ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2009 р. Справа № 2а-3552/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю представників: позивача - Пасічник А.А. (за довіреністю), відповідача - Шкуренко Т.Б., Рибак Н.В., Нечипоренко Л.П. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів,
ВСТАНОВИВ:
Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Позивач стверджував, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не створював у 2008 р. робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу.
На підставі наведених обставин позивач просив задовольнити його вимоги та стягнути з відповідача 13 020 грн. 83 коп. адміністративно-господарських санкцій та 406 грн. 38 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти позову заперечив та пояснив, що ним були вжиті всі можливі заходи для працевлаштування інвалідів. Відповідач наголосив, що він подавав звіти до служби зайнятості, друкував оголошення у місцевій пресі. Враховуючи, що жодної пропозиції про працевлаштування інваліда не надійшло ні від центру зайнятості, ні безпосередньо від громадян, він з об'єктивних причин не міг працевлаштувати особу, якій встановлена група інвалідності.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:
Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 № 875-XII (надалі за текстом - «Закон № 875-XII») .
Частиною другою статті 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону № 875-XII.
Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач зобов'язаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
Як вбачається з поданого Ватутінським ВУЖКГ звіту, в 2008 р. середньооблікова кількість штатних працівників відповідача складала 144 особи.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону N 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
При цьому, частиною другою статті 19 Закону N 875-XII зобов'язано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.
Таким чином, враховуючи чисельність штатних працівників Ватутінського ВУЖКГ, відповідач зобов'язаний був створити в 2008 р. шість робочих місць для працевлаштування інвалідів.
В порушення вимог зазначеної статті Закону N 875-XII відповідач, протягом спірного періоду, забезпечив працевлаштування п'яти інвалідів.
Суд враховує, що законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.
Суд вважає, що відповідачем в 2008 р. не в повній мірі були вчинені зазначені дії.
Такий висновок суду ґрунтується на наступному.
В ідповідно до статей 5, 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 р. № 803-XII (надалі за текстом - Закон 803-XII) держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. Підприємства, установи і організації, незалежно від форм власності, їх службові особи зобов'язані сприяти проведенню державної політики зайнятості.
Зокрема, частиною четвертою статті 20 Закону № 803-XII встановлено обов'язок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності реєструватися у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, та щомісяця подавати цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Суд враховує, що в січні 2008 р. у відповідача працювало 6 осіб, яким встановлена група інвалідності, а тому у нього не було необхідності подавати за цей місяць до служби зайнятості звітність про наявність вакансій.
Відповідачем не заперечувалось, що в березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні та грудні 2008 р. він не виконував покладені на нього обов'язки щодо інформування служби зайнятості про наявність вакансій, призначених для працевлаштування інвалідів, та не подавав службі зайнятості зазначені дані.
Суд також бере до уваги, що згідно пункту третьому Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року N 420, у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України «Про зайнятість населення», із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. Наявність вільного робочого місця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо, інваліди під шифром 11.
У цьому зв'язку суд звертає увагу, що звіт, який відповідач подав до служби зайнятості в листопаді 2008 р. не містить у графі 15 даних про можливість працевлаштування на вільне робоче місце інваліда .
За таких обставин, суд вважає, що за ці місяці відповідач має сплатити відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (ст. 20 Закону № 875-XII).
Строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. (Пункт другий Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений Постановою кабінету міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).
Згідно даним зазначеного вище звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 р. середньорічна заробітна плата штатного працівника в 2008 р. у відповідача складала 13 020 грн. 83 коп. (1 875 000 грн.: 144 осіб).
Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону N 875-XII відповідач зобов'язаний був до 15 квітня 2009 р. сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 9 місяців 2008 р. в сумі 9 765 грн. 62 коп. (13 020, 83 грн. : 12 міс. х 9 міс. х 1 особу).
За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною другою статті 20 Закону N 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16 квітня 2009 р. по 02 липня 2009 р. (78 днів) складає 304 грн. 69 коп., та розраховується, з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 11,00 %, за формулою 11 % х 120 % : 100 : 365 днів х 9 765 грн. 62 коп. х 336 днів.
На підставі викладеного, суд знаходить вимоги позивача такими що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити частково.
Стягнути з Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства Ватутінської міської ради (Черкаська область, м. Ватутіне, ідентифікаційний код 03356884) на користь Черкаського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м. Черкаси, пр-кт. Хіміків, 50, ідентифікаційний код 213680023) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2008 р. в розмірі 9 765 грн. 62 коп. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за період з 16 квітня 2009 р. по 02 липня 2009 р. в сумі 304 грн. 69 коп., а всього 10 070 (десять тисяч сімдесят) грн. 31 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.О.Лічевецький