АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/931/16 Справа № 203/3451/16-к Слідчий суддя - Маймур Ф.Ф. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді – доповідача Коваленко В.Д.,

суддів Васецької В.В., Мазниці А.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Пиріч Н.А.,

прокурора Чеботарьова О.І.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянство України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року було частково задоволено клопотання слідчого Кіровського ВП Дніпропетровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та застосовано щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя вказав на те, що слідчим в обґрунтування своїх вимог не були підтверджені обставини з посиланням на докази, що підозрюваний буде переховуватися від органів слідства або суду, а також судом вказано, що слідчим не доведено наявність підстав вважати про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б свідчили про необхідність обрання щодо підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування своєї апеляції, прокурор посилається на те, що ухвала слідчого судді, на його думку, є незаконною та необ’єктивною, оскільки ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення та під час досудового слідства встановлена наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, сприяти знищенню, приховуванню або спотворенню будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати іншим чином. Посилається на те, що ОСОБА_2 був раніше судимий, а в теперішній час щодо нього в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська слухається справа щодо скоєння ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 153 КК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, думку прокурора, який, підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі, вивчивши надані матеріали за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із наданих до апеляційного суду матеріалів кримінального провадження, в СВ Кіровського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження за №12016040670002269, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Частиною першою ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри у скоєнні підозрюваним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується доказами, які знаходяться в цих матеріалах.

Між тим, за вимогами ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу повинно обов’язково містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини та обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Однак, в клопотанні слідчого необґрунтовано неможливість запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів та прокурором дані обставини не доведені. Крім того, клопотання слідчого не містить посилання на матеріали, що підтверджують наявність одного або кількох ризиків.

З вказаних обставин, висновок слідчого судді є обґрунтованим щодо недоведеності достатності підстав, стосовно обрання підозрюваному такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

За частиною першою ст. 183 КПК України, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можливо виключно тільки у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Оскільки прокурором на момент розгляду клопотання та в апеляційному суді не доведено, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про застосування до ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст. 181 КПК України запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, остільки це відповідає вказаним вище нормам закону і фактичним обставинам справи.

При ухваленні оскаржуваного судового рішення, слідчим суддею були враховані вимоги ст. 178 КПК України, обґрунтованість підозри в скоєнні умисного злочину ОСОБА_2, дані про його особу, в тому числі і ті, на які посилається прокурор, наявність та доведеність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Доводи прокурора в апеляції на те, що підозрюваний окрім інкримінованого кримінального правопорушення, підозрюється за вчинення іншого злочину, не є само по собі обставиною, яка є підставою для застосування виняткового запобіжного заходу. Дана обставина розглядається в сукупності з іншими під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу.

Застосування до підозрюваного більш м’якого альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відповідає вимогам вищевказаної норми закону, і зокрема правовій позиції, викладеній у рішенні Європейського суду у справі «Харченко проти України», і є дієвим механізмом контролю його поведінки під час здійснення досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає законним і обґрунтованим застосування до ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не встановлено. Запобіжний захід щодо підозрюваного обраний у відповідності з вимогами КПК України.

Отже колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2016 року, щодо ОСОБА_2 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_4