ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-4055/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Лемеха Л.Я.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1. (дов. від 15.06.2009 р.)
представника відповідача - Задорожного І.В. (дов. №3929/67/10-017 від 12.02.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень , -
Встановив:
Приватний підприємець ОСОБА_2 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2009 р. №0005131720/0/3581/17-2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що дохід суб'єкта малого підприємництва ОСОБА_2., отриманий в першому кварталі 2007 р. під час знаходження на спрощеній системі оподаткування, оподатковується за ставкою єдиного податку незалежно від обсягу отриманої виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а обов'язок перейти на загальну систему оподаткування виникає в неї в другому кварталі 2007 р. - періоді (кварталі), що настає за звітним, в якому нею допущено порушення вимог Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
В доповненні до адміністративного позову приватний підприємець ОСОБА_2. уточнила позовні вимоги і просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 лютого 2009 р. №0005131720/0/3581/17-2, від 22 квітня 2009 р. №0005131720/1/10000, від 16 червня 2009 р. №0005131720/2/14492.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив позов задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві, в доповненні до позовної заяви Представник відповідача позов не визнав з підстав наведених у письмових запереченнях, просив у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив позовні вимоги і просив суд відмовити у їх задоволенні з мотивів, наведених у запереченні на адміністративний позов.
Заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
ДПІ у Личаківському районі м. Львова було проведено виїзну планову перевірку ПП ОСОБА_2. з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р.
За результатами перевірки складено акт від 29.01.2009 р. №35/17-2/2799515924 в якому зазначено, що ПП ОСОБА_2. порушила ст.13, п.19.1 ст.19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" внаслідок чого в першому кварталі 2007 р. занизила податок з доходів фізичних осіб в сумі 84191,55 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова було винесено податкове повідомлення-рішення від 06 лютого 2009 р. №0005131720/0/3581/17-2, яким ПП ОСОБА_2. визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 84191,55 грн.
За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 06 лютого 2009 р. №0005131720/0/3581/17-2 податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення 22 квітня 2009 р. №0005131720/1/10000, від 16 червня 2009 р. №0005131720/2/14492 , якими ПП ОСОБА_2. сума податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб залишена без змін та встановлено нові терміни сплати податкового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, суб'єкт малого підприємництва ОСОБА_2. в 2007 р. зареєстрована платником єдиного податку. В березні 2007 року, внаслідок продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення за 1049257,00 грн., нею було перевищено виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в обсязі 500 тис.грн. З другого кварталу 2007 р. ОСОБА_2. перейшла на загальну систему оподаткування.
Відповідно до п.22.10 ст.22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. № 889-IV втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 "Про прибутковий податок з громадян", крім розділу IV у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Статтею 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. №13-92 встановлено, що оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Згідно п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Відповідно до статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. №727/98 установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Статтею 1 Указу Президента України №727/98 визначено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Відповідно до ст.2 Указу Президента України №727/98 доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань платника податку.
Статтею 6 Указу Президента України №727/98 с уб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником по датку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва).
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про роз'яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 р. №727" від 16.03.2000 р. №507 встановлено, що на суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 6 не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. №13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (у частині доходів від провадження підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного наказу).
Отже, доходи, отримані суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою під час знаходження на спрощеній системі оподаткування незалежно від обсягу отриманої виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), оподатковуються за ставкою єдиного податку, не включаються в загальний оподатковуваний дохід, а сплачена сума єдиного податку є остаточною.
Статтею 5 Указу Президента України №727/98 встановлено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).
Таким чином, встановлений нормативним актом обов'язок платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування виникає в періоді (кварталі), що настає за звітним, в якому платник єдиного податку допустив порушення вимог, установлених статтею 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".
Виходячи з норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", враховуючи наявні у матеріалах справи копій свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2., свідоцтва про сплату єдиного податку в 2007 р., та беручи до уваги, що перевищення суми виручки в 500,00 тис.грн. сталося в першому кварталі 2007 р., суд вважає безпідставним нарахування ПП ОСОБА_2. податку з доходів фізичних осіб за перший квартал 2007 р. в сумі 84191,55 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягаєть до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 86, 128, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 06 лютого 2009 р. №0005131720/0/3581/17-2, від 22 квітня 2009 р. №0005131720/1/10000, від 16 червня 2009 р. №0005131720/2/14492 повністю.
Судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп. судового збору присудити на користь ПП ОСОБА_2. з Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р. Брильовський
Повний текст постанови виготовлено 21.08.2009 р.