ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
10.08.09 16 год. 38 хв. каб. № 1 |
Справа №2а-1319/09/2770 |
Окружний адміністративний суд м. Севастополя у складі:
головуючого суді -Гавури О.В. ,
при секретарі - Чесневській О.П.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1, довіренність б/н від 24.03.09,
представника відповідача - Федоровського Богдана Олександровича, довіреність б/н від 03.08.09 року, військова частина А 0235,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А0235 визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно,
ВСТАНОВИВ:
04.08.2009 року ОСОБА_2. звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до військової частини А 0235 про визнання дій неправомірними та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 3623 грн. 26 коп.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити. Визнати дії відповідача - військової частини А 0235 по невидачі ОСОБА_2 грошової компенсації за неотримане речове майно - неправомірними та стягнути з військової частини А 0235 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 3623, 26 (три тисячі шістсот двадцять три) гривні 26 коп, мотивуючи тим, що ОСОБА_2., під час проходження військової служби, не був забезпечений речовим майном та не отримав грошову компенсацію замість нього після звільнення.
Представник відповідача Федоровський Б.О. позові вимоги позивача не визнав в повному обсязі, надав суду письмові заперечення та просив в позові відмовити, мотивуючи тим, що військова частина фінансується за рахунок встановлених програм та планів Державного бюджету України, не має власних фінансових надходжень, речова на фінансово-економічна служба не в змозі розрахувати позивача за неотримане їм речове майно.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2. проходив військову службу у військової частині А 0235 на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 штабу командування ВМС ЗС України.
Відповідно до наказу командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України частини № НОМЕР_1 від 25 грудня 2008 року, ОСОБА_2. був звільнений наказом Министра оборони України (по особому складу) від 17.12.2008 року № 1177 з військової служби у запас за пп. «г» п. 63 ( у зв'язку зі скороченням штатів) з правом носіння військової форми одягу. 24.12.2008 року позивач був виключений зі списків частини і всіх видів військового забезпечення та направлений на військовий облік до Севастопольського ОМВК АРК ( а.с. 7).
При звільненні відповідачем не було проведено з позивачем остаточного розрахунку за період його служби, а саме - не видано компенсацію за речове майно, яке підлягало видачі позивачу на протязі військової служби в Збройних силах України, проте видано його не було.
Сума компенсації, згідно з довідкам № 4 і № 5, наданими відповідачем, складає 3623 гривні 26 копійок, яку позивач просив стягнути з відповідача ( а.с. 8-9).
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991, військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, вправі оскаржити в суд незаконні дії військових посадових осіб і органів військового управління.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в Інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991, продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011 -XII від 20.12.1991 в редакції, що діяла до 01.01.2007, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
З 11.03.2000 Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних
коштів» від 17.02.2000 №1459-Ш призупинена дія частини другої статті 9
Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та
членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991 в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (пункт 2).
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» до пункту 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» після слів «замість речового майна» доповнений словами «(за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців)».
Частина перша статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991, гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, тому призупинення дії частини другої цієї статті не скасовує гарантій по забезпеченню військовослужбовців, встановлених цим Законом.
Відповідно до статей 1-2, 2, 4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги військовослужбовців та членів їх сімей, є недійсними. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевказане, безпідставно порушено право позивача, гарантоване державою, на отримання речового забезпечення за рахунок держави, внаслідок чого відповідач має перед ним заборгованість по виплаті грошової компенсації за речове забезпечення у сумі 3623,26 грн.
Згідно статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про Збройні Сили України», військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави, зокрема продовольчого та речового забезпечення у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням характеру і умов службової діяльності.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному об'ємі.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 КАС України 14.08.09 року.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 5, 1-2, 2, 4, 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991, ч.5 ст. 17, ст. 22 Конституції України, Законом України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 №1459-Ш, ч. 2 ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», керуючись ст.ст. 71, 76, 94, 158-161, 163,167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2- задовольнити.
Визнати дії відповідача - військової частини А 0235 по не видачі ОСОБА_2 грошової компенсації за неотримане речове майно - неправомірними.
Стягнути з військової частини А 0235 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за неотримане речове майно у розмірі 3623, 26 (три тисячі шістсот двадцять три) гривні 26 коп.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд м. Севастополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя