доповідач 1 інстанції - ОСОБА_1
суддя-доповідач - ОСОБА_2
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2010 року справа №2а-3173/09/0554
20 квітня 2010 року місто Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шаптала Н.К.
суддів апеляційного суду: Міронової Г.М., Радіонової О.О.
при секретарі судового засідання: Асєєвій Я.В.
З участю сторін: позивача ОСОБА_3, інші сторони або їх представники до суду не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були належно повідомлені;
ВСТАНОВИВ:
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2009 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Інспектора ДПС взводу ДПС м. Шахтарська Донецької області ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позивач з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, вважав, що судом неповно досліджені обставини по справі та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та як було встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції, позивач ОСОБА_3 06.06.2009 року о 14 год. 30 хв., керуючи автомобілем АРО, державний номер Е3312 ЯН у м. Шахтарську на вул. Крупської, на перехресті з кільцевим рухом, рухаючись по другорядній дорозі (вул. ОСОБА_5), не надав дорогу автомобілю «ДЕО-Ланос», державний номер АН 1211СІ, який рухався по головній дорозі, у зв'язку з чим водій автомобіля «ДЕО-Ланос» був змушений зупинитись, що, в свою чергу, створило аварійно небезпечну ситуацію на дорозі.
З приводу чого, 06.06.2009 року відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБ № 174299 та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АН № 268833, відповідно до якої на позивача було накладено штраф у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, тобто порушення правил проїзду перехрестя.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» - учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, дані Правила, відповідно до Закону України « Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно п.п.14.2 п. 14 Правил дорожнього руху України, перед початком обгону, водій має переконатись в тому, що: жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створена перешкода, не почав обгін; водій транспортного засобу, який рухається попереду тією ж смугою, не подав сигналу про намір повороту ліворуч; смуга зустрічного руху, на яку буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані; після обгону зможе, не створюючи перешкод транспортному засобу, який він обганяє, повернутися на смугу, яку він займає.
Згідно п. 16.11 ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, має надати дорогу транспортним засобам, що наближаються до даного перетину проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напряму їх подальшого руху, що й не було дотримано позивачем ОСОБА_6, та підтверджується, як дослідженими судом першої інстанції матеріалами справи, так і поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: карткою № 686 обліку дорожніх знаків на перехресті вулиць Крупської та ОСОБА_5 з круговим рухом зі сторони центрального ринку встановлено дорожній знак 2.1. «ОСОБА_5 дорогу», тобто водій повинен надати дорогу транспортним засобам, що під’їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 – транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.
Відповідно до вимог ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не були допитані свідки, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, сам позивач не вказував про наявність інших свідків крім ОСОБА_9, а з пояснень ОСОБА_9, складених на місці пригоди, вбачається, що ОСОБА_6 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законодавства та обставини справи, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, та апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 195, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 26 жовтня 2009 року, якою було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_3 до Інспектора ДПС взводу ДПС м. Шахтарська Донецької області ОСОБА_4 про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 22.04.2010 року.
Колегія суддів: