Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-а-846/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2011

Суддя Михайлівського районного суду Запорізької області Ворожбянов А.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій неправомірними та відшкодування коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області в якому зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії. Звернувшись до відповідача з офіційною скаргою про перерахунок та виплату недоплаченої суми на щорічне оздоровлення за період з 2004 року по 2010 рік у відповідності з діючим законодавством йому було надано лист-відповідь за № 01-14/110 від 01.02.2011 року, в якому зазначено, що відповідачу не надані повноваження щодо здійснення розрахунку розміру щорічної допомоги на оздоровлення. Вважає, дії УПСЗН області неправомірними відповідно до ст. 48 Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, йому належить виплата щорічної компенсації на оздоровлення в сумі 3-х мінімальних розмірів заробітної плати. Конституційний суд своїми рішеннями, а саме: - № 6.рп/2007 від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись ст. ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст.ст. 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про конституційний суд України», вирішив: пункт 1. Визнати таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року по справі № 1-28/2008, керуючись ст.ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст.ст. 45, 51, 61, 63, 65 Закону України «Про Конституційний суд України», вирішив: «пункт 2. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту - 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту З розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Стаття 92 Конституції України визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. Соціальна виплата на щорічне оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, повинна сплачуватися до 01 травня кожного року. Мінімальна заробітна плата встановлюється Законом України «Про державний бюджет України» на кожний рік. Просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати йому щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до вимог ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стягнути з відповідача на його користь шкоду, завдану протиправними діями відповідача в сумі 9447 грн, яка дорівнює недотриманій сумі щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2004 року по 2010 рік, зобов’язати відповідача надалі нараховувати та виплачувати йому щорічну допомогу.

Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності зі ст. 183-2 КАС України, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи , вважає їх достатніми для прийняття рішення . При вивченні матеріалів судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області Михайлівського району Запорізької області як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії. Згідно п. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У відповідності до п.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод чи інтересів особи, кодексом адміністративного судочинства та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Безпосередньо з адміністративним позовом позивач звернувся до суду 08.02.2011 року. Про порушення свого права він безпосередньо дізнався 01.02.2011 року, отримавши відповідь від управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області. Враховуючи те, що права позивача були обмежені шляхом прийняття додаткових нормативних актів, бездіяльністю відповідача, який не вчинив будь-яких дій, направлених на надання належної соціальної підтримки, що у своїй сукупності вочевидь заважало позивачу розумітися в нормах Законів, періоду їх дій, умов та порядку застосування строку позовної давності, а також початку і закінчення процесуальних строків звернення до суду, суд вважає необхідним вважати строк звернення позивачем до суду з позовом про визнання дій неправомірними та відшкодування коштів - не пропущеним.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР, йому належить виплата щорічної компенсації на оздоровлення в сумі 3-х мінімальних розмірів заробітної плати.

Як було встановлено, відповідачем не в повному розмірі сплачувалося позивачеві соціальна допомога на щорічне оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії за період з 2004 по 2010 рік. Зазначене підтверджується повідомленням управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області позивачу № 01-14/110 від 01.02.2011 року в якому зазначено суми допомоги на оздоровлення позивачу за 2004 – 2010 роки, які суперечать рішенню Конституційного Суду № 6- рп/2007 від 09.07.2007 року по справі № 1-29/2007, № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року по справі № 1-28/2008. Стаття 92 Конституції України визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Соціальна виплата на щорічне оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, повинна сплачуватися до 01 травня кожного року. У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законами України № 2505-15 від 23.12.2004 р., № 2335-15 від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України», а так само «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України» у той період були встановлені відповідні розміри мінімальної заробітної плати на всій території України. Оскільки, ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України за вказаний період, яких-небудь рішень з даного питання, зміни виплати компенсації на оздоровлення учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС не брали, то виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними підзаконними актами, суд прийшов до висновку, що відповідач зобов'язаний перерахувати і донарахувати позивачеві соціальну допомогу на щорічне оздоровлення, відповідно до вимог, встановлених положенням ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих, внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стаття 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-ІІІ від 05.10.2000 року, передбачає, що державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри заробітної плати, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму. На основі соціальних гарантій визначаються розміри мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії, інших видів соціальних виплат та допомоги. Стаття 19 зазначеного Закону України визначає, що виключно законами визначається мінімальний розмір заробітної плати, мінімальний розмір пенсії за віком, державні соціальні гарантії - є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій не залежно від форми власності В своєму рішенні, Конституційний суд України, від 11.10.2005 р. (№ 8рп/2005), роз'яснив, що Конституційним Судом України, неодноразово розглядалися проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, на неприпустимості обмеження конституційного права громадян на відповідний життєвий рівень і сформулював правову позицію, відповідно до якої Конституція (254к/96ВР) та Закони України виділяють деякі категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій соціального захисту від держави. До них відносяться громадяни, яким соціальні виплати визначається за спеціальними Законами. В рішеннях Конституційного Суду України визначено, що пільги, компенсації і гарантії - є видом соціальної допомоги і невід'ємною частиною конституційного права на належний життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або змін до чинного закону, згідно статті 22 Конституції України не допускається, (рішення Конституційного Суду України № 8-рп/99 від 6 липня 1999р., № 5-рп/2002 від 20 березня 2002 р., № 7-рп/2004 від 17 березня 2004р, № 20-рп/2004 від 1 грудня 2004 р., № 8-рп / 2005 від 11 жовтня 2005 р., № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року). Таким чином, суд прийшов до висновку про неправомірність дій відповідача у відношенні відмови позивачу у проведенні перерахунку соціальної допомоги на щорічне оздоровлення та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачеві соціальної допомоги на щорічне оздоровлення з 2004 року по 2010 рік та часткове задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача невиплачену суму соціальної допомоги на щорічне оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії за період з 2004 року по 2010 рік так як проведення перерахунку повинно бути покладено безпосередньо на відповідача –який повинен проводити вказані розрахунки відповідно до законодавства України та методиці обчислення. Тому за вказаних підстав, суд вважає у задоволенні вимоги позивача про нарахування йому щомісячної державної соціальної допомоги у конкретній грошовій сумі, а саме – 9447 гривень 00 копійок - відмовити, поклавши обов'язок нарахування та виплати на відповідача по справі - управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.19, 22, 24, 46, 55, 92 Конституції України, ст. ст. 48, 70, 71, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 11, 71, 94, 161-163, 183-2 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій неправомірними та відшкодування коштів – задовольнити частково. Визнати дії - управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, у відношенні відмови ОСОБА_1 - у проведенні перерахунку соціальної допомоги на щорічне оздоровлення - неправомірними. Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області здійснити ОСОБА_1 перерахунок соціальної допомоги на щорічне оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії за період з 01.01.2004 року по 31.12.2004 рік, з 01.01.2005 року по 31.12.2005 рік, з 01.01.2006 року по 31.12.2006 рік, з 01.01.2007 року по 31.12.2007 рік, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 рік, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, з 01.01.2011 року по 08.02.2011 рік у відповідності з діючим законодавством України.

Вважати строк позовної давності для звернення до суду позивачем ОСОБА_1 не пропущеним.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Постанова прийнята в порядку скороченого провадження, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Михайлівський районний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлівського районного суду А.М. Ворожбянов

Запорізької області