Справа № 11 а-481 / 2008 р. Головуючий у І інстанції - Д.О. Боровкова
Категорія ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України Доповідач - В.В. Ревер
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2008 року колегія суддів Судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого Леона О.І.
суддів Ревера В.В., Тенюха В.П.
з участю прокурора ОСОБА_6.
засудженого ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляцію засудженого ОСОБА_1. на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 22.04.2008 року,
встановила:
Цим вироком :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1 зареєстрованого АДРЕСА_1, раніше не судимого, засуджено за ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 600 ( шістсот) гривень.
Міру запобіжного заходу залишено без зміни - підписка про невиїзд, до звернення вироку до виконання.
Вирішено питання з речовими доказами.
Вироком суду ОСОБА_1. визнано винним та засуджено за те, що 25 листопада 2007 року, близько 03 год.00 хв., перебуваючи в подвір'ї будинку АДРЕСА_3, здійснив замах на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось в автомобілі марки „ ВАЗ-210П", НОМЕР_1 а саме: мобільного телефону марки „ Нокія 6125" вартістю 1400 грн., з сім-картою на якій знаходилось 5 грн., належних потерпілому ОСОБА_3. та DVD програвача марки „Самсунг", вартістю 370 грн. належного потерпілому ОСОБА_2., а всього майна на загальну суму 1775 грн.
2
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_1вважає вирок суду незаконним, посилається на відсутність достовірних доказів його вини у вчиненні інкримінованого злочину.
Стверджує, що в нього не було умислу на викрадення майна потерпілих, при цьому вказує на суперечливість показів потерпілих та свідка ОСОБА_4. та звертає увагу на покази свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_6., які свідчать на його користь.
Враховуючи викладене, просить вирок суду скасувати, а справу щодо нього закрити на підставі ст. ст. 6, 376 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, виступ засудженого ОСОБА_1. на підтримання апеляції, думку прокурора про безпідставність апеляції та залишення без зміни вироку суду, обговоривши наведені доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні злочину передбаченого ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Засуджений ОСОБА_1, як на досудовому слідстві так і в суді, стверджував, що наміру викрадати речі потерпілих не мав. Взяв такі з автомобіля, щоб їх не викрали, та мав намір повернути їх потерпілим.
У сукупності з іншими зібраними у справі доказами, суд належно оцінив такі показання засуджених, ґрунтуючись на повному і всебічному розгляді всіх обставин справи і правильно визнав такими, що не відповідають дійсності та взяв за основу вироку показання потерпілих про обставини вчинення злочинних дій щодо них, які підтверджуються іншими доказами.
Так потерпілі ОСОБА_3. та ОСОБА_2показання яких всебічно перевірялися в судовому засіданні, ствердили, що саме ОСОБА_1. був затриманий ними з викраденими речами, а саме - мобільним телефоном та DVD програвачем. При цьому не зміг пояснити, чому це зробив.
Свідок ОСОБА_4. , очевидець події, також пояснив в суді, що ОСОБА_1. був затриманий безпосередньо після вчинення крадіжки, на місці вчинення злочину, і викрадені речі у нього забрали потерпілі.
Крім показань самого засудженого, ніхто з очевидців події не підтвердив того, що ОСОБА_1, забираючи з автомобіля речі потерпілих, не мав наміру їх викрадати.
Показання потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_2., свідка ОСОБА_5. були послідовними та логічними, як на досудовому слідстві так і в суді. Доводи апеляції засудженого про їх суперечливість є надуманими.
При перевірці справи не виявлено даних, які давали б підстави вважати, що потерпілі та свідок могли обмовити ОСОБА_1.
На підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів, яким дана належна оцінка відповідно до вимог ст. 67 КПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1. в вчинені
3
замаху на таємне викрадення чужого майна і правильно кваліфікував його дії за ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України.
Покарання засудженому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, яке відповідає характеру тяжкості вчиненого злочину і даним про його особу. Обране судом покарання в вигляді штрафу, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Беручи до уваги викладене та керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 22 квітня 2008 року, щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію -без задоволення.