ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2009 р. Справа № 2а-3898/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Чалій А.С.
за участю: представника позивача - Охват В.П. за довіреністю; відповідача - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1. 324 грн., посилаючись на наявність у відповідача заборгованості із сплати страхових внесків.
Позивач стверджував, що в 2008 р. відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 324 грн. проте сплатив лише 8 грн.
Оскільки сума страхових внесків в розмірі 324 грн. у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України N 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.
Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Пунктом третім частини першої статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - «Закон № 1058-IV»).
Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом п'ятим статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 цього Закону.
Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
ОСОБА_1. зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 09 жовтня 2006 р.
З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.
Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, базовим звітним періодом є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, встановлена в розмірі 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Згідно пункту другому статті другої Закону № 400/97-ВР об'єктом оподаткування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України
За змістом пункту 11.12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), подають до органу Пенсійного фонду один раз на рік, але не пізніше 1 травня поточного року, розрахунок авансових сум страхових внесків. За підсумками року такі платники надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком. Платники, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), подають до органу Пенсійного фонду до 1 квітня, наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за формою згідно з додатком 26 цієї Інструкції.
Відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси Черкаської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 р. із зазначенням суми оподатковуваного доходу в розмірі 1 000 грн.
З урахуванням викладених вище норм Закону № 1058-IV та Закону № 400/97-ВР відповідач зобов'язаний був не пізніше 20 квітня 2009 р. сплатити до Пенсійного фонду України внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від суми оподатковуваного доходу, що складає 332 грн.
Із зазначеної суми відповідачем сплачено 8 грн., в результаті чого утворилася недоїмка в сумі 324 грн., що знайшло своє відображення в картці особового рахунку.
У зв'язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялась вимога про сплату боргу N Ф 83 від 02.06.2009 р.
Зазначена вимога отримана відповідачем 10.06.2009 р., проте на час розгляду справи в суді не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.
Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси Черкаської області (м. Черкаси, вул. Г. Сталінграда, 10, ідентифікаційний код 21366934) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 р. в розмірі 324 (триста двадцять чотири) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.О.Лічевецький