Головуючий у 1 інстанції - Шальєва В.А.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року           справа №2а-16291/09/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:          Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду:           Малашкевіча С.А., Блохіна А.А.

при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.

з участю сторін: сторони або їх представники до суду не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були належно повідомлені; позивачка надала до суду заяву про розгляд апеляційної скарги за її відсутності;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопад 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Єнакієве про Визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування акту камеральної перевірки та вимоги про сплату боргу, колегія суддів, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Єнакієве про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування акту камеральної перевірки та вимоги про сплату боргу.

Позивач з даною постановою не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Вважає, що, оскільки вона не є страхувальником відносно найманих працівників, тому немає підстав для донарахування їй страхових внесків відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не менш мінімального страхового внеску – 33,2% від місячного доходу.

Колегія суддів заслухавши доповідача, представників сторін, перевіривши матеріалами справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Як було встановлено судом першої інстанції та як вбачається з матеріалів справи, а саме: свідоцтва №2742 від 12.12.2007 року ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.8).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податку від 10.01.2008 року за №8/3/29-013-19/7754 адвокат ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку вЄнакієвській ОДПІ з 09.01.2008 року за №7754 (а.с.7).          

Згідно повідомлення про взяття на облік платника страхових внесків ОСОБА_2 перебуває на обліку ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Єнакієве з 9 січня 2008 року як платник страхових внесків (а.с.6).

18.02.2009 року ОСОБА_2 було надано до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Єнакієве розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік згідно додатку 33, в якому самостійно зазначені суми отриманого доходу за кожен місяць.

14 квітня 2009 року складено Акт №4 про доплату страхових внесків до мінімального страхового внеску за 2008 рік в розмірі 901,54 грн.

19 квітня 2009 року ОСОБА_2 було надано заяву про оскарження акту від 14 квітня 2009 року за №4.

ОСОБА_3 Пенсійного фонду України за підписом начальника управління ОСОБА_4 вих..9665/02 від 07.05.09р. ОСОБА_5 роз'яснено, що за підсумками 2008 року , нею, як само зайнятою особою надано 18.02.2009 року розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік згідно додатку №33, я якому самостійно зазначені суми отриманого доходу за кожен місяць. Але, зазначені суми страхового внеску менше, ніж мінімальний розмір. На підставі наданого розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік, складено акт №4 від 14.04.2009 року про доплату страхових внесків до мінімального страхового внеску за 2008 рік, при перевірці якого визначено ряд недоліків, припущених при його складанні, а саме: вказано додаток 25, а потрібно додаток 33, йдеться посилання на п.З ст.И Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а потрібно п.4 ст.Н цього Закону. Зазначені недоліки усунені, акт №4 від 14.04.2009 року скасовано. Для узгодження направляється новий акт камеральної перевірки річної звітності за формою згідно додатку №33 за 2008 рік самозайнятої особи та вимога про сплату донарахованих сум.

30 квітня 2009 року ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Єнакієве складено акт №35 камеральної перевірки річної звітності за формою згідно додатку №33 за 2008 рік самозайнятої особи. Даним актом позивачці донараховано суму доплати до мінімального страхового внеску за кожен місяць 2008 року, де нею було сплачено страховий внесок у розмірі, меншому ніж мінімальний, на загальну суму 901,54 грн.

5 травня 2009 року ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Єнакієве складено вимогу №139 про сплату заборгованості зі страхових внесків у розмірі 901,54грн.

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про дій протиправними, визнання незаконними акту №35 від 30.04.2009 року та вимоги №139 від 05.05.2009 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2009 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Судом встановлено, що 16.07.2009 року позивачем була сплачена зазначена заборгованість у розмірі 901,54 грн.

21.07.2009 року позивачем самостійно було подано уточнюючий розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік згідно додатку 33. У зв'язку з внесеними коригуваннями складено уточнюючий акт №36 від 04.09.2009 року на доплату до мінімального страхового внеску, проведено звірення розрахунків за нарахованими та сплаченими страховими внесками Пенсійного фонду України станом на 01.09.2009 рік, та виставлено вимогу про сплату донарахованих сум на 768,14 грн.

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно статті 64 цього закону територіальним органам Пенсійного Фонду України надане, зокрема, право проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок; застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Тобто, відповідач у справі – орган владних повноважень, який виконує управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Обов’язок щодо нарахування та сплати страхових внесків покладений на страхувальника.

Відповідно до п.5.1.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України - обчислення страхових внесків здійснюється щомісячно за ставками, визначеними п.4.1. 4.2. 4.5 Інструкції, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати.

Відповідно до п.6 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-1У “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом для позивача з урахуванням приписів та вимог п.1. ст.14. п.6 ст.20 цього Закону є календарний місяць.

Згідно п.9 ст. 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” днем сплати страхових внесків у разі перерахування сум внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника НП банківський рахунок органу Пенсійного фонду вважається день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.          

Відповідно до п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення для інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Виключно цим Законом визначаються принципи та структура загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Пунктом 4 статті 11 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

Також, відповідно до пункту 5 статті 14 цього ж Закону застраховані особи, зазначені в пункті 4 статті 11 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є страхувальниками.

Відповідно до положень ч. 1, 3 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Статтею 1 Закону визначено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, позивач як самозайнята особа, є страхувальником та платником страхових внесків у розумінні цього Закону.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою , встановленою Пенсійним фондом.

Згідно підпункту 2.1.5 пункту 2.1 частини 2 та пункту 11.12. частини 11 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, за підсумками року особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком за формою згідно з додатком 33 цієї Інструкції.

На підставі п. 11.13 ч. 11 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності, тобто платники, які припинили свою діяльність і не отримували доходу від підприємницької діяльності, також зобов'язані подавати розрахунки.

При цьому, відповідно до пункту 11.4 частини 11 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування приймаються органом Пенсійного фонду без попередньої перевірки зазначених у них показників.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 8 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи, зазначені в пункті 4 статті

11 цього ж Закону, сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних і фізичних осіб) Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але не менше мінімального страхового внеску.

Відповідно до пп.5.3.3 п.5.3 ч. 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески осіб, які забезпечують себе роботою самостійно -займаються адвокатською , нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, сплачуються до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної декларації. Розмір місячного страхового внеску повинен бути не менше мінімального розміру страхового внеску за кожен місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав загальний місячний оподаткований дохід, на розмір страхового внеску 33,2%.

Таким чином, за кожен місяць, у якому підприємець мав загальний місячний оподаткований дохід, страхові внески повинні становити не менше: за період з 01.01.2008 до 31.03.2008 - по 170 грн. 98 коп.; за період 01.04.2008 до 30.09.2008 року - по 174 грн. 30 коп.; за період з 01.10.2008 по 30.11.2008 року – 180 грн. 94 коп.; за період з 01.12.2008 до 31.12.2008 року – 200 грн. 86 коп.

Оскільки за підсумками 2008 року ОСОБА_2, як самозайнятою особою наданий розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в якому самостійно зазначені суми отриманого доходу за кожен місяць, але суми страхового внеску менше, ніж мінімальний розмір страхових внесків, відповідачем правомірно, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, донараховані суми страхових внесків з урахуванням мінімального розміру.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду України, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права та має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 195, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія; –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року, якою було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в м. Єнакієве про визнання дій протиправними, визнання незаконними та скасування акту камеральної перевірки та вимоги про сплату боргу – залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 28.05.2010 року.

Колегія суддів: