Провадження № 2-зз/359/10/2016

Справа № 359/1227/16-ц

УХВАЛА

Іменем України

15 липня 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Муранової-Лесів І.В..

при секретарі Шляхетко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 - представника відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення заборгованості за договором позики, -

встановив:

В лютого 2016 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом до відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_2, за змістом якого просять суд: розірвати договір позики від 15 жовтня 2014 року, укладений між позивачами з однієї сторони та відповідачем ОСОБА_5, а також стягнути достроково з відповідачів солідарно порівну на кожного з позивачів заборгованість на загальну суму, еквівалентну 1019583 гривні 03 копійки (а.с.6-11 справа №359/1227/16-ц, провадження №2/359/891/2016).

На підтвердження заявлених вимог подали розписку ОСОБА_5 про отримання в борг 51500 доларів США, а також копію свідоцтва про укладення шлюбу відповідачів (а.с.14,15).

22.02.2016 року представником позивачів ОСОБА_6 до суду була подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, загальною площею 93,10 кв., яка складається з трьох кімнат, житловою площею 50,30 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яку належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності серії САЕ №335975, виданого Головним управління житлового забезпечення виконавчого органів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 15 квітня 2011 року, на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 13 квітня 2011 року №475-С/КІ, зареєстрованого у Комунальному підприємстві Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна та в електронному реєстрі на рухоме майно 20 травня 2011 року (а.с.34-37 справа №359/1227/16-ц,провадження №2/359/891/2016).

До заяви представником позивачів додатково додано квитанції про сплату позивачами судового збору (а.с.32,33), а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 15.10.2013 (а.с.38) та матеріали про продаж квартири АДРЕСА_2 з сайту агентства нерухомості «Благовест» (а.с.42-52 справа №359/1227/16-ц, провадження №2/359/891/2016).

Ухвалою судді від 22 лютого 2016 року заяву представника позивачів ОСОБА_6 про забезпечення позову було задоволено та накладено арешт на квартиру, загальною площею 93,10 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) (а.с.55-56 справа №359/1227/16-ц, провадження №2/359/891/2016).

При цьому в ухвалі зазначено про те, що між сторонами виник майновий спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та що вказаний вид забезпечення позову накладення арешту на майно є співмірним із заявленими позивачем вимогами, в зв’язку з чим підлягає задоволенню.

Копія ухвали судді була отримана 12.03.2016 року відповідачем ОСОБА_5, а також представником відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 – 31.05.2016 року, про ще є відповідні розписки про отримання на довідковому листі справи №359/1227/16-ц, провадження №2/359/891/2016).

07.06.2016 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області поштою надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_1 про скасування застосованого заходу забезпечення позову у виді арешту квартири, загальною площею 93,10 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.1-3).

В обґрунтування заявник зазначив, що при винесенні ухвали, судом не було враховано, що між ОСОБА_2 та позивачами не існувало оговорених правовідносин, а також, що вищевказана квартира не є предметом спору, та що позовна заява містить припущення позивачів про укладення договору відповідачем ОСОБА_5 в інтересах сім’ї, в той час як відповідач ОСОБА_2 ніяким чином не причетна до грошового зобов’язання, а також, що застосовані судом заходи забезпечення позову суперечать вимозі ч.3 ст.152 ЦК України, якою встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

В судове засідання заявник – представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1, а також сама відповідач ОСОБА_2 не з’явились, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені.

Представник позивачів ОСОБА_6 проти задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову заперечує, посилаючись на те, що подана заява є необґрунтованою, що позивачами письмовими доказами доведено існування позикового зобов’язання ОСОБА_5 та факт невиконання взятих на себе грошових зобов’язань, документально підтверджено факт перебування відповідачів в шлюбі та факт наявності і них у спільній сумісній власності квартири АДРЕСА_4.

В своїх письмових запереченнях він звертає увагу суду, що зі змісту розписки ОСОБА_5. не вбачається, що гроші позичались не в інтересах сім’ї з будь-якої іншою метою, та що ця обставина підлягає встановленню, в зв’язку з чим відповідачі не позбавлені можливості подати свої докази на спростування цих обставин, на які вказують позивачі, проте таких доказів заявником не надано. Вжиття заходу забезпечення позову він вважає цілком співмірним, оскільки відповідачі не мають іншого майна, яким би могли бути забезпечене зобов’язання та мають інших кредиторів, тому зняття арешту може призвести до того що грошові зобов’язання відповідачів перед позивачами взагалі ніколи не будуть виконані.

Дослідивши подану заяву, заслухавши заперечення представника позивачів, дослідивши письмові матеріалами цивільної справи №359/1227/16-ц, суд прийшов до висновку, що подана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

За змістом ч.4 цієї статті особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів.

Як встановлено в судовому засіданні, представник відповідача ОСОБА_2, діючи в її інтересах та не погоджуючись з ухвалою судді про вжиття заходів забезпечення позову, подав заяву про їх скасування, проте жодних нових обставин, які не були відомі суду під час розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, а також доказів, які не були предметом дослідження суду при винесенні ухвали від 22 лютого 2016 року про задоволення заяви представника позивачів, вжиття заходів забезпечення позову та накладення арешту на належну відповідачу ОСОБА_2 квартиру, не надав.

Єдиною такою обставиною є те, що відповідач ОСОБА_2 не визнає, що договір позики укладався в інтересах сім’ї, проте ці твердження підлягають встановленню при розгляді справи по суті, жодним належним і допустимим доказом на час розгляду цієї заяви заперечення представника відповідача не підтверджені, в тому числі не спростовано той факт, що квартира, на яку накладено арешт не є спільною сумісно власністю подружжя, а також не доведено, що у відповідачів є грошові кошти або інше рухоме майно, за рахунок якого може бути виконано рішення суду, у разі задовлення заявлених позовних вимог, загальна сума яких є співмірною з вартістю квартири, на яку накладений арешт.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що обставини, які існували для вжиття заходів забезпечення позову, не змінились, підстави вжиття заходів забезпечення позову були наведені в ухвалі судді від 22 лютого 2016 року, у разі незгоди з якою відповідачі мали можливість її оскаржити в апеляційному порядку, проте не скористались своїм правом.

В зв’язку з цим в задоволенні поданої заяви про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.151,152,154ЦПК України, суд –

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 - представника відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову у виді арешту квартири, загальною площею 93,10 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_3 – відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд протягом п’яти днів з моменту її проголошення, для осіб, які не були присутні при оголошенні – протягом п’яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя І. В. Муранова-Лесів