У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 4 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про стягнення аліментів на утримання дружини,

                                                           В С Т А Н О В И В:

    В  апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить  скасувати рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 4 червня  2009 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 6 квітня 2009 року.

    Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує порушенням судом норм матеріального і процесуального права, оскільки судом не враховано, що захворювання позивачки ніяким чином не пов'язано з його ставленням до  неї; що позивачка була ініціатором розпаду сім'ї та матеріально забезпечена, оскільки має пенсію в розмірі 544 грн., що  ненабагато менше прожиткового мінімуму і буде збільшуватися з підвищенням прожиткового мінімуму; що в нього є інша сім'я і на його утриманні знаходяться дружина та її син, попереджений про можливе скорочення, виплачує кредит за автомобіль, який викрадено невідомими особами, а страхове відшкодування не покрило витрат на погашення кредиту; що підприємницькою діяльністю він не займається і не має доходів від неї; що йому потрібні значні кошти для проведення робіт у виділеній йому   рішенням суду частині будинку. Апелянт зазначає, що  вище викладені обставини підтверджують відсутність у нього можливості надавати матеріальну дорогу, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

    Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висновку.

    Згідно ч 2 ст. 76 СК України після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу  і потребує матеріальної допомоги і якщо колишній чоловік може надавати матеріальну допомогу.

    Судом встановлено,  що сторони в період з 10.10. 1987року по 5.01.2006 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. З  1997 року позивачка є інвалідом 3 групи загального захворювання, а з липня 2007 року їй встановлено  3 групу інвалідності безстроково. Позивачка отримує пенсію в розмірі 544 грн., і як встановлено  в суді апеляційної інстанції  середньомісячний  доход відповідача за останні  6 місяців склав 2 142 грн. 83 коп., а за таких обставин позивачка потребує  матеріальної допомоги, а відповідач має можливість її надавати.

    За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку  щодо наявності підстав  для задоволення позовних вимог.

    Інші доводи апелянта щодо неможливості надання матеріальної допомоги, зокрема, виплата  ним кредиту,  наявності на утриманні непрацюючої дружини та її сина,  батька похилого віку, необхідності проведення робіт по переобладнанню будинку, наявності у позивачки майна від якого вона може отримувати дохід, попередження про можливе скорочення  та інше не   можуть бути підставою для  скасування рішення, оскільки  дружина відповідача є працездатною особою, а  з позивачкою  став проживати їх спільний син, батько відповідача  має дохід у виді пенсії, що не оспорювалося останнім, а  відповідачу також виділено майно рішенням Носівського районного суду від 13 травня 2009 року, зміненим рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 6 серпня 2009 року зі стягненням з позивачки на користь відповідача  грошової компенсації.

  Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308,  314, 316, 317, 319  ЦПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

             Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

           Рішення  Носівського районного суду Чернігівської області від 4 червня  2009 року  залишити без  змін.

            Ухвала   набирає законної сили  з моменту його проголошення  і може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

Головуючий                                      Судді: