ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Окружний  адміністративний  суд  м. Севастополя  у  складі:

головуючого суді -Гавури О.В. ,

при  секретарі - Чесневській О.П., 

за участю:

представника позивача -ОСОБА_1, довіреність № б/н від 22.07.09,

представника відповідача -Сорока Євген Вікторович, довіреність № 154/51/507 від 06.08.09р. військова частина А 0825,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом  ОСОБА_2   до військової частини А 0825   про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Севастополя задміністративним позовом до військової частини А 0825, зазначивши в обґрунтування позову, що з 15.08.1993 року до 12.06.1996 року знаходився на навчанні в Криворізькому військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Ліцей з 1993 по 1996 р. включно знаходився в системі військової освіти Міноборони України. Після закінчення навчання він був направлений для проходження подальшого навчання до Севастопольського військово-морського інституту. В даний час він проходить військову службу у в/ч А 2295.

08.01.2009 р. він звернувся до командира військової частини А 0825, вважаючи його повноважною особою, з рапортом про включення до стажу вислуги років періоду навчання в Криворізькому військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою з 15.08.1993 року до 12.06.1996 року, але йому було відмовлено.

Ухвалою суду від 10.08.2009 проведена заміна неналежного відповідача на належного - в/ч А 2295.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити, зобов'язати командира військової частини А 2295 включити йому до загального строку військової служби час навчання у ліцеї в період з 15.08.1993 року до 12.06.1996 р.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, пояснив, що Законом України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» ст. 24 чітко визначено про початок і закінчення проходження військової служби. В цій статті не зазначено про те, що початок проходження військової служби необхідно зараховувати час навчання у військовому ліцеї.  Крім того, вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2. в період з 15.08.1993 року до 12.06.1996 р. навчався у Криворізькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою(а.с.), що підтверджується витягами з наказів начальника Криворізького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою № 3 від 15.08.1993 р.(а.с.9) та № 62 від 12.06.1996р. (а.с. 13).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.1993 р. №75 «Про створення Криворізького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою» був створений зазначений ліцей.

Судом встановлено, що в період навчання позивач отримував грошове утримання, і після закінчення навчання став військовим.                   

Згідно ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову

службу» та п. 4 Розділу 1 «Тимчасового положення про проходження військової служби

солдатами, матросами, сержантами і старшинами», затверженого Указом Президента

України від 13.05.1993 р. № 174/93, чинних в період здійснення правовідносин щодо

навчання у ліцеї, початком перебування на військовій службі вважався день прибуття на

навчання до військово-навчального закладу(військового ліцею), вказаний в припису.

виданому військовим комісаріатом для допризовників, призовників і

військовозобов'язаних.       

У данному випадку правовідносини щодо проходження військової служби у Збройних Силах України ОСОБА_2. виникли 15.08.1993 р. і на день  набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 766-ХІУ від 18.06.1999 р. (відповідно до якого норма, що містилася  ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», стосовно військових ліцеїв та військово-навчальних закладів, втратила чинність) не припинилася.

На підставі викладеного, суд вважає, що застосування військовою частиною А 0825  зворотної дії в часі ст. 24 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 766-ХІУ від 25. 03.1992 р., викладеної відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» № 766 ХІУ від 18.06.1999 року є неправомірним і призвело до звуження обсягу прав позивача у сфері проходження військової служби, що виявилося у незарахуванні йому до вислуги років строку навчання у вказаному ліцеї.              

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи виконавчої влади, їх посадові особи зобов"язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод в Україні.     

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом"якшують або скасовують відповідальність осіб. Відповідно до практики тлумачення Конституційним Судом України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, закони та інши нормативно-правові акти України не поширюються на правовідносини, які виникли і не закінчилися до набуття чинності таких законів та інших нормативно-правових актів.

На підставі ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України 14 серпня 2009 року.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 3, 8, 19, 22, 58 Конституції України, ст.24 Закону України «Про загальний  військовий обов'язок і військову службу»,  п. 4 розділу 1 «Тимчасового положення про  проходження військової служби солдатами, матросами, сержантами і старшинами», затвердженого Указом Президента України 13.05.1993 №174/93, керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Зобов'язати командира військової частини А 2295 зарахувати ОСОБА_2 строк навчання у Криворізькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою в період з 15.08.1993 року до 12.06.1996 року у загальний строк військової служби.

Стягнути з відповідного рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_2  судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп. 

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                        О.В. Гавура