язків начальника цього управління та службовою особою, зловживаючи і протиправно використовуючи, всупереч інтересам служби, надані йому службові повноваження, з метою протиправного збагачення протягом вересня – жовтня 2013 року вимагав та одержав від ОСОБА_3 600 доларів США за сприяння з використанням свого службового становища у прийнятті рішення виконавчим комітетом Ужгородської міської ради про погодження ОСОБА_3 місця розташування пересувного обладнання та видачу підтверджень торговельної діяльності на тимчасові об’єкти торгівлі з погодженням режиму роботи.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього процесуальних обов’язків, а також з метою запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, прокурор просив обрати щодо останнього запобіжний захід у виді застави.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18 листопада 2013 року щодо підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
Ухвала умотивована тим, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне проживання, є інвалідом II-ої групи, одружений, прокурором не доведено цієї обставини, що підозрюваний ОСОБА_2 під час провадження досудового слідства порушує покладені на нього процесуальні обов’язки, перешкоджає кримінальному провадженню.
У апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вказаної ухвали та постановлення нової ухвали, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави.
Апеляційна скарга умотивована тим, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.368 КК України, відмовляється давати показання з приводу оголошеної щодо нього підозри, не бажає сприяти органу досудового розслідування у з’ясуванні обставин кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, доводи захисника, підозрюваного ОСОБА_2 про залишення ухвали слідчого судді без зміни, дослідивши матеріали провадження, доводи, викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 407,409,412 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити вирок або ухвалу без змін;
2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, зокрема, є: істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення КПК України, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
З матеріалів провадження убачається, що у провадженні відсутній і журнал судового засідання, і технічний носій інформації на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Вказані порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону є безумовною підставою для скасування судового рішення та постановлення апеляційним судом нової ухвали.
Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:
1)переховування від органів досудового розслідування та /або суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішені питання про обрання запобіжного заходу, крім наведених ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наведених сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З матеріалів провадження убачається, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368 КК України, однак прокурором не надано суду доказів того, що останній ухиляється від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, переховується від органів досудового слідства та суду, має намір знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків тощо, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
З долучених до матеріалів провадження доказів убачається, що ОСОБА_2 одружений, має постійне місце проживання, хворіє на гіпертонічну хворобу II ст., цукровий діабет II тип, позитивно характеризується, раніше не судився до адміністративної відповідальності не притягувався.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає за можливе застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на нього зобов’язання виконувати покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Ні у клопотанні, ні в судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор не довів тих обставин, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання не забезпечить необхідної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_2, і що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що за вказаного запобіжного заходу ОСОБА_2 може здійснювати дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 листопада 2013 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
В клопотанні прокурора відмовити, обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: