ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/990/12
28 березня 2012 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А.
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі
до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на суму 878,34 грн.
Позивач в судове засідання не прибув, проте в прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу без його участі.
Відповідач в судове засідання також не прибув, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце слухання справи.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено ОСОБА_2 України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (надалі – ОСОБА_2 № 1058-IV) та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи норми пункту 7 розділу VIII ОСОБА_2 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» правовідносин, що є предметом розгляду в зазначеній адміністративній справі, повинно застосовуватися законодавство, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто ОСОБА_2 № 1058-IV.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 11 ОСОБА_2 № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Тернополі та є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується відповідним повідомленням від 13.03.2012 року № 3531/02. Відтак, у відповідності до частини 2 статті 20 ОСОБА_2 № 1058-IV, зобов’язаний самостійно нараховувати (обчислювати) страхові внески.
Згідно вимог ст.ст. 11, 14, 15 ОСОБА_2 № 1058-IV відповідач є застрахованою особою, страхувальником і платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 6 статті 20 ОСОБА_2 № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків для страхувальників, зазначених у п.5 ст.14 ОСОБА_2 №1058-ІV, є квартал.
Згідно Прикінцевих положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 129/98-ВР від 13.02.1998 року до внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань на державне пенсійне страхування громадянами-підприємцями, що сплачують фіксований податок, 10% сум цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України, а 90% сум фіксованого податку, що надійшли до місцевого бюджету, спрямовуються на потреби територіальної громади за визначеними нею напрями.
Відповідач за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року здійснював підприємницьку діяльність за загальною системою оподаткування на основі сплати фіксованого патенту, про що свідчить довідка від 03.03.2012 року № 8641/7/17-121, та 10% від якого перераховувалося в рахунок внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до абз. 4 п. 8 розділу ХV "Прикінцеві положення" ОСОБА_2 України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.003 року (в редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим ОСОБА_2.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якого сплачуються страхові внески.
За приписами статті 1 ОСОБА_2 № 1058 мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Так, згідно статті 53 ОСОБА_2 України «Про державний бюджет України на 2010 рік» № 2154-VI від 27.04.2010 року мінімальний розмір заробітної плати становить з 1 липня 2010 року - 888 грн., з 1 жовтня 2010 року - 907 грн., з 1 грудня 2010 року - 922 грн.
У відповідності до абз. 6 п. 4.7 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, - для застрахованих осіб, визначених підпунктами 2.2.3 - 2.2.5 пункту 2.2 цієї Інструкції (зокрема фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)) розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків, - 33,2% з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року включно.
Тобто, відповідач повинен сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України за кожен місяць з 1 липня 2010 році по 30 вересня 2010 році у сумі 294 грн. 82 коп. (888 грн. х 33,2%), з 1 жовтня 2010 році по 30 листопада 2010 році у сумі 301 грн. 12 коп. (907 грн. х 33,2%) за кожен місяць та з грудня 2010 році у сумі 306 грн. 10 коп. (922 грн. х 33,2%).
Однак, як свідчить повідомлення-розрахунок щодо ОСОБА_1 (а.с.7) від відповідача на рахунок Пенсійного фонду України за жовтень - грудень 2010 року надійшло 30 грн.
Таким чином, відповідач враховуючи розмір мінімального страхового внеску у ІV кварталі 2010 року та з урахуванням частини сплачених сум, повинен здійснити доплату до мінімального страхового внеску на загальну суму 878,34 грн.
Всупереч вимогам вищезазначених нормативних актів відповідач не проводив доплату до мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду України, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати страхових внесків за жовтень - грудень 2010 року на суму 878,34 грн.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи, суду сторонами не надано.
Згідно частини 12 статті 20 ОСОБА_2 № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 94, 160 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (вул. Б.Лепкого, 11/13, м. Тернопіль, код НОМЕР_1) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн. 34 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на п/р 2560530200519 у ОПЕРВ – Тернопільське обласне управління Ощадного банку України, МФО 338545, код 21157094.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвали постанову. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 березня 2012р.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.