Справа № 22ц-2263/2008                                                   Головуючий у 1 ін ст. : Стародуб О.П.

Категорія: 76                                                              Доповідач апел. ін ст. : Монастирецький Д.І.

УХВАЛА

Іменем  України

08 грудня 2008 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Зубарєвої К.П.,

суддів: Монастирецького Д.І.,  Бакуса В.Я.,

при секретарі Гарванко М. М. ,

з участю ОСОБА_1.,  ОСОБА_2.,  розглянувши  у відкритому судовому засіданні в місті Львові  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Личаківського районного суду м.  Львова від 17 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про розірвання шлюбу,  -

встановила:

Оскаржуваним рішенням суду позов ОСОБА_2. задоволено. Розірвано шлюб між позивачем та ОСОБА_1зареєстрований 08.02.1976 р. Палацом урочистих подій м.  Львова (актовий запис № 255). Стягнуто з відповідача в дохід держави 17 грн. державного мита при оформленні розірвання шлюбу в органах РАГС.

Рішення суду оскаржила відповідачка ОСОБА_1

В апеляційній скарзі зазначає,  що подружнє життя з відповідачем склалось вдало,  завжди в них були спільні інтереси та погляди на життя. Завжди разом проводили вільний час,  займались вихованням дітей та вели спільне господарство. В щасливому шлюбі прожили більше 30-ти років. Невелике непорозуміння між ними ще у 2006 році привело чоловіка до написання позовної заяви про розірвання шлюбу,  однак після того вони помирились і в них в сім"ї все було гаразд,  мир та злагода. Якщо і виникають якісь непорозуміння - то це не є підставою для розірвання шлюбу. Вважає рішення суду незаконним,  таким,  що не відповідає висновкам справи,  а тому просить його скасувати,  надавши термін для примирення.

Вислухавши суддю-доповідача,  ОСОБА_1.,  ОСОБА_2.,  перевіривши матеріали справи,  межі та доводи скарги,  колегія суддів вважає,  що апеляційну скаргу слід відхилити.

Відповідно до  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Згідно до  ст.  212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням,  що грунтується на всебічному,  повному,  об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Встановлено,  що у листопаді 2006 року ОСОБА_2. звернувся у суд із позовом про розірвання шлюбу з відповідачкою ОСОБА_1зареєстрований у 1976 році,  від якого в них є двоє повнолітніх дітей,  які проживають окремо. В обгрунтування позовних вимог покликався на те,  що відповідачка постійно та безпідставно вчиняє сварки,  звинувачує його в подружніх зрадах. Вважає,  що сім"я розпалась вже давно з вини відповідачки і поновити її неможливо. Добровільно розірвати шлюб в органах РАЦСу відповідачка відмовляється.

Як вбачається з матеріалів справи,  зокрема протоколу судового засідання від 16 травня 2007 року,  районним судом сторонам по справі надавався термін для примирення тривалістю

2

шість місяців,  однак заочним рішенням суду від 04 грудня 2007 року шлюб між сторонами розірвано,  оскільки протягом наданого судом терміну,  примирення між сторонами не відбулось.

Ухвалою цього ж суду від 17 березня 2008 року заяву ОСОБА_1. про перегляд вищезазначеного заочного рішення задоволено і таке скасовано. Справа неодноразово призначалась до слухання,  однак оскаржуваним рішенням суду від 17 липня 2008 року шлюб між сторонами розірвано.

Покликання апелянта ОСОБА_1. в апеляційній скарзі,  про те,  що судом не вжито заходів для збереження сім"ї та не надано терміну для примирення не заслуговують на увагу,  оскільки з матеріалів справи вбачається,  що справа про розірвання шлюбу між сторонами перебуває на розгляді у суді з 2006 року,  однак станом на 17 липня 2008 року,  тобто ухвалення оскаржуваного рішення суду,  між сторонами примирення так і не відбулось.

Відповідачка ОСОБА_1. як в суді першої так і апеляційної інстанцій звинувачувала позивача в подружній невірності та у вчиненні ним крадіжок спільного майна,  ствердила,  що зверталась зі скаргами на нього в міліцію та що на протязі тривалого часу (декілька років) проживають окремо,  а отже і спільного господарства не ведуть.

За таких обставин,  суд першої інстанції прийшов до вірного висновку,  що сім»я розпалась,  примирення між ними неможливе,  збереження шлюбу,  який носить формальний характер,  буде суперечити інтересам сторін і тому підставно розірвав шлюб.

Розглядаючи спір,  колегія суддів вважає,  що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі,  подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам,  доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують,  тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись  ст.   ст.  303,  304,  ч.1 п. 1  ст.  307,  ч. 1  ст.  308,   ст.  313,  ч. 1 п. 1  ст.  314,   ст.   ст.  315,  317,  319 ЦПК України,  колегія су ддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Личаківського районного суду м.  Львова від 17 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.